Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна».

За таке рішення проголосували 293 народних депутати в середу.

Авторами законодавчої ініціативи є низка народних депутатів, зокрема, Андрій Герус, Олег Семінський, Андрій Жупанин (усі - фракція "Слуга народу"), Інна Совсун (фракція "Голос"), Михайло Бондар ("Європейська солідарність").

Голова енергокомітету ВР Андрій Герус зазначив, що цей законопроект є важливим для екології та розвитку аграрного сектору, вітчизняні підприємства "з легкістю можуть виробляти біоетанол".

«У Києві, наприклад, найбільше забруднює повітря транспорт. Ці викиди після реалізації законопроекту знижуватимуться. Це європейська практика, і законопроект підтриманий Секретаріатом Європейського Енергоспівтовариства», — зазначив Герус, уточнивши, що додавання біокомпонентів пропонується зробити поступовим - з 3% у першому році (2022 рік), 4% - у наступному і 5% надалі.

«Абсолютно спокійно всі автомобілі їздитимуть на цьому паливі», — наголосив голова комітету.

Згідно з текстом законопроекту №3356-д на сайті ВР, він визначає обов'язковий вміст рідкого біопалива (біокомпонентів) у всіх обсягах автомобільних бензинів із 1 травня 2022 року щонайменше 5% за абсолютної похибки ±0,5%.

Винятком є бензини із октановим числом 98 і вище, а також ті, що поставляються для потреб Міністерства оборони.

Передбачається також ведення обліку вмісту рідкого біопалива згідно з порядком, який затверджується профільним міністерством. Суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність із виробництва та/або імпорту палива, а також торгівлю ним, зобов'язуються не пізніше ніж 1 липня року, наступного за звітним, надавати адміністратору обліку інформацію про фактичний вміст біокомпонентів.

Як повідомлялося, попередній законопроект №3356, відправлений Верховною Радою на доопрацювання у червні 2020 року, передбачав обов'язкову норму біопалива нещонайменше 5% із 1 липня 2021 року з подальшим зростанням з 1 липня 2022 року до 6% і з 1 липня 2023 року - до 7%.

Допрацьованим же законопроектом пропонується дещо знизити штрафи за порушення норм закону. Зокрема, за недотримання норм вмісту біопалива в бензинах за кожну тонну відпущеної партії бензинів встановити штраф у сім прожиткових мінімумів (у попередньому законопроекті пропонувався штраф на рівні 10 прожиткових мінімумів). За порушення термінів надання інформації про вміст біопалива до семи днів встановити штраф у 100 прожиткових мінімумів, понад сім днів - 150 прожиткових мінімуми (раніше пропонувався один штраф у 200 прожиткових мінімуми за ненадання інформації).

Як законопроект №3356, так і законопроект №3356-д підтримала Українська асоціація виробників біоетанолу ("Укрбіоетанол"). Її голова Тарас Миколаєнко у коментарі "Енергореформі" акцентував увагу на зниженні залежності від імпорту енергоносіїв у результаті ухвалення закону, сприянні розвитку виробництва біопалива, що тягне за собою розвиток землеробства та додаткові можливості для тваринництва у вигляді отримання паралельно з переробкою біомаси комбікорму для тварин, а також на екологічному аспекті щодо зменшення викиду небезпечних речовин.

При цьому ініціативу визначити норму вмісту біопалива на рівні щонайменше 5% Миколаєнко назвав компромісною.

Як повідомлялося, за підрахунками "Укрбіоетанолу", заміщення 5-10% обсягу імпорту нафтопродуктів біоетанолом дасть змогу Україні заощадити за період до 2030 року від $407 млн до $705 млн. При цьому щороку обсяги такого імпорту знижуватимуться приблизно на $28-84 млн.

Крім того, ухвалення закону дасть змогу збільшити надходження до бюджету на 5,8-6,4 млрд грн на рік, зокрема від аграрного сектору, а також створити прибилзно 6000 робочих місць. При цьому зазначено, що наявні в Україні потужності з виробництва біоетанолу дадуть змогу перекрити весь попит на нього.

У свою чергу Нафтогазова асоціація України (НАУ) вважає ухвалення законопроекту №3356 передчасним і напередодні запланованого голосування стосовно нього 4 червня закликала народних депутатів утриматися від його підтримки та ухвалення доти, доки не буде реалізовано всі необхідні передумови, враховано всі пропозиції учасників ринку, закінчиться карантин і буде проаналізовано його наслідки для галузі".

На думку НАУ, основними передумовами для впровадження норм про обов'язковий вміст біопалива є ліквідація нелегального сегменту ринку нафтопродуктів, балансування ставок акцизного податку на бензин і скраплений газ (зниження податку для бензинів і підвищення його на газ), визначення органу державного ринкового нагляду за якістю пального.

Крім того, в асоціації вважають за доцільне встановити норму вмісту біопалива на рівні не вище ніж 5%, а також виключити з норм законопроекту "непосильно великі штрафи" і відстрочити набуття ним чинності до 1 липня 2022 року.

За словами Семінського, який представляв законопроект у Верховній Раді, його ухвалення дасть змогу скоротити імпортозалежність України на ринку світлих нафтопродуктів, сприятиме створенню нових робочих місць, збереже трудові та фінансові ресурси для економіки, а також "забезпечить потужний прихід інвестицій і повномасштабний запуск спиртової галузі". За даними одного з авторів законопроекту, Україна у 2019 році витратила на закупівлю імпортних нафтопродуктів $5,5 млрд, що, на його думку, є вимиванням обігових коштів із економіки країни.

Він висловив переконання, що ухвалення запропонованого ним законопроекту дасть змогу суттєво скоротити витрати на ці цілі, наголосивши, що додавання біоетанолу в паливо відповідає європейським нормам.

При цьому Семінський акцентував увагу, що законопроект підтриманий Секретаріатом Європейського Енергоспівтовариства.

Законопроект №3356 також підтримала Українська асоціація виробників біоетанолу. "Кожен день неухвалення цього закону коштує колосальних коштів українському торговельному балансу, оскільки левову частку нафтопродуктів ми імпортуємо", - пояснив її виконавчий директор Тарас Миколаєнко.

«У нас 11 заводів. Також у країні майже 80 заводів "Укрспирту", які за незначних інвестицій здатні виробляти ще 400 тис. тонн продукту. Нові потужності знадобляться лише для нарощування експорту», — уточнив Миколаєнко.

Водночас він звернув увагу на опір ухваленню цього закону з боку нафтогазового сектору.

«Усвідомлюючи весь опір, який чинить нафтове "лобі" сучасним світовим вимогам до палива, автори законопроекту завбачливо прописали імплементацію його норм лише з липня наступного року, хоча нам ці норми необхідно було впроваджувати вже вчора», - заявив виконавчий директор "Укрбіоетанолу".

«Незважаючи на те, що в ЄС впровадили ці вимоги понад 10 років тому, лише вісім країн ЄС ухвалили рішення про збільшення частки біокомпонентів із 5% до 10%. Решта продовжили практику додавання їх на рівні 5%, і це при тому, що автотранспорт там набагато новіший, ніж в Україні», — аргументують у НАУ.

На її думку, встановлення Україною занадто великої частки біокомпонентів може призвести до того, що вітчизняний споживач шукатиме альтернативу такому пальному. «Щоб не псувати свої автомобілі, споживачі заправлятимуть їх на нелегальних АЗС, які продаватимуть дешевші бензини і без вмісту біокомпонентів», - пояснює НАУ.

Читайте також:

Біоетанол з цукрових буряків допоможе Україні в боротьбі з глобальним потеплінням

“Зелений” прорив: як біоетанол перетворить бензин на паливо майбутнього