Про це пише «Російська газета».

За даними Мінсільгоспу, станом на 9 липня всього за укладеними контрактами в рамках квоти на безмитне ввезення цукру (350 тис. т) імпортовано трохи більше 37,4 тис. т білого цукру. Основні постачальники — Алжир, Марокко, ОАЕ, Бразилія та Німеччина.

«У сукупності з іншими заходами підтримки і регулювання цукрової галузі квота на безмитний імпорт сприяє збільшенню пропозиції цукру на внутрішньому ринку і забезпечення промислових споживачів необхідною сировиною», — вважають у відомстві.

Безмитне ввезення цукру в Росію триватиме з 15 травня по 30 вересня 2021 року. До цього імпортне мито на білий цукор з країн, що не входять в ЄАЕС, становило 340 дол./т. Але ввезти за цей період можна до 350 тис. т цукру.

За планами Мінсільгоспу, введення такого заходу дозволить не тільки забезпечити потреби країни в цукрі, а й стабілізувати ціни на внутрішньому ринку. У минулому році через скорочення площ під буряком і погану погоду виробництво цукру знизилося більше ніж на 20% — до 5,8 млн т (при споживанні близько 6 млн т). Це призвело до різкого зростання цін на нього. Але в цьому році, за даними Мінсільгоспу на 5 липня, площі під цукровим буряком збільшилися приблизно на 10% (до 1,022 млн га). Це дозволить нормалізувати ситуацію. Крім того, в цьому році посів цукрових буряків почався пізніше звичайного на 2-3 тижні. 

Ввезені 37,4 тис. т імпортного цукру не вплинуть ні на ціни, ні на забезпеченість продуктом, вважає генеральний директор Інституту кон'юнктури аграрного ринку (ІКАР) Дмитро Рилько. По-перше, навіть без мита цей обсяг був ввезений з "космічними" цінами — точно вищі за ті, за якими продається російський цукор. Справа в тому, що сильно зросла вартість фрахту на тлі пандемії. А, крім того, в світі запаси цукру практично вичерпані. Крім іншого, відсутність в Росії інфраструктури перевалки продовольства в мішках ускладнюють поставки. По-друге, дешевого російського цукру без імпорту споживачам і так вистачає до наступного сезону. Тому ввезений імпортний дорогий цукор не затребуваний російськими споживачами.

На його думку, зняти гостроту питання ціни на цукор допоможе інтервенційний фонд, який зараз створюється в Росії за аналогією з зерном. Коли ціни низькі, зерно закуповують у виробників у держфонд — і ціни ростуть. А коли занадто високі, з держфонду продають зерно — і ціни під тиском додаткової пропозиції знижуються. Мінсільгосп пропонує створити в держфонді запас в 250 тис. т цукру.

Втім, поки неясно, який урожай цукрових буряків Росія отримає в цьому році. Звідси незрозуміло, яких цін на цукор чекати в сезоні і чи буде достатньо механізму інтервенцій для їх стримування. Хоча площі під цукровим буряком і збільшилися, на півдні та в центрі країни зараз стоїть спека, що може негативно позначитися на посівах, каже Дмитро Рилько.

Читайте також:

Мінсільгосп Росії пропонує сформувати незнижуваний запас інтервенційного фонду цукру