У Росії зростання експорту цукру — результат низької бази минулого року
У Росії експорт цукру збільшився в 44 рази. Правда, така динаміка — результат низької бази минулого року, та й фізичні обсяги вивезення цієї продукції поки відносно невеликі.
Про це пише Агроінвестор.
За даними ФМС, в першому півріччі 2017 року Росія експортувала 115,4 тис. т цукру на 56,3 млн дол., тоді як за аналогічний період 2016-го було вивезено тільки 1,7 тис. т на 1,3 млн дол. Як розповів провідний експерт Інституту кон'юнктури аграрного ринку (ІКАР), Євген Іванов, 85% цукру було відправлено до Казахстану, Азербайджану, Таджикистану та України (ЛНР і ДНР). За весь 2017 календарний рік Росія може вивезти до 350 тис. т цукру. Однак в секторі є ряд проблем.
За словами експерта, одна з них полягає в тому, що буряковий цукор в світі принципово неконкурентоспроможний. «Щоб вивозити його в істотних обсягах, спочатку потрібно вирішити ряд проблем, як вузько галузевих, так і загальних інфраструктурних, які заважають експорту будь-якої продукції з Росії», — зазначає Іванов.
Зокрема, необхідно покращувати якість цукру, розвивати упаковку товару та логістику всіх процесів. «Цей сезон показав, що наші переробники абсолютно не готувалися до поставок за кордон. На міжнародному ринку цукор торгується в мішках по 160 г, а в нас упаковується в менш щільний, вагою 120 г. Різниця у витратах становить до 2 дол./т, і про це потрібно було подумати заздалегідь», — звертає увагу він.
Крім того, є труднощі з транспортуванням і перевалкою. У Росії по груповій тарі для механізованої перевалки з південних портів теоретично можуть працювати тільки Туапсе і Новоросійськ. «Але тут виникає інше питання: як і де формувати і зберігати суднові партії? Або як забезпечити пряму перевалку з машин і вагонів? Всі ці питання в Росії до цих пір не опрацьовані», — підкреслює експерт. Так само, за його словами, проблемою є досить невелика експортна зона: в минулому сезоні один контейнер пішов до Сербії, а решта вивозиться в основному по залізниці в Середню Азію, трохи в Закавказзя, в Білорусь, Монголію, КНДР, а також автотранспортом в прикордонні райони. «Вирішити дану проблему реально, якщо Росія, наприклад, включиться в контейнерні перевезення», — вважає Євген Іванов.
Що стосується якості російського цукру, то вимоги вітчизняного ГОСТу — 104 ICUMSA, а універсальна категорія експорту — 45 ICUMSA. «У Росії цукор такої якості роблять лише кілька заводів, причому обмеженими партіями за високими цінами під довгострокові контракти для певних компаній на внутрішній ринок, — розповідає Євген Іванов, — Та й у цілому варто сказати, що експортною темою самі виробники цукру поки серйозно не переймаються. Якусь роботу в цьому напрямку ведуть «Продімекс» і «РусАгро», інші 30 з гаком заводів вважають за краще працювати на внутрішньому ринку». Крім того, в Росії поки немає держпідтримки експорту продукції АПК в цілому і цукру зокрема.
«Поки йдуть лише невеликі відвантаження залізницею і автотранспортом в суміжні країни, куди дозволяє логістика, з інших ринків сюди возити дорожче», — пояснив Євген Іванов. Він вважає, що ці питання — загальні для всіх секторів, і вони дуже сильно обмежують експорт будь-яких товарів (особливо готової продукції в роздрібній упаковці) з Росії, окрім сировинних навалювальних і наливних вантажів типу зерна, вугілля, нафти. Все інше у нас не особливо розвинене, тим більше з огляду на часто непростий доступ до зарубіжних ринків, як резюмує експерт.
Читайте також:
Білорусь зменшила експорт цукру до країн СНД