Волога стала основним чинником, який обмежив урожайність цукрових буряків у Польщі
Раціональне внесення добрив має поєднуватися з доступом до вологи, якої цього року на багатьох плантаціях цукрових буряків просто не вистачало. Професор Вітольд Ґжебіш з Університету природничих наук у Познані (Польща) висловив власне бачення живлення цукрових буряків за таких умов.
Про це повідомляє SuperAgronom із посиланням на Farmer.pl.
За словами експерта, цьогоріч волога було основним чинником, який обмежував урожайність солодких коренеплодів.
«На жаль, у районах, де посуха взяла своє, слід очікувати низьку врожайність буряків. Там не утворилося рясної листкової маси, яка ще більше зменшилася протягом вегетаційного періоду через відсутність опадів. Коренеплоди не великі, у багатьох місцях всього 600-800 г», — зазначив проф. Ґжебіш.
Він наголосив, що критичний період потреби у волозі припадає приблизно на фазу 5-6 листків, коли формується початкова структура врожаю. За нестачі вологи в цей період рослина не засвоює достатньо поживних речовин. Передусім — азот. Але якщо вологи немає, рослина перестає засвоювати калій і фосфор. Як наслідок, не розвиваються тканини м’якоті, які надалі мають накопичувати цукор.
Як зазначив науковець, другий важливий етап у розвитку буряка – це фаза змикання міжрядь. Орієнтовно перша-друга декада червня. У цей час відбувається період конкуренції між ростом коренеплодів і ростом листя. Це має закінчитися приблизно в третій декаді липня.
«Цього року, на жаль, на багатьох посівах недостатньо розвинулася листкова маса. Через посуху і температуру вище 30°С листя втрачало тургор не о 12.00, а вже о 9.00-10.00. Рослина тоді не засвоювала елементи ззовні, а витрачала вже засвоєні», — каже експерт.
Він пояснив, що через відсутність опадів рослини втратили частину листя, а якщо випадали опади, то спробували відтворити листкову розетку, що також «відбирало» поживні речовини у коренеплодів.
Професор Вітольд Ґжебіш також висловився стосовно раціонального живлення цукрових буряків із високих цін на добрива.
За його словами, в будь-якому разі потрібно зробити аналіз ґрунту на площах, де висіватимуться буряки, ще за рік до сівби. На основі отриманих результатів слід відкоригувати вміст калію, фосфору та магнію, бажано до високого рівня. Перед сівбою калій і фосфор використовують лише як стартові, щоб рослина мала доступ до цих елементів у верхньому шарі ґрунту. Важливо, щоб буряк міг ефективно засвоювати азот. Тож він вноситься перед сівбою. Залежно від очікуваної врожайності та потенціалу ґрунту норма має становити 100-140 кг N/га, не більше. Це, наприклад, може бути аміачна селітра. Не менш важливим є і наявність інших макроелементів.
«Буряк поглинає азот у нітратній формі, тому що ця форма генерує швидкий ріст листя та коренеплодів у буряка. З другого боку, її потрібно спожити за певний час, щоб не викликати надмірного росту вторинних листків другого та третього рівнів відростання», — зазначив експерт.
Читайте також: