Дослідження впливу вибраних якісних параметрів коренеплодів цукрових буряків на вміст в них сахарози

 

Мета праці – визначити вплив вмісту калію, натрію і α-аміноксилотного азоту на вміст сахарози під час зберігання коренеплодів цукрових буряків. Досліджувалися три зразки коренеплодів цукрових 19 буряків у три періоди. Крім цього, ми спробували визначити взаємозв’язки між результатами вибраних якісних параметрів та вмістом сахарози у коренеплодах цукрового буряка.

Барбара Гаєвнік,  магістр інженер, відділ  цукроваріння Інституту біотехнологій сільськогосподарської і харчової промисловості ім. Вацлава Домбровського (м. Варшава, Польща)

Тереса Сумінська, магістр інженер, відділ цукроваріння Інституту біотехнологій сільськогосподарської і харчової промисловості ім. Вацлава Домбровського (м. Варшава, Польща)


Промислові цукрові буряки вирощують як сировину для виробництва цукру. Додатково вони мають суттєве господарське значення як сировина, з якої виробляють корми для сільськогосподарських тварин – жом [6]. Цукровий буряк – це дворічна рослина, яка відзначається дуже високою мінливістю, тому навіть сусідні рослини, що ростуть на одному полі, однакового походження (сорту) значною мірою відрізняються за хімічним складом. На хімічний склад впливають наступні чинники: техніка землеробства (вимоги ґрунту, удобрення, посівний матеріал, строки, техніка посіву і збирання), догляд, кліматичні умови та тривалість періоду вегетації [5].

З точки зору технологічної вартості буряки, призначені на переробку, повинні бути: здоровими, нев’ялими, без ознак деформації, дозрілими, з правильно зрізаним бадиллям, без забруднень, з високим вмістом цукру і якомога меншою кількістю нецукрів; повинні бути стійкими до хвороб під час зростання, а також до біохімічних і мікробіологічних процесів – під час зберігання [5].

Основний вплив на правильний перебіг процесу виробництва мають: середня вага коренеплодів, коефіцієнт пружності, опір різання, коефіцієнт дифузії в тканині, вміст цукру, інвертного цукру, кондуктометричної золи, натрію і калію, а також α–амінокислотного азоту [1]. Якість бурякової сировини має вирішальне значення для правильного перебігу технологічного процесу, втрат сахарози і виходу білого цукру [5]. Переробка буряків на цукор з технічного погляду на сьогоднішній день не становить проблеми, якщо на завод потрапляють здорові коренеплоди безпосередньо з поля, або з кагату після короткотривалого зберігання.

Під час збирання і переробки цукрових буряків часто мають місце несприятливі атмосферні умови, що викликають на цукрових заводах поважні технологічні проблеми і призводять до економічних втрат. Основним чинником, що має негативний вплив на стан буряків, призначених до обробки після зберігання, є температура. Пошкодження коренеплодів може викликати як занадто висока, так і занадто низька температура. Перегрів буряків у кагатах викликає їх біохімічну деградацію, а інфікування пліснявими грибами – кагатну гниль. Натомість температура нижче нуля викликає ураження буряків. У такому випадку незахищені коренеплоди можуть померзнути, що призводить до погіршення їх якості [5].

Дослідний матеріал [3]

Дослідний матеріал становили коренеплоди цукрового буряка з обрізаним бадиллям. Дослідні зразки позначили номерами 1, 2, 3. Кожний із зразків у конкретний строк під час зберігання аналізували тричі, отримані результати – це середнє значення трьох повторень.

Спосіб дослідження зразків у визначені строки:

Строк 0 – зразки коренеплодів цукрових буряків безпосередньо після збирання (вересень 2013). У цей строк коренеплоди цукрового буряка досліджували з метою визначення основних якісних параметрів до зберігання

Строк 1 – зразки коренеплодів цукрових буряків через 30 днів (жовтень 2013) зберігання при температурі -18°C ± 4°C, потім розморожені на 2 дні для проведення досліджень (при температурі 20°C ± 4°C).

Строк 2 – Зразки коренеплодів цукрових буряків зберігалися при температурі -18°C ± 4°C ще 2 тижні (листопад 2013), після чого були розморожені на 2 дні для проведення досліджень (при температурі 20°C ± 4°C).

Аналіз основних якісних параметрів коренеплодів цукрових буряків:

■ сахароза: поляриметричний метод згідно CUMSA GS 6 – 1 (1994) [4],

■ легкі метали (Na, K): метод атомної спектрофотометрії AAS згідно PB – PAC – 27 (2012),

■ α–амінокислотний азот: спектрофотометричний метод згідно CUMSA GS 6 – 5 (2007) [4].


Більше інформації читайте в журналі «Цукор України» №6-7 (114-115)/2015

 

      Про журнал

       Передплата

      Авторам

       Рекламодавцям

           Архів


3286