Про це повідомляє SuperAgronom із посиланням на news.agropages.com.

Таке кольорове поле було на фермі в Норфолку (Великобританія) минулої весни. Насправді це було випробування нового способу захисту сільгоспкультур від шкідників, відомого як camo-cropping. 

«Це лише один із широкого спектру нехімічних методів, які зараз тестуються або використовуються як альтернатива токсичним пестицидам, таким як неонікотиноїди», — йдеться в повідомленні.

Camo-cropping передбачає розпилення нетоксичної тканини або харчових барвників на полі — покриваючи ґрунт і молоді рослини — щоб зменшити різницю кольорів між голою землею та листям буряка. Серед інших способів замаскувати молоді рослини буряків — висівання серед них ячменю. 

Випробування камуфляжу планують провести наступного року, каже Девід Джонс, керівник ферми Morley Agricultural Foundation. Цей дослід він проводить для Британської дослідницької організації буряків (BBRO).

Camo-cropping є частиною інтегрованої системи боротьби зі шкідниками (IPM) для захисту буряка від попелиці, яку BBRO розробляє за підтримки урядового департаменту продовольства та сільського господарства Великобританії Defra. Загальний проект називається ABCD of Aphid IPM, каже його керівник Алістер Райт. Абревіатура обрана не випадково і означає:

• A — метод альтернативних господарів — висівання рослин, таких як капуста, якій попелиця віддає перевагу замість цукрового буряку. Блоки або смуги капусти (редиски та ріпаку) висаджують поруч із буряком.
• B — застосування ентомофагів — природних хижаків попелиць (сонечка та личинки мереживокрилок), які можуть з’їсти 300 попелиць на тиждень. Щоб привабити природних хижаків, біля бурякового поля висаджують смуги диких квітів.
• C — застосування комерційно доступних корисних комах, які можуть потрапляти в навколишнє середовище. Однак проблема полягає в кількості, яка потрібна для покриття врожаю.
• D — метод застосування відлякувачів: олії рослинного походження, включаючи часникову, м’ятну та лавандову олії, які розпилюють на рослини буряка, щоб відлякати попелицю. Наразі існує потреба випробувати низку можливих стримуючих засобів у достатньо великому масштабі, щоб оцінити їхню взаємодію з попелицею та культурою.

Після невеликих випробувань цього року програма ABCD почне серйозно працювати у 2023 році. Першим кроком буде виявити, який із підходів працює, якщо такий є. Тоді виникне питання про те, чи можна їх запровадити економічно ефективно, щоб замінити або доповнити хімічні пестициди. У той час як BBRO працює на місцевому рівні, Cabi (колишній Міжнародний центр сільського господарства та біологічних наук) здійснює велику програму роботи з оцінки та впровадження біологічних альтернатив хімічній боротьбі зі шкідниками. 

Методи варіюються від впровадження живих істот, зазвичай комах або мікроорганізмів, які полюють на рослиноїдних шкідників, до застосування біологічних молекул, які вбивають або відлякують шкідників.

«Головна проблема полягає в тому, що протягом десятиліть виробники мали винятково ефективну хімію, на яку можна було покластися, з продуктами та активними інгредієнтами, які прості у використанні, — каже Стів Еджінгтон, керівник групи біопестицидів Cabi. — За допомогою смертоносної хімії шкідник буде негайно знищено — роботу виконано. З біопестицидами вам часто потрібні різні техніки та різні процеси мислення»

На сьогодні засоби з портфоліо Cabi включають біопестициди на основі гриба для боротьби з ненажерливою пустельною сараною в Африці та для запобігання капустяним блішкам, паразитична оса для знищення молі кукурудзяного метелика в Азії, мікроорганізми для зараження ягідних жуків тощо.

Щоб максимально використати біопестициди, потрібна набагато краща інформація про місцеві погодні умови, аналіз ґрунту та моніторинг посівів, ніж у випадку з хімічними альтернативами, пояснює Еджінгтон. 

Читайте також:

У Франції виробництво цукрових буряків зменшиться майже на 11%