У Росії планується створити галузеве об'єднання експортерів цукру
У 2020 році в Росії експортери цукру планують створити об'єднання через проблеми перевиробництва.
Про це повідомила заступник міністра сільського господарства Росії Оксана Лут, передає Sugar.ru.
«Всі знають, що в нас ситуація з цукром погана в країні. У нас перевиробництво, ціна дуже низька, тому ми зараз обговорюємо з ФАС та з урядом можливість створення експортного об'єднання по цукру. Проект постанови вже є, ми його запустили. Спробуємо обкатати з початку наступного року на цукрі, подивимося, як це буде працювати», — прокоментувала вона.
За словами заступника міністра, необхідно зменшувати обсяги виробництва цукру в Росії або експортувати його за нижчою ціною в інші країни. Разом із тим вона попередила, що при створенні об'єднання можуть виникнути складності, пов'язані з антимонопольним законодавством.
Раніше Мінсільгосп Росії повідомив, що через перевиробництво ціни на цукор промислових виробників із початку поточного року знизилися на 35,3%.
Провідний експерт Інституту кон'юнктури аграрного ринку (ІКАР) Євген Іванов вважає, що створюючи об'єднання експортерів цукру, важливо заздалегідь узгодити всі питання з ФАС та ФНС.
Поява такого союзу в Росії вельми актуальна, так як четвертий сільгоспсезон (із серпня по липень) поспіль спостерігається колосальний і наростаючий над ринком цукру Росії і країн ЄАЕС навіс перевиробництва. І галузь самостійно поки не може з цим впоратися.
За даними ІКАР, в сезоні 2018/2019 МР було експортовано 234 тис. т цукру. При тому, що за цей же період було вироблено 6,13 млн т цукру з буряків та меляси. І це, не рахуючи перехідних залишків з минулого сільгоспроку. Щоб впоратися з проблемою перевиробництва «не треба оплачувати зайве, і потрібно всебічно підтримувати експорт», впевнений Євген Іванов.
«Готову харчову продукцію Росія зараз не дуже готова експортувати в силу вкрай високих витрат «на нашому березі», — пояснив провідний експерт ІКАР, — Мається на увазі цілий комплекс невирішених проблем: повернення ПДВ, паспорта експортних угод, валютний контроль, сертифікація, узгодження, документи, логістичні витрати, нерозвинена інфраструктура і так далі. Якщо ми порахуємо всі витрати експортера від складу виробника до борта судна — вони у нас в два-три рази вищі, ніж в Україні, ЄС, Бразилії, США та Туреччині».
Читайте також: