Про це повідомляє «Агроінвестор».

За даними аналітичної служби Союзроссахару, з початку сезону 2019/2020 МР в Росії випущено 7,05 млн т бурякового цукру. Перероблено 46,5 млн т цукрових буряків із заготовлених 49 млн т. Зараз продовжують працювати 35 цукрових заводів, в основному в Центральному федеральному окрузі. Рік тому в першу декаду січня переробку вели 13 підприємств. За прогнозом Союзу, в цілому, за підсумками сезону, буде вироблено 7,2 млн т цукру, що стане історичним рекордом. Однак результат буде залежати від погодних умов, що впливають на збереження буряка, який зберігається в польових кагатах, уточнює Союзроссахар.

Тим часом Інститут кон'юнктури аграрного ринку (ІКАР) підвищив прогноз виробництва цукру до більше ніж 7,4 млн т з урахуванням переробки сиропу і меляси. «На початок січня все ще працюють 35 заводів — це рекордна цифра для даної пори року. До них потрібно додати ще чотири заводи з переробки сиропу і меляси, яка триватиме до липня», — прокоментував провідний експерт ІКАРу Євген Іванов. Однак він теж вважає, що результат буде залежати від збереження сировини: буряк все ще вивозиться з полів, у тому числі з тих, де немає вентильованих кагатів, і, як правило, не використовуються хімічні засоби, що уповільнюють псування коренеплодів. «В ідеалі буряк повиннен заморозитися і зберігатися в цьому стані, проте неодноразове збільшення температури вище нуля може зробити його непридатним для переробки», — звертає увагу експерт.

За даними ФМС, в листопаді 2019 року експорт бурякового цукру склав 101,5 тис. т — це максимальний показник із початку минулого року. Основними імпортерами стали Узбекистан (42,3 тис. т), Таджикистан (14,3 тис. т), Азербайджан (12 тис. т), Казахстан (10 тис. т), Україна (8,9 тис. т). Всього, за січень-листопад було експортовано 478 тис. т цукру. Експорт постійно зростає з лютого минулого року, з'являються нові ринки збуту, також Росія повернулася на всі традиційні ринки автомобільних і залізничних поставок, де була присутня в останні роки (пострадянський простір, а також Сербія, Афганістан, Монголія, КНДР), плюс, почалися морські відправки в Туреччину, розповідає Іванов. «Крім того, з'явилися повідомлення про відвантаження нашого цукру в країни ЄС — Греції, Хорватії, однак, на мій погляд, російська продукція туди навряд чи потрапить — то є цукор призначений для Балкану, Північної Африки і Близького Сходу, — вважає він, — У Євросоюзі діє ввізне мито на цукор для іноземних постачальників, в тому числі для Росії. Виняток становлять певні квоти для країн — колишніх європейських колоній. Що стосується Афганістану, то станом на грудень цукор туди поки що не був поставлений».

Однак, незважаючи на зростання експорту, його обсягів все ще недостатньо для вирішення проблеми перевиробництва. Росія повинна вивозити ще більше цукру, зберігаючи високий темп відвантажень тривалий час, що, як показує історія, зробити непросто, наголошує Іванов. «За останні 30 років такі високі темпи експорту — від 100 тис. т на місяць — були зафіксовані буквально декілька разів і протягом декількох місяців. А збереження такого темпу протягом року і більше для Росії буде викликом», — впевнений він.

На тлі перевиробництва російські ціни на цукор, на думку Іванова, ще довго будуть перебувати під тиском, хоча зараз є деякі передумови до невеликого зростання. «19 заводів Півдня до 8 січня завершили переробку буряка, отже до кінця липня там нового цукру більше не з'явиться. Відповідно, як мінімум, там ціни на цукор на умовах самовивозу можуть трохи збільшитися, — пояснює він, — Більш істотно ціни всередині країни можуть вирости у випадку, якщо буряк, який залишається в польових кагатах, стане повністю непридатним для переробки».

Читайте також:

Група «НМТП» збільшила обсяги перевалки цукру в 3,2 разів