На дослідному полі в селі Котиківка Городенківської громади випробовують 34 сорти та гібриди цукрових буряків.

Тут добрі врожаї дають культури, які ще кілька десятиліть тому були притаманні південним та центральним областям країни. Зокрема, це соя та соняшник, кукурудза й ріпак. Добре родить озима пшениця. Натомість колись традиційний для регіону цукровий буряк аграрії вирощують на незначних площах. Та ще — у дослідницьких господарствах.

«Зміна клімату вплинула на сорти рослин, тож вивчаємо їх стійкість до несприятливих погодних умов, а саме градобою та посух, малосніжних зим тощо, — розповідає заступник директора Івано-Франківської філії Українського інституту експертизи сортів рослин Дмитро Панас. — Основними напрямами нашої роботи є кваліфікаційна експертиза сортів рослин перед внесенням до Держреєстру, польові дослідження щодо придатності до їх поширення в Україні... Займаємося також післяреєстраційним вивченням нових сортів щодо підтвердження тих чи інших показників та агротехніки їх вирощування».

Сортовивчення передбачає застосування засобів захисту згідно з методикою та якістю ґрунтів. А от післяреєстраційне дослідження проводять із врахуванням нинішніх реалій — нестачі тих чи інших засобів захисту рослин, їх взаємозамінність, раціонального, тобто меншого, внесення міндобрив за значного їх подорожчання. Важливо виробити рекомендації, щоби за середніх затрат ресурсів добитися стабільного врожаю та якісного зерна.

«Прагнемо якомога більше доносити до сільгоспвиробників результати наукових досліджень, переконувати у важливості вітчизняної селекції, — стверджує Дмитро Панас. — Адже наплив реклами провокує аграріїв вдаватися до імпорту посівного матеріалу. Якщо ж прогадати, то можна не лише прибутків не дочекатися, але й зазнати великих збитків».

Досліджують тут і вплив засобів захисту рослин. У пріоритеті — екологія, тому потрібні стійкі до ураження хворобами чи шкідниками сорти. Це зменшує навантаження на рослини, ґрунт, довкілля та економить кошти на закупівлю засобів захисту.

«Підготовка до наступного сільськогосподарського року вже стартувала, — каже Дмитро Панас. — В умовах зміни клімату важливо якомога більше зберегти вологи, що досягається висіванням післяжнивних сидеральних культур: гірчиці, олійної редьки, люпину. Ґрунт збагачується органікою та рухомими формами елементів живлення. Вегетаційний період дає змогу збирати й другий урожай гречки та проса. Треба використовувати в підживленні мікроелементи, які підвищують стресостійкість рослин».

Важливим є й чинник лежкості вирощеного. Зокрема, це стосується кормових та цукрових буряків, які тут досліджують на стійкість до кореневих гнилей та їх вплив на тривале зберігання.

Цьогоріч погода для цієї культури сприятлива, тож і коренеплоди як на серпень ваговиті.

«Не можна відкидати, що буряк як стратегічна культура повернеться до нашої зони вирощування, — зазначає Дмитро Панас. — До цього спонукають не лише проблеми зі збутом зернових, а ще й перспектива експорту не сировини, а продуктів переробки».

Читайте також:

Україна здатна покрити 20% європейського імпорту цукру, але уряд не дозволяє