Назаре, розкажіть про результати роботи заводів у сезоні 2020/2021 МР. Особливості роботи заводів. Обсяги виробництва, оцінка якості буряків.

В Україні виробничий сезон переробки цукрових буряків врожаю 2020 року розпочали 33 цукрових заводи, як і минулого року. Але роботу розпочали на 3 тижні пізніше, в порівнянні з минулим роком. Причиною цього стала посуха в більшості регіонів України, що ускладнювала процес збирання врожаю.

Серед характерних ознак сезону можна відзначити зниження цукристості (16,14% проти 17,90% минулого року) та врожайності до 42,5 т/га (46,1 т/га в 2019 році) через несприятливі погодно-кліматичні умови протягом вегетаційного періоду. Враховуючи цей фактор, плюс скорочення посівних площ під цукровими буряками (216 тис. га в поточному році проти 222 тис. га в 2019) виробництво цукру в 2020/2021 МР зменшилося на 22,3% і становить 1,150 млн т.

Оцініть стан галузі на сьогодні, якщо можна порівняти, наскільки погіршилася ситуація порівняно з попереднім сезоном, за останні 5-7 років? Які є варіанти повернення цукровій галузі «колишньої слави та авторитету»?

Цукровий ринок носить циклічний характер і це абсолютно звичайна ситуація для ринку, коли декількарічний профіцит змінюється дефіцитом і так по кругу. Чотири роки тому вітчизняні виробники успішно скористались світовим дефіцитом і вийшли на міжнародну арену, як потужний гравець. Потім ситуація в світі, відповідно в Україні, змінилась і виробники уже підлаштовувались під нові умови. Ринок постійно змінюється, враховуючи коливання валютного ринку, а тепер ще й пандемію, стан в бурякоцукровій галузі на сьогоднішній день доволі напружений.

Останні три роки спостерігається скорочення посівних площ під цукровими буряками, кількість працюючих заводів також скорочується. У результаті маємо і скорочення виробництва та експортного потенціалу: в 2018/2019 МР українські виробники експортували 409,8 тис. т цукру, 2019/2020 МР – 103,6 тис. т.

Ваше бачення та оцінка посівних площ цукрових буряків у 2021 році? Якими факторами, на вашу думку, будуть керуватися аграрії, приймаючи рішення про те, сіяти чи не сіяти буряк?

Враховуючи світові тенденції і прогнозований дефіцит цукру можемо спрогнозувати, що виробники захочуть відновити позиції на міжнародній арені і спробують наростити виробництво цукру, але про збільшення посівних площ говорити ще рано і більш точні прогнози можна отримати перед стартом весняно-польових робіт.

Головні фактори, на які звертають аграрії, приймаючи рішення щодо сівби цукрових буряків, у першу чергу — вартість цукру на ринку, вартість насіннєвого матеріалу, добрив, засобів захисту рослин, а також вартість паливно-мастильних матеріалів.

Як можна оцінити експорт цукру в 2020 році? Які шанси має Україна посилити свою присутність на світових ринках у 2021 році?

За 2020 рік українські виробники експортували 104 тис. т цукру, що на 56% менше, в порівнянні з попереднім роком. Як уже говорив, для того, щоб посилити присутність на міжнародній арені, потрібно наростити виробництво цукру, а для цього необхідні відповідні ринкові умови, підтримка держави та якісна продукція. Над всім цим активно працюють виробники та Асоціація.

Наскільки ціни на цукор на внутрішньому ринку забезпечують рентабельне виробництво цукру в Україні? Ваше бачення цін на цукор на перше півріччя 2021 року.

Останні три роки були нелегкими для виробників цукру, адже підприємства працювали практично на межі збитковості: в той час, коли світові ціни на цукор стабільно падали, ціни на супутні матеріали для виробництва цукру (газ, електроенергія, вапно, вартість сировини та модернізація підприємств) стабільно росли. Це призвело до скорочення посівних площ і виробництва цукру в цілому.

Знову ж таки, враховуючи прогнозований світовий дефіцит цукру і суттєве скорочення виробництва цукру в Україні, досить природньо прогнозувати підвищення цін на цукор. За нашими оцінками, можливе здорожчання від 4 до 6%.

Розрахункова собівартість виробництва 1 т цукру в сезоні 2020/2021 МР. Які позиції здорожчали та чому? За якими цінами наразі заводи продають цукор, наскільки поточні ціни забезпечують рентабельність виробників?

У кожного підприємства буде своя собівартість виробництва, яка вираховується і від витрат на супутні матеріали, логістики і самих затрат на виробництво. Проте, з впевненістю можна сказати, що в цьому році майже всі виробники відчули брак сировини і виробничий сезон скоротився на 30 днів. Це також збільшує собівартість.

Станом 5 лютого оптово-відпускні ціни на цукор знаходяться на рівні 19,30-21,00 грн/кг.

Оцініть ємність ринку цукру на поточний момент. Ваше бачення балансу ринку на 2020/2021 МР? Наскільки змінився баланс порівняно, наприклад з 2010/2011 МР?

За даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, баланс 2020/2021 МР оцінюється, як критично напружений, а об’єм внутрішнього ринку становить 1,2 млн т цукру.

Враховуючи геополітичну ситуацію в країні, світові тенденції «правильного харчування», споживання цукру населенням із кожним роком падає: 38 кг/особу в 2010 році і 28,8-28,5 кг/особу в 2020/2021 МР.

Наскільки досконалим є законодавство в галузі? Чи потрібно вносити якісь зміни до цукрових законів чи ініціювати нові?

На сьогодні галузь потребує державної підтримки. Абсолютно всі заводи потребують оновлення, щоб забезпечувати і внутрішній, і зовнішній ринок якісною продукцією. Для цього ми неодноразово наголошували на необхідності відміни мита на імпорт обладнання для цукрового виробництва. Така програма дозволить підприємствам цукрової галузі збільшити ефективність роботи, підняти інвестиційну привабливість та не допустить зниження конкурентної спроможності вітчизняної продукції.

Одне з останніх рішень – зниження ПДВ на буряки до 14%, ПДВ на цукор залишається на рівні 20%. Якими можуть бути наслідки для галузі при такому розкладі з ПДВ?

У першу чергу зниження ставки ПДВ до 14% зменшить податкове навантаження на виробників цукросировини, що дозволить зменшити вартість сировини на суму зниження ПДВ для виробників цукру.

Прибутковість вирощування цукрових буряків, їх продажі та доходи бюджету залишаться без змін. Проте цукрові заводи зможуть заощадити 6% витрат під час закупівлі сировини за рахунок менших податкових зобов’язань виробника.