Цукрові буряки, як і соя вимагають високого рівня професіоналізму агрономів, адже для досягнення високих врожаїв та уникнення перевитрат технологія вирощування цих культур вимагає індивідуального підходу. В той час коли частка ГМО сої на вітчизняному ринку насіння перетнула позначку в 50%, в Україні піднімають питання проведення реєстрів ГМО-продукції та контроль за її оборотом. Засоби масової інформації постійно підігрівають питання впливу ГМО-продукції на живі організми, аргументуючи сумнівними дослідженнями.

Тим часом, у США за останні 7 років революцією став вихід на ринок ГМО-насіння цукрових буряків, американські фермери отримали можливість кардинально змінити технологію, зменшити витрати та кардинально вирішити проблеми з бур’янами на полях. Станом на 2016 рік, ГМО цукрові буряки вирощуються лише в США ( 405 тис. га) та Канаді (15 тис. га). Подібно до ситуації з ГМО-соєю, після успішного впровадження в Північній Америці насіння ГМО-цукрових буряків прийде завойовувати ринок ЄС та України.

Що таке ГМО-цукрові буряки?

Генетично модифіковані цукрові буряки (англ. genetically engineered sugar beet (GE)) були розроблені шляхом маніпулювання геному на основі бактеріальної послідовності та використання біотехнологій. Це дозволило зробити рослину стійкою до гербіцидів на основі гліфосату. Технологія отримала назву «Roundup Ready».

За розробку відповідали знайомі кожному аграрію в Україні та світі компанії Monsanto та KWS. Вже у 2000 році вдалося отримати перші стійкі до гліфосату гібриди, але лише в 2007 році компаніям вдалося розпочати комерційне виробництво насіння. А вже в 2015 р. ГМО-цукровим бурякам вдалося захопити 95% ринку насіння США, за умови, що ринок забезпечений звичайним насінням цукрових буряків і фермери самі вибирають яке купувати насіння — звичайне чи ГМО.

У США цукрові буряки вирощують лише в декількох штатах: Міннесота, Північна Дакота, Мічіган, Колорадо, Монтана та Айдахо (див Рис.1 ). Посівні площі ГМО-цукрових буряків становлять 405 тис. га, таким чином ринкова вартість врожаю  -  перевищує 1 млрд дол. Якщо розглянути виробництво цукру, то у структурі виробництва на буряковий цукор припадає 55%, а на тростинний — 45%.

Переважну більшість цукрових буряків США отримують від фермерських кооперативів. Невеликі сімейні ферми керують усіма процесами від посіву полів до продажу цукру, кооператив організовує логістику та переробку.

Протягом цього часу, фермерські кооперативи дослідили усі переваги вирощування ГМО-цукрових буряків,  серед них покращення екологічного стану на полях, зростання врожаю на 20%, зменшення норм застосування добрив, покращення обробітку ґрунту.

Харчова ГМО-дилема американців

Зовсім недавно ніхто в США не замислювався про походження цукру на своїй кухні та у продуктах харчування. Все змінилося з впровадженням кооперативами виробництва ГМО-цукрових буряків. Виробники цукру отримали у відповідь бурхливу негативну реакцію зі сторони  американців, яку підтримали виробники продуктів харчування. Один з лідерів ринку солодощів, компанія «Hershey Co.», відмовилась від бурякового цукру в усіх своїх шоколадних продуктах, замінивши його на тростинний. В американському суспільстві завжди вистачало опонентів, що виступали проти індустріалізації сільського господарства та загрози харчової безпеки. Страх та дезінформація, яку поширюють різні організації та активісти про ГМО-цукрові буряки, негативно впливає на бажання фермерів займатися цим бізнесом.

З самого початку і досі анти-ГМО організації налякали американців тим, що 50% бурякового цукру на ринку отримані з генетично модифікованих буряків. А відсутність маркування цукру отриманого з них, дозволило йому проникнути на ринки органічної продукції та дитячого харчування, а це сегменти де ніколи не було ГМО-продукції.

Потім розпочали залякувати фермерів, що вирощування ГМО-цукрових буряків забруднює як виробництво звичайного, так і органічного насіння. Тому через використання ГМО буряків може відбутися скорочення традиційного насіннєвого фонду. Це ставить під сумнів чи цукровий буряк може коли-небудь знову бути без ГМО. Навіть більше, так як ГМО-цукрові буряки належать до родини лободових (Chenopodiaceae), ніхто не знає, що може статися, якщо їх фармацевтичні властивості ДНК поширяться на дикі рослини.

Згодом ситуація для фермерів, що вирощують цукрові буряки, стала настільки поганою, що вони змушені лобіювати свої інтереси і заручившись підтримкою Вашингтону, їм вдалось організувати інформаційну кампанію проти анти-ГМО пропаганди.

Наука – головна зброя американських фермерів

Наукового сенсу бойкотувати цукор немає. Якщо без остраху розглянути факти, пов'язані з застосуванням ГМО-цукрових буряків, то ризики є мінімальними.  Звичайно питання безпеки ГМО-культур досі залишають їх під підозрою, особливо, виготовлені з них харчові продукти.

Беззаперечною вигадкою є те, що цукор який купують для споживання американці 100% не містить ГМО. Сахароза отримана з цукрової тростини чи цукрових буряків, містить ДНК, проте жодна лабораторія не може  визначити його джерело.

Дослідженнями Кевіна Фолта, завідуючого кафедри садівництва Університету штату Флорида, довів чому весь цукор однаковий, не залежно від джерела його отримання (див. рис. 2).

Лабораторні дослідження показують, що цукор не має ДНК та білків, адже він втрачає все під час очищення. Це також було перевірено та доведено в промислових масштабах, коли кожен завод США та Канади був перевірений спеціалізованою незалежною організацією «Eurofins GeneScan», що підтвердила відсутність в ньому ГМО на усіх виробництвах.

В свою чергу, технологія вирощування ГМО-цукрових буряків є кращою, як для фермера , так і для навколишнього середовища. Перед комерційним погодженням вирощування ГМО-цукрових буряків у Британії, в Університеті Редінга провели рецензоване глибоке дослідження їх вирощування. Результати дослідження показали, що сам процес вирощування толерантних до гербіцидів цукрових буряків є менш шкідливим для навколишнього середовища та здоров'я людини ніж традиційне, які використовують британське господарства.

Ймовірність того, що вирощування ГМО-цукрових буряків може якось вплинути на сусіднього фермера, що вирощує органічну продукцію, є теж надзвичайно малою. Цукровий буряк  —  це дворічна рослина, тому при вирощуванні на цукор вона не дає квітів та насіння. Більше того, все промислове виробництво насіння США розташоване в штаті Орегон. Виробництво насіння ізолювали від фермерів, які вирощують органічні та звичайні цукрові буряки, вдвічі більшою відстанню, ніж передбачена нормами сертифікації насіннєвих виробництв у штаті. Також компанії перейшли до виробництва  насіння ГМО-цукрових буряків по жіночій стороні, що не виробляє пилок, а це гарантує відсутність забруднення пилком полів.

Некомерційні організації, якими керують сумнівні фахівці, повідомляють про те що ГМО-цукрові буряки мають змінені фармацевтичні властивості. Це звичайна пропаганда, адже є лише один тип насіння ГМО-цукрових буряків — з толерантністю до гербіцидів. Незважаючи на ці докази, в 2008 році активіст Центру безпеки харчових технологій, Френк Мортон, заручившись підтримкою виробників органічного насіння штату Орегон, розпочав судову тяганину з Федеральним урядом стосовно загрози ГМО-цукрових буряків. В підсумку, всі звинувачення пана Мортона в першу чергу стосувались загрози краху його бізнесу.

Чи може бути цукровий буряк не ГМО в майбутньому?

Саме це питання зараз є найактуальнішим для американських некомерційних організацій та активістів , що об’єднались для боротьби з ГМО-цукровими буряками та їх цукром. У відповідь кооперативи запитують: «Чи потрібен США не ГМО-цукровий буряк в майбутньому?». Зрозуміло, що з такою низкою переваг у технології вирощування відповідь на це питання — «не потрібен». Американський ринок забезпечений звичайним насінням цукрових буряків і фермери самі обирають, що хочуть купувати: звичайне насіння чи ГМО.

Вітчизняні аграрії такої можливості не мають, тому технологія вирощування теж не змінюється. Врахувавши імпортозалежність країни від іноземного насіння цукрових буряків та нестачу досвідчених фахівців-агрономів, впровадження біотехнологій вирішить низку проблем, а саме: дасть змогу підвищити урожайність, зменшити витрати пального, полегшити та здешевити систему захисту рослин. Така технологія легко і швидко захопить ринок України, тому владі вже слід бути готовою розробляти політику щодо комерційного вирощування ГМО-цукрових буряків та виробництва цукру з них.