Україна може виробляти 100 млн тонн зерна, а цього можна досягнути лише завдяки збільшенню врожайності. Всі фермери намагаються покращити врожай завдяки внесенню добрив, але не всі роблять це правильно.

Але від добрив залежать не тільки кількісні показники врожаю, але і якісні, що, насамперед, важливо для компаній, які займаються переробкою. “У 2008 році на Яреськівський цукровий завод був куплений сучасний лабораторний комплекс для аналізу цукрових буряків. Цей комплекс Вetalizer спроможний робити поточний аналіз буряків на вміст цукру та мелясоутворюючих компонентів, які перешкоджають вилученню цукру: калій, натрій та альфа-амінний азот”, - розповідає Олена Лупєкіна, завідувач агрохімічної лабораторії  ТОВ «Агрофірма ім. Довженка», яка входить до складу агрохолдингу «Астарта-Київ». Перший аналіз показав, що у сировині, яку тоді привезли на завод, був великий вміст альфа-амінного азоту, який потім перешкоджає вилученню цукру з буряків. А підвищена кількість азоту була зумовлена неправильним внесенням мінеральних добрив. Після цього у 2009 році керівництво агрохолдингу вирішило купити обладнання для аналізу ґрунтів. Це допомогло не тільки зменшити витрати на добрива, але й збільшити виробництво цукру.

Олена Лупєкіна, завідувач агрохімічної лабораторії  ТОВ «Агрофірма ім. Довженка»

Хто та коли?

ТОВ «Агрофірма ім. Довженка» знаходиться в Полтавській області та обробляє 45 тис. га землі. На полях вирощує цукровий буряк, сою, озиму пшеницю, ячмінь, кукурудзу та соняшник. Але основною культурою залишається цукровий буряк, який переробляють на Яреськівському цукровому заводі.

Лабораторій, які перевіряють склад ґрунту, в складі «Астарта-Київ» дві: у Полтавській та Вінницькій області. На Вінниччині лабораторія вдвічі менша. “Але поки цього достатньо, аби забезпечити аналіз всіх полів агрохолдингу раз на 1-2 роки”, - розповідає Лупєкіна.

Відбирає ґрунт на полях «Астарта-Київ» ТОВ «Астарта-селекція», один із загонів по відбору проб якого базується в АФ «ім. Довженка». Загін складається з автомобіля Mitsubishi L200 та квадроцикла зі встановленими пробовідбірниками. Відбір проб ґрунту відбувається точково за допомогою прив'язки до GPS. Кожна проба фіксується, кодується та отримує свій штрих-код. Лабораторія визначає вміст елементів по кожній точковій пробі, потім дані лабораторії заносяться в комп'ютерну програму. Далі вся інформація завантажується у розкидач мінеральних добрив, який також прив'язують до GPS-системи і уже цей розкидач повинен внести різну кількість добрив згідно із технологічною картою вирощування культур. Точне землеробство полягає саме у внесенні потрібної кількості добрив на ту ділянку поля, яку вона потребує і таким чином вирівнювати врожайність по полю.

Частота відбору проб на аналіз також залежить від культури, яка там вирощується. В стандарті ще за часів СРСР частота проведення аналізу ґрунту була раз на 5 років. Це був мінімум, але для деяких культур аналіз треба робити частіше. «Для цукрових буряків ми робимо аналіз кожного року, адже вони дуже вибагливі до елементів живлення і урожай формується залежно від їх кількості. Це  стосується також соняшника і кукурудзи. Під зернові вже можна робити рідше, бо вони не такі вибагливі до елементів живлення», — пояснила Олена Лупєкіна.

Детальний аналіз

Найкраще проводити відбір проб після того, як зібрали попередню культуру. Але можна і перед моментом внесення добрив під майбутній врожай. Тобто з весни по осінь, щоб під час внесення добрив під оранку чи рихлення розуміти, скільки потрібно внести елементів живлення.

«Крім того, є таке ще поняття як реакція ґрунту — PH. Кожна культура краще засвоює елементи ґрунту при певному PH. Цукрові буряки люблять нейтральні ґрунти. Якщо елементів живлення буде достатньо, але PH ґрунту буде кислий, то цукрові буряки їх і не засвоять. Через це аналіз на PH є одним з основних», — говорить вона. Крім цього, до основних аналізів відносять аналіз на фосфор, калій та азот. Також роблять аналіз на мідь, марганець, залізо, цинк, бор, магній, кальцій, гумус - залежить від культури. Для кукурудзи, наприклад, має неї значення вміст цинку: якщо цього елемента не буде вистачати, рослини не зможуть нормально розвиватися.

Наприклад, щоб перевірити ґрунт на вміст калію, використовується полуменевий фотометр. Для визначення елементів фосфору, калію, сірки та гумусу використовують спектрофотометр - колориметр. Для того, щоб визначити цинк, мідь, марганець та залізо, використовують атомно-адсорбційний спектрофотометр. «В нас лабораторія дуже сучасна, американської комплектації і тому в принципі в нас є прилади для всіх можливих варіантів аналізів ґрунту в залежності від того, які потрібно зробити», — зауважила Лупєкіна.

фото: прес-служба «Агрофірми ім. Довженка»