Посівна 2023: які проблеми та виклики чекають на українських аграріїв на другий рік повномасштабної війни
Очікується, що у 2023 році проблем із посівною буде ще більше, ніж минулого року. Основна – це відсутність коштів для її здійснення. Великий розрив між світовою та внутрішньою українською ціною призводить до суттєвого недоотримання коштів аграріями, що значно ускладнює можливість закупівлі ресурсів для проведення посівної. Також продовжуються бойові дії на теріторії України та приблизно 2 млн га замінованих полів ускладнюють або й взагалі – унеможливлюють роботу. Якою буде посівна кампанія 2023 в умовах масштабної війни, повідомляє Delo.ua.
Українські аграрії активно готуються до посівної. Якщо торік станом на 24 лютого аграрії були повністю готові, то наразі є проблема з ліквідністю, доступністю фінансів, що ускладнює та уповільнює підготовку до польових робіт. Разом з тим, аграрії налаштовані рішуче, каже перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
«Аграрії скрізь, де дозволятиме безпекова ситуація, засіватимуть максимальну площу культур. Ми сподіваємося, що цей рік, який буде нелегким, вдасться впевнено пройти, виростивши достатньо збіжжя для внутрішнього споживання та експорту», – зазначив Тарас Висоцький.
Виклики посівної кампанії 2023
За словами генерального директора Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Романа Сластьона цей сезон для більшості аграріїв буде складнішим, ніж минулого року тому, що минулорічна посівна кампанія була спланована до масштабного вторгнення росії. В результаті на територіях, де можна було працювати, посіяли та зібрали майже 70 млн тонн зернових та олійних культур.
В минулому році аграрний бізнес був збитковим. 2023 рік для аграріїв теж буде збитковим. Це призведе до того, що аграрії замінять посів збиткових культур на більш прибуткові. Наприклад, замість зернових аграрії будуть сіяти більше олійних культур (соняшник, сою, ріпак). Це вимушена міра тому, що через минулий збитковий рік наразі аграрії не мають грошей для інвестування у виробництво.
Близько 60% добрив не будуть використовувати аграрії через їх дефіцит. А це буде впливати на врожайність та якість культур. Експортний потенціал може впасти в три рази.
«Подальше затягування війни буде нести негативний вплив на галузь. Ми будемо входити в цикл, коли виробники з кожним роком будуть отримувати меньше грошей, відповідно меньше вкладати у виробництво. Постійна збитковість із року в рік призведе до того, що наш аграрний сектор перестане бути локомотивом і може перетворитись на дотаційну галузь», — наголошує Сластьон.
Як зазначає директор Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Ігор Віштак враховуючи зміни у логістичних шляхах та пріорітетах, наразі уряд запланував у бюджеті понад 16 млрд гривень на кредитну програму. З них 9,6 млрд гривень буде виділено саме аграріям. Це дозволить фермерам частково закрити кредити, які вони брали минулого року, і брати нові під посівну.
Проблема розмінування
В січні 2023 року під час перебування українських експертів Міжнародного центру української перемоги в Японії обговорювалось питання розмінування України. Для Японії, яка в цьому році головує у G7, питання розмінування українських територій є пріорітетом.
Також в одному з вечірніх відеозвернень президент України Володимир Зеленський наголосив, що в аграрному секторі є дуже гостре питання — гуманітарне розмінування землі. За його словами, на рівні Кабміну утворено міжвідомчу робочу групу, яка забезпечить активізацію діяльності з очищення ґрунтів від мін та снарядів, що не розірвались.
На сьогодні 175 тисяч квадратних кілометрів (близько 2 млн га) потребують розмінувань. Із початку повномасштабної війни в Україні близько 313 тисяч різних вибухових предметів було індентифіковано та знищено.
Директор Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Ігор Віштак наголосив, що розмінувати ці території потрібно в короткий час тому, що починаючи з березня в Україні стартують весняні роботи в полях.
«Фізично це зробити (швидко розмінувати всі поля) наші служби не зможуть, тому ми звертались до міжнародних партнерів по допомогу саме в цьому напрямку», — зазанчає Ігор Віштак.
В результаті в Україні буде створено центр гуманітарного розмінування, який виконуватиме функції аналітичного центру та узагальнюватиме інформацію щодо потреб розмінування в міністерств, ОВА, країн-партнерів та міжнародних організацій.
За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, український центр гуманітарного розмінування покращить координацію між усіма суб’єктами протимінної діяльності. А також дасть можливість залучити всі можливі ресурси для проведення розмінування.
«Через російську агресію Україна на сьогодні є однією з найбільш забруднених мінами й снарядами країн у світі. Гуманітарне розмінування є першим етапом відновлення деокупованих територій, який дає можливість почати відбудову житла й критичної інфраструктури», — резюмував прем'єр.
Читайте також:
Верховна Рада працює над залученням додаткових коштів для підтримки агросектору