Журнал «Цукор» розглянув аргументи прихильників і противників високофруктозного кукурудзяного сиропу за даними науково-популярного порталу diffen.com.

На відміну від цукру, дисахарида, що складається на 50% із глюкози і на 50% із фруктози, у високофруктозному кукурудзяному сиропі пропорції цих двох сахаридів можуть бути різними. Експерименти, проведені вченими Прінстонського університету в 2010 році, показали, що щури, які отримували глюкозно-фруктозний сироп, набирали більше ваги, в порівнянні з щурами, які отримували цукрову воду, при цьому накопичення жиру найбільш інтенсивно відбувалося в області живота. Також щури, які вживали глюкозно-фруктозний сироп, мали вищий рівень тригліцеридів і демонстрували ознаки ожиріння, яке саме по собі є сприятливим ґрунтом для розвитку інших хвороб (діабету, неалкогольного ожиріння печінки, серцево-судинних захворювань).

Чому це відбувається? При однаковій калорійності цукру та високофруктозного кукурудзяного сиропу останній має вищий глікемічний індекс (87, проти 60). Внаслідок більшого вмісту фруктози в сиропі, ніж у цукрі, високофруктозний кукурудзяний сироп інакше перетравлюється і засвоюється організмом. Цукор, в якому співвідношення фруктози і глюкози незмінне (50%:50%), метаболізується організмом більш передбачувано, ніж сироп із мінливими пропорціями цих моносахаридів.

Дослідження показали, що у людей, які вживають напої на основі високофруктозного кукурудзяного сиропу, рівень фруктози в крові вищий, ніж у людей, які п'ють напої з додаванням цукру. Критики високофруктозного кукурудзяного сиропу також ставили питання про його взаємозв'язок із переїданням. Вони припустили, що сироп дає менше відчуття насичення, що веде до переїдання. Однак ця гіпотеза не була науково підтверджена.

Також із точки зору здорового харчування при порівнянні цукру та високофруктозного кукурудзяного сиропу не слід забувати, що цукор почав використовуватися людиною близько 500 р. до н.е. в Індії, країні, яка вважається його батьківщиною. Технологія приготування цукру з тих пір не сильно змінилася: нагрівання сиропу з подальшим охолодженням і кристалізацією. Історія ж високофруктозного кукурудзяного сиропу налічує менше півстоліття, і його вплив на організм і здоров'я людини досі досконально не вивчений.

І хоча не існує однозначних доказів, що глюкозно-фруктозний сироп гірший цукру, дослідження показують, що споживання великої кількості сиропу в складі напоїв і готової їжі, особливо привабливих для деяких верств населення, веде до ожиріння і таких захворювань, як діабету. Продукти, що містять в своєму складі високофруктозний кукурудзяний сироп, — солодкі газовані напої, снеки і закуски, готові сніданки — є нездоровим вибором. Здорове харчування, в основному, вимагає відмови від подібного роду їжі, що містить  глюкозно-фруктозний сироп.

Вперше високофруктозний кукурудзяний сироп був представлений споживачам у 1957 році в США, проте набирати популярності він став у 1970-х роки, коли ціна імпортного цукру в США виросла за рахунок введення квот і тарифів на цукор, внаслідок чого виробники готової продукції стали шукати більш дешеві й доступні підсолоджувачі, які можна виробляти в країні. Завдяки субсидіям, які уряд США виплачує виробникам кукурудзи, ціни на неї залишалися низькими, що робило виробництво високофруктозного кукурудзяного сиропу дуже економічним і набагато дешевшим від цукру. Із 1975 року високофруктозний кукурудзяний сироп почали додавати до складу напоїв і готової їжі. Саме тому до складу дешевої готової їжі входить глюкозно-фруктозний сироп, а не цукор. При виробництві напоїв використовується ВКС-55, тобто високофруктозний кукурудзяний сироп із 55%-им вмістом фруктози.

Читайте також:

Нові дослідження ставлять під сумнів безпеку найпопулярнішого у світі штучного підсолоджувача

Вчені розвіяли міф про вплив цукру на тривалість життя