Моніторинг присутності у посівах шкідників переважно полягає у систематичному спостереженні за культивованими рослинами на полях. Такі спостереження дають можливість отримати інформацію про реальну загрозу та чітко спрогнозувати оптимальний термін проведення захисної процедури для посівів. Це досить важливий елемент інтегрованого захисту рослин. Використання результатів моніторингу сприяє мінімізації ризиків можливих збитків та обмежує надмірне використання засобів захисту рослин.

Це також дозволяє прийняти оптимальне рішення щодо необхідності проведення обробки, беручи при цьому до уваги поріг економічного збитку від агрофагів. Поріг шкодочинності – поняття відносне і залежить від кліматичних, агротехнічних умов, сорту рослин, удобрювання, системи захисту та багатьох інших факторів навколишнього середовища. Чітко визначений поріг загрози і є тим чинником, який сприяє прийняттю рішення щодо проведення хімічної обробки культивованих рослин. Поріг економічного збитку – це такий ступінь інтенсифікації шкідників, при якому величина очікуваної втрати врожаю вища, ніж загальна вартість процедур захисту.

В обмеженні шкодочинної дії агрофагів важливим є, окрім вибору відповідного та ефективного засобу захисту, ще й оптимальний термін його застосування. Тобто ефективність дії засобів захисту великою мірою залежить саме від терміну обробки. Переважно саме це має більший вплив на ефективність боротьби зі шкідниками, ніж навіть сама доза препарату.

Щодо посівів цукрових буряків, то найбільшою загрозою для них є бур’яни, грибкові хвороби та, власне, шкідники.

Бур’яни

Бур’яни є агресивними «конкурентами» культурних посівів. На полях постійно точиться запекла боротьба між культивованими рослинами та бур’янами: за воду, поживні речовини та світло. При вирощуванні цукрових буряків дуже важливою є щільність посадки на 1 м², яка знаходиться у прямій залежності від ширини міжряддя (кожні 45 см) та відстань між рослинами (до 20 см).

Розвитку забур’яненості посівів значною мірою сприяє повільний ріст буряків у початковій фазі розвитку. Для того щоб хоч частково обмежити активний ріст бур’янів, боротися з ними слід від самого моменту посіву буряків. До бур’янів, які становлять найбільшу загрозу для врожаю, відносяться: лобода біла, самосіви рапсу, амарант шорсткий, спориш звичайний, птича гречка. Найбільш небезпечною серед цих бур’янів є лобода біла, оскільки навіть одна рослина на 1 м² спроможна зменшити врожайність на 5%. Справа в тому, що лобода має сильно розгалужену кореневу систему, яка і є головною загрозою для посівів цукрових буряків. Якщо вчасно не застосувати обробку гербіцидами, лобода загрожуватиме вже не лише саджанцям, але й дорослим рослинам, оскільки активно поглинає з ґрунту значну кількість вологи та поживних речовин. Окрім того, на пізніших стадіях розвитку вона затінює буряки.

Рапс (вірніше – насіння, що рясно осипається) також становить серйозну проблему в контексті боротьби з бур’янами. Подібно до решти бур’янів, рапс також значно знижує врожайність цукрових буряків, забираючи у них площу, світло, поживні інгредієнти та світло. Численні відгалуження рапсу не зацвітають одночасно, тому дозрівання рослини розтягується у часі. Ця природна особливість рапсу спричинює під час обмолоту масове осипання насіння, яке стає джерелом повторного забур’янення посівних площ.

Таблиця 1. Пороги шкодочинності для деяких видів бур’янів, що вегетують у посівах цукрових буряків (Піщек та Мрувчинські, 2012)

Наступним досить докучливим бур’яном (з огляду на свої розміри) є підмаренник чіпкий. Зазвичай рослини виростають не вище 20 см, але при певних умовах підмаренник чіпкий може сягнути навіть до 2 метрів. Подібно до інших бур’янів, ця рослина поглинає з ґрунту поживні речовини та затінює культурні рослини. Це досить небезпечно, особливо в початкових фазах, коли підмаренник спроможний фактично заглушити молоді рослини буряків, знижуючи врожайність на 2 одиниці на 1 м².

Таблиця 2. Пороги економічного збитку від ураження цукрових буряків церкоспорою (Піщек та Мрувчинські, 2012)

Грибкові хвороби

Грізною загрозою для плантацій у ранній період вегетації є гангрена бурякових саджанців. Ключовими факторами, які сприяють появі гангрени, окрім тепла та вологи, є погана проникність ґрунту (зашкарубла поверхня), надто густий або надто глибокий посів насіння. Ще однією загрозою для саджанців є церкоспора. Якщо саджанці від гангрени, наприклад, захищені фунгіцидами, які знаходяться у насіннєвій оболонці, то що стосується церкоспори (яка великою мірою впливає на врожайність цукрових буряків та кінцевий вихід цукру), захист від цієї хвороби залежить виключно від дати проведення захисної процедури. Тому моніторинг появи перших симптомів церкоспори набуває особливої ваги. Тут важливо не проґавити момент і вчасно зреагувати. Застосування фунгіциду одразу після появи перших симптомів хвороби збільшує шанси на перемогу та значно зменшує кількість чергових необхідних процедур.

Таблиця 3. Пороги економічного збитку від шкідників при вирощуванні цукрових буряків

*BBCH – шкала ідентифікації фаз розвитку культивованих рослин.
Пороги шкодочинності, які були предметом дослідження, вичерпно описані у «Методології інтегрованого захисту цукрових та кормових буряків для консультантів». Праця опублікована у 2012 р. під редакцією професорів Є. Піщека та М. Мрувчинського з інституту захисту рослин – PIB Poznań (Познань).

Пороги шкодочинності, які були предметом дослідження, вичерпно описані у «Методології інтегрованого захисту цукрових та кормових буряків для консультантів». Праця опублікована у 2012 р. під редакцією професорів Є. Піщека та М. Мрувчинського з інституту захисту рослин – PIB Poznań (Познань).

Повний перелік активних речовин разом із назвами засобів захисту рослин, які дозволено застосовувати, уже доступний на веб-сайті Міністерства сільського господарства та розвитку сільських районів Польщі.

На плантаціях цукрових буряків спостерігаються також інші листяні хвороби, щоправда, дещо меншого ступеню загрози. У зв’язку з цим слід назвати бурякову іржу, буру плямистість листя (ramularia), борошнисту росу. Усі ці хвороби становлять більш серйозну проблему лише в окремі роки, а саме тоді, коли з’являються сприятливі умови для їх розвитку.

Шкідники

Суттєвою загрозою для плантацій цукрових буряків є також певні види шкідників. У період від березня по травень з’являються: тля, метелики, бурякова нематода, личинки травневого хруща, дротяники, бурякові личинки, гусінь совки, крихітка бурякова та бурякова блішка. Дотримуючись правильної сівозміни та відповідних агротехнічних заходів, можна суттєво обмежити присутність цих шкідників на полях.

Слід пам’ятати, що, відповідно до принципів інтегрованого захисту рослин, застосуванню хімічних засобів захисту повинні передувати агротехнічні заходи та заходи нехімічні, що обмежують появу шкідливих організмів. Основними pаходами у контексті боротьби зі шкідниками є ранній посів, механічна культивація (личинки шкідників швидко гинуть після того, як вони виносяться на поверхню ґрунту), а також глибока оранка (знищення бур’янів), культивування у сівозміні рослин-ворогів шкідників, таких як цибуля, цикорій, гірчиця біла, кукурудза, льон, люцерна, жито. Крім того, використання гною поліпшує умови існування паразитуючих грибів на буряковій нематоді, що значною мірою перешкоджає розповсюдженню нематод.

Якщо, незважаючи на правильні агротехнічні та нехімічні заходи, з’являться ознаки присутності шкідників, слід негайно застосувати хімічні методи захисту.

Приймаючи рішення про проведення хімічної обробки, слід врахувати поріг економічних збитків, лише після перевищення якого буде доцільним провести захисний хімічний захід. До речі, загроза від шкідників може виникнути
локально, тому дуже важливим є системне, мобільне обстеження бурякових плантацій та, безумовно, швидка протидія появі загрози.

Proteus 110 OD у цукрових буряках

У минулому сезоні (навесні) у південно-східній частині Польщі було зафіксовано масову появу бурякового довгоносика звичайного.

Це вид жуків із родини довгоносиків, злісний шкідник культивованих буряків, оскільки завдає значної шкоди для сім’ядолі буряків і для перших справжніх листочків. Інтенсивне живлення жуків на бурякових саджанцях призводить до знищення зеленої маси рослини та її подальшої загибелі.

«У Грубешові інтенсивність шкідників була настільки великою, що вони харчувались навіть серед дня. Рівень завданої шкоди був таким значним, що деякі господарники відважувались на повторний посів плантацій»  – повідомляє Пшемислав Трачинські, технічний та комерційний консультант Bayer із південно-східної Польщі.

Незабаром довгоносик з’явився також на території решти країни, а його видима міграція у західному напрямку вказує на те, що проблеми можуть збільшитися в рази. З огляду на відсутність відповідних засобів захисту від цього шкідника, KZPBC подав заявку на отримання дозволу введення в обіг захисного препарату Proteus 110 OD.

Міністр сільського господарства та розвитку сільських районів Польщі 28  лютого 2018 року офіційно видав дозвіл на обмежене у часі застосування цього препарату у період з 15 березня по 12 липня 2018 року.

Препарат Proteus 110 OD (активні речовини: тіаклоприд, дельтаметрин) у боротьбі з довгоносиком слід застосовувати профілактично від початку фази 2 листочків буряка (BBCH 12) на полях, які характеризуються високим ступенем загрози.

Процедуру повного захисту слід завершити до фази BBCH 35 (коли бурякове листя вкриє 50% поверхні ґрунту). Найвищу ефективність можна отримати шляхом проведення процедури пізно ввечері або ж вночі – у момент живлення жука. Рекомендована доза становить 0,5-0,75 л/га, залежно від рівня інтенсивності шкідника.

Завдяки рецептурі OD, препарат забезпечує гарне покриття рослин, а висока концентрація активних речовин (поєднання двох різних хімічних груп) дозволяє застосовувати препарат у широкому температурному діапазоні.

Для виробників цукрових буряків препарат Proteus 110 OD відомий здавна. «Багато хто з господарників уже застосовував цей препарат на полях у боротьбі з личинками та тлею» – зауважує Юзеф Місюра, менеджер з продажу на території східної Польщі.

Betaseed GMBH входить у нову систему вирощування

Компанії Bayer AG та KWS Saat SE дали для компанії Beteseed GmbH дозвіл на розробку та комерціалізацію сортів цукрових буряків, стійких до гербіцидів, використовуючи для цього технологію Conviso® Smart на ринках за межами Північної Америки.

Ця технологія ґрунтується на традиційному вирощуванні сортів цукрових буряків, які характеризуються толерантністю до гербіцидів із групи інгібіторів ацетолацетатсинтази (ALS) з широким спектром боротьби з бур’янами.

Спочатку компанія Betaseed повідомить про сорти буряків, які будуть визначені як кандидати для тестування, пов’язаного з отриманням реєстрації для вирощування їх у Швейцарії, Німеччині, Італії та Польщі. Крім того, компанія виступить з поданням заявок на отримання необхідних дозволів.

«Conviso® Smart пропонує для фермерів інноваційний метод боротьби з бур’янами та багато інших переваг. Інноваційна комбінація генетики та технології знищення бур’янів допоможе значно збільшити врожайність цукрових буряків. Betaseed планує зробити цю технологію доступною для фермерів не раніше 2020 року» – повідомляє Тобіас Хут, керуючий директор компанії Betaseed GmbH.