Зміни шкодочинності шкідників сходів та молодих цукрових буряків

 

Найбільш шкідливими вважаються шкідники, які вражають сходи та молоді рослини, що не мають розвиненого захисного апарату і чутливі навіть до пошкоджень, які у більш зрілих рослин були б незначними. Крім того, пошкодження молодих рослин є вхідними воротами для патогенів і, таким чином, можуть бути причиною розвитку хвороб або загибелі рослин. Погляд на спектр і значення окремих шкідників цукрових буряків із часом змінювався, але їх видовий склад завжди був відносно широким: нематоди, кільчасті черв’яки, молюски, членистоногі та напівкрилі, 13 з яких, швидше за все, наразі є не шкідливими та рідкісними видами (4 види) або тими, що не розвиваються на буряку (3 види). Тим не менш, залишається 53 потенційних шкідника молодих рослин.

За матеріалами статті на тему «Зміни шкодочинності шкідників сходів і молодих цукрових буряків» («Změny škodlivosti škůdců vzcházejícího a mladého porostu cukrové řepy») журналу LISTY CUKROVARNICKÉ a ŘEPAŘSKÉ, травень 2024 р.

Розробка методів боротьби зі шкідниками на молодих цукрових буряках

Основою профілактичного захисту цукрових буряків є дотримання правильних агротехнічних заходів, сівозміна, хороша підготовка ґрунту до посівної, збалансоване внесення добрив та вирощування стійких сортів.

Найефективнішим захистом бурякових сходів вважається обробка насіння інсектицидними речовинами, що не є абсолютно новим методом. У 1930-х роках для протравлення насіння було рекомендовано отруйну речовину з групи поліциклічних вуглеводнів нафталін. Однак він був недостатньо ефективним проти шкідників. З 1950-х років був рекомендований хлорований вуглеводень гексахлорциклогексан (ГХГ). Використання хлорованих вуглеводнів продовжувалося в 1960-х роках, на додаток до гамма-ГХГ (ліндану) для протруювання насіння буряків рекомендувався дихлор-дифеніл-трихлорат (ДДТ). Його використання було заборонено в Чехії в 1974 році, але хлоровані вуглеводні гамма-ГХГ (Agronex) і гептахлор (Hepta) рекомендувалися до 1980-х років. У 1990-х роках почалося використання карбаматів (метіокарбу). У методичному посібнику від 1996 року крім карбаматів (карбофуран, фуратіокарб, бендиокарб) рекомендовано речовину імідаклоприд із групи неонікотиноїдів. У 2008 році з карбаматів залишився метіокарб, із неонікотиноїдів були додані клотинідин, тіаметоксам і піретроїд бета-цифлутрин.

Неонікотиноїди для протруювання насіння цукрових буряків

Неонікотиноїди є дуже ефективними системними інсектицидами, які захищають рослини від шкідників приблизно протягом 8 тижнів після проростання. У 2018 році Єврокомісія вирішила не продовжувати схвалення трьох діючих речовин із групи неонікотиноїдів (клотіанідину, імідаклоприду, тіаметоксаму). Наслідком цього стало припинення використання продуктів, що містять ці речовини, для протруювання насіння цукрових буряків.

У 2020 році також зникла можливість використання іншої неонікотиноїдної речовини, тіаклоприду, яка застосовувалася для обприскування. Причиною припинення використання неонікотиноїдів для протруювання насіння вказується токсичність для нецільових організмів (наприклад, медоносних дбжіл). У Чехії виробники все ще могли використовувати обробку насіння неонікотиноїдами щороку в період між 2014 і 2023 роками, але на основі рішення суду в 2024 році більше не можна було отримати цей дозвіл. Виробники цукрових буряків та фахівці із захисту рослин попереджають про збільшення шкоди від шкідників сходів і молодих буряків, посилення важкості вірусної жовтухи, збільшення застосувань інсектицидів та ризику резистентності до піретроїдів у зв’язку із забороною неонікотиноїдів. Водночас вказують на недостатню ефективність піретроїдів і вже сформовану стійкість до них у деяких шкідників.

Шкода шкідників сходів і молодих цукрових буряків у ХХ ст.

Оскільки ми маємо відносно точні дані про шкідливість шкідників молодих цукрових буряків приблизно з початку минулого століття, можна проаналізувати їхню шкідливість у минулому. Принаймні певною мірою ці дані можна використовувати для прогнозування збитків у найближчий період. Упродовж минулого століття було виявлено шкідливість шкідників з 18 таксонів на сходах і молодих посівах цукрових буряків. У Табл. 1 показано їх появу в окремих десятиліттях ХХ ст. Деякі з них завдали лише одноразової шкоди, інші завдавали шкоди протягом більш тривалого часу або протягом усього досліджуваного періоду. Гусениці совок були особливо шкідливі в першій половині ХХ ст. Більш значні пошкодження коренів цими видами шкідників спостерігалися приблизно з середини століття. Із Таблиці 1 видно, що види з дев’яти таксонів можна вважати більш-менш постійними шкідниками цього періоду (таксони подано не завжди як види, тому що в багатьох випадках конкретні види в межах родів на практиці не виділялися).

Таблиця 1. Ураженість шкідниками сходів і молодих ​​цукрових буряків із 1920-х років до кінця ХХ століття (за різними даними)

Примітка: певний рік вказує на одноразовий випадок, світло-зелений — слабкий вплив, темно-зелений — середній, помаранчевий — сильний вплив, червоний — катастрофічний вплив.

Шкідливість шкідників сходів і молодих цукрових буряків після 2000 року

Починаючи з 2000 року шкідники дев’яти таксонів були виявлені як шкідливі для сходів і молодих цукрових буряків, п’ять з яких виявилися одноразово або нерегулярно шкідливими (насіннєві щитоноски, дротяники, щитоноски роду Cassida spp., бурякова щитоноска). Поява гусениць пилильщика спостерігалася у 2009 та 2011 роках. У 2003 році була зареєстрована середня поширеність дротяників та сильна — в 2002, 2004 та 2005 роках. На сходах та молодих посівах буряків вони наразі є незначними шкідниками. У 2003 та 2007 рр. жуки щитоноски були виявлені в кількох місцях у слабкій інтенсивності. Слабка поява бурякового метелика фіксувалася рідко у 2001, 2002, 2004, 2011, 2012, 2013, 2014, 2015 та 2017 роках, але все ж він відноситься до рідкісних видів. Звичайними шкідниками можна вважати попелицю (окремі види не виділено), щитоноску, листоїдку та бурякову муху.

Попелиці (Aphididae)

Окремі види попелиць не виділялися. Найбільш поширеними є бурякова (Aphis fabae) та персикова попелиці (Myzus persicae) (Рис. 1 і 3).

Рис. 3. Кількість ділянок молодих буряків, уражених попелицею

Бурякова крихітка (Atomaria linearis)

До 2005 року бурякова крихітка мала середній та сильний вплив і не спостерігалася на цукровому буряку з 2019 року (Рис. 4). Зменшення її чисельності та шкідливості може бути пов’язано з більш широким використанням неонікотиноїдів приблизно з 2005 року, але також може бути викликано іншими факторами або просто тимчасовим станом.

Рис. 4. Кількість ділянок молодих буряків, уражених буряковою крихіткою

Блішка бурякова звичайна

Блішка бурякова звичайна завдає шкоди більш-менш постійно, за останні 10 років її шкода зросла. Цей шкідник, ймовірно, продовжуватиме завдавати шкоди (Рис. 2 і 5).

Рис. 5. Кількість ділянок молодих буряків, уражених буряковою звичайною блішкою

Бурякова муха

Бурякова муха (Pegomya hyoscyami) вважається важливим шкідником цукрових буряків. Міхельсен однозначно визначив морфологічно чотири подібні види, які були описані досить давно, але тривалий час не відділялися один від одного і часто всі значилися під назвою Pegomya hyoscyami. Це були Pegomya betae, P. Cunicularia, P. exilis і P. hyoscyami. На практиці їх зазвичай більше не розрізняють. Трапляються усі чотири види, але, згідно з наявними даними, другий і третій види є відносно рідкісними, і заподіяна буряку шкода, ймовірно, пов’язана переважно з першим і останнім видами. Навіть якщо сильніших проявів за останнє десятиліття не було зафіксовано, шкідливість цих видів зростає (Рис. 6 і 7). Однак не виключено й суб'єктивне спотворення через більш ретельний моніторинг в останні роки.

Рис. 6. Кількість ділянок молодих буряків, уражених буряковою мухою

Поточна ситуація та перспективи

В останні десятиліття зафіксовано чітке кількісне зменшення чисельності комах, що, окрім видів у природних біотопах, логічно такою ж мірою проявляється у видів, що мешкають в агроценозах, у тому числі шкідників. Чисельність багатьох раніше незначних або випадкових шкідників часто зменшилася до мінімальної. Навіть деякі раніше важливі шкідники втрачають значення. Це очевидно з представлених аналізів при порівнянні кількості шкідників та їх значення протягом ХХ ст., після 2000 року та в останнє десятиліття.

Відповідно до принципів інтегрованого виробництва, важливість точної ідентифікації шкідників зростає, оскільки навіть споріднені види, наприклад попелиці можуть мати різний спосіб життя, відмінності у швидкості та певних стадіях розвитку, що представляє важливу інформацію для подальшого вибору найбільш підходящого методу контролю даного шкідника.

Пропонуються подальші дослідження щодо прогнозування шкідників буряків, щоб можна було заздалегідь ідентифікувати загрозливі мікролокації або роки з очікуваним збільшенням їх чисельності, щоб дозволити використання насіння, обробленого неонікотиноїдами, навіть після закінчення перехідного періоду. Також звертається увага на необхідність розробки альтернативних інсектицидних речовин і виведення сортів, стійких до вірусної жовтухи. Системи моніторингу та прогнозування шкідників повинні бути складними та достатньо досконалими, щоб мати можливість надавати достатню інформацію про необхідність використання інсектицидів для обробки насіння, що одночасно підтримувало б стійкість сільськогосподарського виробництва та зменшувало побічний вплив інсектицидів на нецільові організми та навколишнє середовище в цілому.

Висновок

Із загальновідомих даних зрозуміло, що в останні десятиліття кількість комах, у тому числі шкідників, помітно зменшилася. Результати аналізу показують, що цей факт також стосується спектру шкідників проростаючих та молодих буряків. Нині лише обмежена кількість видів або груп близьких видів завдає значної шкоди буряковим посівам (попелиця, бурякова блішка, щитоноска, бурякова муха). З іншого боку, зростає потреба в науковому підході до широкого комплексу методів їх контролю, від точної ідентифікації, досконалого знання способів їхнього життя, через складні методи моніторингу та прогнозів до вибору найбільш ефективних відповідних методів контролю без ризику їх небажаних побічних ефектів.


40