«Я живу в селі, де немає агрохолдингу. І знаєте, я була б рада, щоб на його території працювала велика аграрна компанія, яка допомагала б у розвитку так само, як наша компанія робить це в багатьох інших селах», — стверджує пані Світлана, як передає Latifundist.

У Світлани Вікторівни вже був досвід реалізації соціальних програм на посаді держслужбовця та в інших галузях. З приходом в агробізнес вона побачила, наскільки тісно взаємопов'язані розвиток компанії і громади, з якою вона співпрацює. Головне для неї те, що бізнес не просто багато що може, а й робить це для українських сіл.

Наскільки ми знаємо, у Вас багатий досвід роботи в HR-сфері в декількох компаніях, які пов'язані з агробізнесом. Тим не менш, чим Вам цікавіше займатися — працювати з кадрами або реалізовувати соціальні програми?

Можу сказати, що HR — це робота з найдорожчим ресурсом компанії — з людьми, з персоналом. Аналогічно в сфері соціальної відповідальності — пайовики, громади, співробітники, які залучені в соціальні програми, вони — невід'ємна частина нашої компанії. Соціальна сфера мені дуже близька по духу, тому робота в сфері КСВ стала продовженням моєї роботи та новим цікавим викликом.

Для реалізації себе в професії дуже важливо, щоб твої цінності збігалися з цінностями компанії і команди. Так і вийшло: в нас є сильна команда з єдиними поглядами та підтримка генерального директора. А значить, багато що можна втілити в життя.

Мені дісталася дуже професійна команда. В «Астарті» раніше вже дуже багато було зроблено в соціальній сфері. Ті керівники соціального спрямування, які працювали до мене, вкладали всю душу в свою роботу, і це помітно.

У регіонах у нас більше 20 агрофірм, а також цукрові заводи, соєпереробне підприємство та біоенергетичний комплекс. На кожній агрофірмі та заводі у нас є фахівці з соціальної роботи. При цьому команда, яка реалізує соціальну політику компанії — це не тільки профільні співробітники, а навіть більшою мірою генеральні директори агрофірм і заводів. І в цілому я б сказала, що кожен, хто працює в нашій компанії, є носієм нашої корпоративної культури.

А найкраща риса колег в нашому колективі — це те, що вони постійно обмінюються досвідом. Так відбувається взаємне збагачення різних практик. Те, як вони це роблять, і є секретом успіху команди. Наша історія успіху пишеться на місцях.

Першість з КСВ

Ми знаємо, що «Астарта» однією з перших почала впроваджувати програми корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). Як давно ця робота проводиться та як взагалі з'явилася ідея займатися даним напрямком?

Не секрет, що місія і цінності будь-якої компанії виходять від акціонерів. У 2008 році «Астарта» офіційно приєдналася до Глобального договору ООН, хоча соціальна робота велася в компанії завжди. Але раніше це була більше благодійність, допомога людям, які її потребували. А з 2008-го компанія систематизувала соціальне спрямування. Адже, щоб бізнес був стабільним, потрібно бережливо і відповідально ставитися до всіх ресурсів, мати довгострокові плани дії. Для «Астарти» ж головний ресурс — це люди. Персонал, пайовики, громади — ті стейкхолдери, на яких компанія орієнтується.

Чому агрохолдингам важливо займатися такою роботою? Ми бачимо, що це стає своєрідним трендом в Україні.

Насправді це світовий тренд, і в Україні ми його теж переймаємо. Ми добре розуміємо, що тільки відповідальний бізнес має право на тривале існування.

Яким чином у Вас в компанії розставляють пріоритети і як визначають, що саме цей проект в соціальній сфері зараз потрібно підтримувати?

Ми розраховуємо фінансування соціальних програм по кожному населеному пункту, виходячи з кількості землі, що обробляється на конкретній території.

У нашій роботі три головних фокуси — це освіта (на першому місці), медицина і благоустрій. У минулому році, наприклад, дуже багато уваги було приділено ремонту ФАПів. Тільки в Шишацької територіальній громаді ми (агрофірма «ім. Довженка») відремонтували 8 амбулаторій, причому мова йде про повний капітальний ремонт, починаючи з утеплення, покрівельних і внутрішніх ремонтних робіт і закінчуючи благоустроєм прилеглих територій. У цьому проекті ми намагалися залучити місцевих жителів. Вони приєднувалися, допомагали в проведенні ремонту та в інших громадських роботах. Разом з тим на одержувані в бюджет кошти громада закупила кардіографи, глюкометри, ваги для зважування немовлят і т.п. Схожий проект пройшов на території «Волочиськ-Агро». Крім того, ми провели навчання для медпрацівників по експлуатації придбаного обладнання.

Які проекти з підтримки освіти Ви реалізуєте?

Для нас підтримка освіти — це не тільки оновлення матеріально-технічної бази навчальних закладів. Це і методична допомога для вчителів і батьків, організація заходів для розвитку творчих та лідерських якостей у дітей.

В освітні програми ми намагаємося залучити співробітників і партнерів. Прикладом може служити наш проект з гуманної педагогіки. До нього ми залучили Українську академію лідерства. З її студентами зустрічаються топ-менеджери компанії, розповідають свої історії успіху, а також діляться нюансами роботи агробізнесу в Україні. Крім того, академія в регіонах своєї присутності проводить заняття з нашими сільськими дітьми, реалізує лідерські програми. Ми абсолютно впевнені, що в сільській місцевості діти мають гарне виховання, наділені високими цінностями. Їх з малих років привчають до праці, прищеплюють любов до природи і тварин. Ці цінності, помножені на гарну освіту, і створюють лідерів, які дійсно зможуть допомогти Україні стати сильнішою.

Також з вересня у нас буде реалізовуватися проект «Твоє майбутнє в Агро». Ми зараз готуємо спільно з Центром «Розвиток КСВ» методичні матеріали про професії в агросфері. У вересні в селах, де ми працюємо, почнуться зустрічі учнів з керівниками місцевих агрофірм. Мета цього проекту дуже проста: якщо ти хочеш бути IT-фахівцем — прекрасно, ти можеш бути нив в агросфері. Хочеш бути фінансовим фахівцем? — Нам потрібні круті фінансисти. Ми хочемо показати, що аграрна галузь — це маса можливостей для реалізації себе незалежно від обраної професії.

Аналіз інтересів

А як ви визначаєте, що цікаво в даний момент стейкхолдерам?

У нас постійні прямі комунікації зі стейкхолдерами, регулярні зустрічі з пайовиками. Завдяки цьому спілкуванню ми і розуміємо, що цікаво громадам і як ми можемо разом вирішити ті чи інші питання. Є податки, які ми сплачуємо до місцевих бюджетів і які служать для розвитку сіл, і є проекти, які «Астарта» окремо фінансує за свій рахунок. У будь-якому випадку ми прагнемо до активної співпраці — не просто надавати кошти, а й залучати членів громади до реалізації проектів. Це є нашою стратегією розвитку громад.

Наприклад, в селі, де працює «Волочиськ-Агро», громада сформувала додатковий дорадчий орган з представників молоді, пенсіонерів та інших активістів. І ось вони вирішили вичистити ставок в селищі, звернулися до нас за допомогою. Ми надали техніку, засоби для організації цих робіт, а громада і сама приєдналася: люди допомагали очистити водойму, висадили навколо неї дерева, відновили джерела, встановили альтанку для відпочинку.

А як взагалі приймається рішення про виділення додаткової суми?

Ми спочатку обговорюємо, що потрібно зробити та якою може бути участь компанії і громади.

Є дві типові ситуації. Перша — ми бачимо конкретну потребу громади, але розуміємо, що вирішити її не вийде за рахунок грошей, передбачених по соціальному договору. Друга — це коли експерти з центрального офісу, розуміючи, яка загальноукраїнська проблема є в сільській місцевості, пропонують свій проект на узгодження громаді.

Ще один інструмент з'явився в 2017 році. Наші заступники з соціальних питань пройшли спеціалізовану підготовку в Центрі «Розвиток КСВ» Марини Саприкіної. У якості випускної роботи наші співробітники там готували конкретні проекти для своїх громад. Вони проводили їх аналіз, складали паспорт села, обговорювали його потреби. Таким чином, є централізовані проекти компанії, а є ті, які створені, виходячи з ініціатив громади і регіональних можливостей «Астарти».

Наприклад, проект зустрічей «Твоє майбутнє в Агро» народився під час захисту робіт представників агрофірми «Волочиськ-Агро». В агрофірмі «Хмельницьке» діє проект «Чиста країна» — по сортуванню сміття, в «Полтавазернопродукт» — проект з розвитку гуманної педагогіки в школах. І ми розглядаємо їх як пілотні. Потім ці проекти поширюються на інші регіони.

Партнерство

Ми знаємо, як створюються і реалізуються грантові проекти, коли залучаються кошти грантодателя, місцевого бюджету і зібрані громадою. Як відбувається реалізація проектів, які вирішила підтримати «Астарта»?

По-різному, ми гнучко підходимо до кожного проекту в конкретній громаді, враховуючи їх можливості. Часто це буває повністю фінансування «Астарти».

Тобто немає таких тристоронніх проектів?

Є, але їх мало. Тільки в останні роки ми стали залучати ще й кошти громади. Вагомі 80-90% вносить «Астарта», але важливо те, що люди в селі стали активніше займатися реалізацією таких проектів.

Ми прийшли до розуміння, що потрібно не просто роздавати рибу людям, а й давати їм вудку. А може навіть і не вудку, а просто розчистити озеро, а снасті люди зроблять самі. Так що у нас в кожній агрофірмі вже є приклади проектів з іншими громадськими та державними організаціями. Для нас важливо підтримувати ініціативні громади.

Ми також допомагаємо громадам писати грантові заявки і подавати їх на конкурс. Це ще один з інструментів налагодження комунікації з громадою. З одного боку, ми робимо їх сильнішими. У той же час важливо, що вони з гордістю можуть сказати: «Ми це зробили! Ми перемогли!».

Яку суму інвестицій «Астарта» спрямовує на реалізацію програм соціальної відповідальності?

З моменту, коли компанія офіційно почала вкладати кошти в реалізацію соціальних програм, ми інвестували майже 220 млн грн.

З 2016 року направлено 35 млн грн. На поточний рік заплановано профінансувати соціальні проекти на 41 млн грн, і ми йдемо за наміченим планом.

Чи порівнювали Ви, скільки компанія інвестує в соцпроекти і скільки в цю сферу вкладає коштів держава?

Ні, такої мети не було. Ми, звичайно, зацікавлені, щоб держава більше приділяла уваги розвитку сіл, оскільки наші ресурси теж обмежені, як людські, так і матеріальні.

Не можуть же в XXI столітті діти вчитися в школі, де, наприклад, немає комп'ютерів. Або згадую, як я в одну зі шкіл заїхала... Після того як побачила стан шкільної бібліотеки, ми силами співробітників місцевого агропідприємства тут же зібрали хороші книги і направили їх в школу. Ми намагаємося допомагати громадам і самим бути більш активними.

Ви працювали в декількох компаніях. Як в інших галузях підтримують такі громадські ініціативи, програми соціальної відповідальності?

Я працювала у фінансовій сфері (банківській) і в нафтогазовій. Це зовсім інші підходи до фінансування соціальних проектів — більша орієнтація на бізнес. Якщо фінансова сфера, то, наприклад, проводиться навчання фінансової грамотності для дітей в школах. Тобто компанія готує для себе майбутніх клієнтів або фахівців. Але були і благодійні проекти у вигляді допомоги окремим людям.

У нафтогазовій компанії був добре розвинений напрям КСО. Наприклад, там проаналізували, що багато співробітниць не встигали забирати своїх дітей до закриття дитячого садка. Компанія вирішила створити при офісі спеціальну кімнату для дітей працівників і найняти педагога. Були й інші проекти, наприклад, з безпеки на дорозі. Тобто компанія орієнтувалася на потреби своїх співробітників і клієнтів.

Проекти «Астарти» розраховані на більш широке коло людей: не тільки наші пайовики і їх сім'ї, а вся місцева громада, в числі якої і наші співробітники. Тобто це більш масштабні проекти.

Але за тією ж схемою Ви «вирощуєте» молоді кадри для своєї компанії?

Дефіцит кадрів — це велика проблема не тільки в агросекторі, а в цілому по Україні. Цьому є ряд причин: демографічна криза 90-х, трудова еміграція, все більша популярність віддаленої роботи і фрілансу. Природно, одне з наших завдань — це виховати для себе кадри. І якщо наші проекти допоможуть залучити фахівців в аграрний сектор, піднімуть престиж роботи в АПК і якість життя в сільській місцевості, ми будемо вважати це одним з головних своїх досягнень.

У нас є і волонтерські проекти. Наприклад, ми взяли під опіку Кобеляцьку школу-інтернат для дітей із затримкою психічного розвитку, де 60% вихованців — з наших громад. Так у нас в компанії відразу 15 людей відгукнулися на допомогу. Це не про гроші, це про заняття з дітьми, коли дорослі успішні люди приїжджають і просто спілкуються з дітьми, допомагають їм навчитися самостійності, діляться досвідом. Для майбутнього цих дітей важлива не тільки матеріальна, а й моральна підтримка.

Потрібно розуміти, що є дуже багато людей, для яких цінність — не просто заробляти гроші і бути професіоналом, але ще і відчувати себе людиною, яка може зробити цей світ кращим. Для «Астарти» це також одна з цінностей. Адже наша місія звучить: «З духовністю — до земного». І для акціонера, і для топ-менеджменту, і для співробітників таке ставлення важливе.

Соціальні перспективи

Ми сьогодні бачимо, що в якійсь мірі села залежні від агрохолдингів, які працюють на їх території. Чи потрібно знижувати цю залежність і яким чином це можна зробити?

Кооперативний рух, я думаю, може знизити цю залежність. Але все ж є проблема у філософії людей, в цінностях громади, в можливостях людей по взаємодії, досягнення спільної мети. Ось я живу в селі, де немає агрохолдингу. Я б була рада, щоб в моєму селі працювала така компанія, як «Астарта». Тому що це гарантія робочих місць, податкових надходжень і підтримки соціальної сфери.

Віддам село в добрі руки?

Звичайно, це звучить так, ніби жінка вийшла заміж, а чоловік працює і її всім необхідним забезпечує. Але в даному випадку проблема не в залежності, а в тому, як це сприймають люди. У нас в громадах сьогодні налагоджено соціальне партнерство. Ми не повинні бути просто благодійниками, від яких чогось чекають. Партнерство повинно бути взаємовигідним, зрозумілим і прозорим. Ми відкрито говоримо нашим людям в селах, що разом за рік ми зробили стільки-то справ і що це завдяки тому, що ви довірили нам обробляти землю. Потім обговорюємо, куди можна рухатися далі.

Чи вплинула відміна спецрежиму відшкодування ПДВ на розмір інвестицій в програми КСВ «Астарти»?

Ні. У нас розмір даного фінансування залежить тільки від кількості землі в обробці і потреб громади. Взяті зобов'язання повинні бути виконані.

Як вважаєте, а відкриття ринку землі якось може вплинути на соціальну відповідальність агрохолдингів, в тому числі і «Астарти»?

Ми аналізували для себе, на що впливає робота нашого департаменту. Навіть в якості експерименту пропонували пайовикам залишити розмір орендної плати на нинішньому рівні, при цьому збільшивши внесок в соціальну сферу. Але люди відмовлялися на користь збільшення орендної плати. Тобто програми соціальної відповідальності значимі для громади більшою мірою тоді, коли два інвестори конкурують за землю. Але безпосередньо на отримання землі це не впливає. Все, що буде відбуватися з ринком землі, навряд чи вплине на нашу роботу. Адже в громадах все одно залишаться жити наші співробітники.

Наша функція співвідноситься з місією компанії «З духовністю — до земного». Тому робота нашого департаменту спрямована не просто на організацію комфортного життя громади, а на реалізацію можливостей її жителів як людей духовних. Без цього внутрішнього стержня людина не зможе себе реалізувати.

Читайте також:

Керівник цукрового напрямку «Астарти»: Інвестиції в енергоефективність окуповуються за 3-5 років

Щоб бути успішним в агробізнесі, потрібно бачити на кілька кроків вперед — Говард Дал