Про це пише «Агроінвестор».

У 2017 році експорт бурякового жому перевищив 1 млн т на суму 134 млн дол., свідчать дані Росстату. Однак, у цьому сезоні вивезення товару, за словами заступника гендиректора «Продімексу» (найбільший виробник та експортер цукру в Росії) Вадима Ериженського, йде неактивно. Продажі жому за кордон помітно знизилися через проблеми з вагонами, пояснив він. «Якби не це, то ми б змогли продати набагато більше. Попит на жом стабільний і високий», — підкреслює топ-менеджер. Основні покупці російського продукту — країни Європи (Латвія, Нідерланди, Іспанія, Італія та ін.), а також Туреччина.

Відвантаження бурякового жому на експорт, по суті, здійснюється завдяки дешевій внутрішній ціні газу, зазначає провідний експерт Інституту кон'юнктури аграрного ринку (ІКАР) Євген Іванов. «У світі енергоресурси дорогі, газом жом ніхто не сушить (частіше сушать паром) і не вивозить в таких обсягах як Росія», — знає він. При цьому експорт продукту обмежує інфраструктура: його продажі за кордон йдуть за залишковим принципом, коли вивільняються потужності і вагони з-під зерна. Проте, на зовнішній ринок, за даними ІКАР, йде більше 90% виробленого в Росії жому.

Його вартість визначає ціна на інші корми, наприклад, жом цитрусових або фуражна пшениця і ячмінь. «Жом продають дешевше, ніж найдешевша сировина для кормів», — говорить Іванов. Але існують питання до його якості: найчастіше в продукті залишаються продукти горіння, що призводить до зниження якості молока і м'яса при годуванні тварин. Є й проблеми з пресуванням — при транспортуванні і перевалці гранули іноді розвалюються. До того ж в основному жом йде в корм великої рогатої худоби, менше — свиням, коням, що теж обмежує попит на нього. «Тому товар проблемний і особливої ​​черги за ним немає», — підсумовує експерт.

Буряковий жом — це побічний продукт бурякоцукрового виробництва, який утворюється в будь-якому випадку, нагадує Ериженський. Раніше його утилізація в Росії була великою проблемою, в тому числі екологічною. «Жом зберігався в жомових ямах на цукрових заводах, частина його в сирому вигляді згодовувалася коровам, свиням, але мільйони тонн утилізувати не вдавалося, він просто гнив, — згадує він, — Ми перші в Росії, хто став сушити всі 100% жому і гранулювати його». У гранульованому вигляді жом перетворюється в цінний продукт для годівлі тварин. Зараз більшу його частину холдинг поставляє за кордон.

Ще один побічний продукт бурякоцукрового виробництва, орієнтований на експорт, який в тому числі вивозить і «Продімекс» — меляса. За словами Ериженського, це «досить ризикований» в плані міжнародної торгівлі продукт. На експорт меляса поставляється стабільно, але її виробництво все одно більше, ніж світовий попит. В останні два сезони він знизився, і в деяких виробників відбувається затоварення мелясою, аж до того, що компаніям доводиться будувати додаткові ємності для її зберігання. «На цукробуряковому виробництві меляса виробляється в будь-якому випадку, а утилізувати її проблематично, — говорить він, — Нам легше, ніж більшості інших гравців, тому що у нас є потужності по додатковій дешугаризаціі меляси і вилучення з неї бетїну — цінної амінокислоти, яка використовується як в якості добавки в корми, так і у вигляді компоненту в фармацевтичній і хімічній промисловості». Також на його основі виготовляють, наприклад, антизамерзаючу рідину для авіації. 

«Експорт меляси — це ганьба для Росії», — вважає Іванов. У сезоні-2017/18 деякі заводи віддавали мелясу по 100-500 руб./т при тому, що вміст цукру в ній становить до 46%, а його ціна в залежності від заводу, регіону і місяці коливалася від 20 до 30 тис. руб./т. Таким чином, тільки цукор у мелясі повинен коштувати як мінімум 9 тис. руб./т, а в ідеалі — 12-14 тис. руб./т. «Але таких цін на мелясу в Росії ніколи не було, максимум — 3-4 тис. руб./т і то в кінці дефіцитних сезонів», — стверджує експерт. Стратегічно експорт меляси необхідно припиняти і починати робити з неї спирт, дріжджі, харчові та амінокислоти, витягувати цукор, впевнений Іванов.

У Росії зараз запускається тільки третє підприємство по дешугаризаціі меляси на Чорнянському цукровому заводі в Білгородській області. Правда, ще в Липецькій області китайська компанія Angel Yeast будує завод з виробництва дріжджів, який буде працювати як раз на мелясі, додає експерт. Із запуском підприємства вивезення меляси може зійти нанівець, не виключає він. «Набагато вигідніше і правильніше експортувати продукцію переробки меляси, наприклад, ті ж дріжджі. Їх, до речі, Росія вже постачає за кордон і поступово нарощує обсяги», — уточнює Іванов.

Читайте також:

У Білорусі завершується сівба цукрових буряків

«Продімекс» зупинив проект із селекції цукрових буряків вартістю 3 млрд руб.

Курські цукрові заводи «РусАгро» інвестують 0,5 млрд руб. у модернізацію