За інформацією AgroPortal

Протягом останніх п'яти років площі під цукровим буряком в Україні були стабільними, на рівні 220 тис. га. Цього року спостерігається суттєве скорочення — до 198 тис. га, що на 22% менше проти попереднього. 

Лідерами з вирощування буряку залишаються традиційні регіони: Вінниччина, Хмельниччина, Тернопільщина та Полтавщина. 

З 1 вересня запускаються 27 заводів, на два менше, ніж минулого року. 

Аналітики прогнозують виробництво близько 1,5 млн т цукру в Україні. Це менше на 300 тис. т порівняно з минулим сезоном, але цей обсяг перекриває внутрішнє споживання цукру, що з 2022 року оцінюється на рівні 900 тис. т. 

За такого внутрішнього споживання галузь здатна сформувати значний експортний потенціал на 2025/2026 МР — 500-600 тис. т. Саме цей обсяг потрібно вивезти на ринки третіх країн. 

Згідно з оцінками аналітиків асоціації «Укрцукор», експорт цукру в сезоні 2024/2025 МР прогнозовано складе 580 тис. т. Це близько 32% від виробленого в країні цукру аналогічно до сезону 2022/2023 МР. Ймовірно, своє 10-те місце в списку провідних експортерів Україна втратить, але у топ-15 світових експортерів все ж залишиться. 

Альтернативними напрямками для українського цукру стали країни Близького Сходу, Африки. Є й досить екзотичні — наприклад, Шрі-Ланка. 

Наступного маркетингового року на ринку цукру буде профіцит до 5 млн т. Водночас світові запаси знаходяться на 9-річному мінімумі. Проте, згідно даних World Market Prices, ціни на цукор навіть в урожайні роки залишались досить високими, деколи навіть зростаючи. Це свідчить, що, крім обсягів виробництва, важлива також доступність цукру в певній точці світу, в певний конкретний момент. Цим і можуть скористатися українські цукровики, маючи вдалу географію та різний час старту сезону.