Ситуація у світі

Як зауважує Сергій Гудожніков, економіст Міжнародної організації з цукру, на даний час немає ні національних, ні міжнародних статистичних даних щодо виробництва, споживання та торгівлі органічними продуктами. Кількість країн, які виробляють органічний цукор, досить обмежена. Деякі виробники пропонують органічну цукрову тростину, цукрову патоку чи сироп, але не цукор.

В Африці виробництво органічної цукрової тростини, цукрової патоки та сиропу було зафіксовано на Мадагаскарі та Малаві, у той час як Маврикій почав виробляти органічний цукор із тростини, зібраної з понад 175  га у 1995 році. Того ж року було експортовано 650 т. З того часу посівна площа скоротилася і виробництво вдвічі зменшилося через надзвичайно високу собівартість. Цукор сертифікований британською організацією та експортується в основному в ЄС.

В Азії лише Філіппіни займаються виробництвом органічного цукру. Цукор, вироблений на острові Негрос, продається за схемами чесної торгівлі. Річний обсяг виробництва та експорту досягає 400 т. Цукор експортується в Японію та Західну Європу. Органічна цукрова тростина також вирощується в Індії.

У Південній Америці цукор з органічно вирощеної тростини виробляється в Аргентині, Болівії, Бразилії, Колумбії та Парагваї. В Аргентині виробництво сертифікованого органічного цукру почалося у провінції Місьйонес у 1998 році, коли 70% виробленого цукру було експортовано до США. Виробники органічного цукру підтримують Національну програму органічного сільського господарства (PRONAO), розроблену Міністерством сільського господарства Аргентини. Виробництво органічного цукру також спостерігається в Колумбії компаніями «Агроіндастріал Хунзаха» (Agroindustrial Hunzahua Ltda) в департаменті Кундинамарка та «Інгеніо Провіденсіа» (Ingenio Providencia S.A). Остання почала органічне виробництво у 1999 році, коли було виготовлено перші 383 т цукру. У Парагваї з 1994 року завод «Отіса» в м. Асунсьон був повністю переведений на органічне виробництво, експортуючи органічний цукор переважно до США.

Бразилія, найбільший у світі виробник та експортер цукру, зайняла лідируючі позиції на ринку органічного цукру. Органічний цукор (марки Native) виробляється організацією «Бальбо» в Сан-Франциско та заводами «Санто Антоніо», що розташовані у штаті Сан-Пауло. Цукор (марки Native) вийшов на міжнародний ринок у 1997 році, коли перші 1,6  тис. т органічної продукції вийшли з конвеєрних стрічок. У наступному році виробництво збільшилося до 4 тис. т, а в 1999 році – до 23 тис. т (12 тис. т було призначено для експорту, а решта –11 тис. т – на внутрішній ринок). Компанія планувала збільшити обсяги виробництва продукції до 40 тис. т на початку 2000-х років та експортувати від 20 до 24 тис. т до 21 країни, включаючи ЄС, США, Канаду, Мексику, Японію, Нову Зеландію та Туніс. Є й інші невеликі виробники цукру з органічної тростини, включаючи компанію «Продутос Натуріас Планета Верде» (Produtos Naturias Planeta Verde Ltda) в Луселі (Сан-Паулу), один із найстаріших виробників та експортерів органічного цукру у світі.

У Центральній Америці органічний цукор виготовляється у Коста-Риці та Домініканській Республіці. У Коста-Риці щорічне виробництво органічного цукру становить близько 1,2 тис. т (цукровий завод компанії «Ассуккар» (Assukkar S.A.)), який експортується в основному до США та Нідерландів. У Домініканській Республіці є один виробник органічної цукрової тростини  – компанія «Посесадора до Кана Органіка Круз Верде» (Procesadora de Cana Organica Cruz Verde) з приблизним виробництвом 400 т на рік.

У Сполучених Штатах провідний виробник і дистриб’ютор органічного цукру – компанія «Флорида Крісталс» (Florida Crystals), штат Флорида. Органічна тростина вирощується на близько 2 тис. га. За даними представників компанії, виробництво цукру з органічної тростини становить від 1 до 1,5 тис. т на рік.

У світі основними споживачами органічних продуктів виступають Західна Європа, Сполучені Штати Америки та Японія, хоча в ряді країн, що розвиваються (наприклад, Бразилія), також спостерігається швидкий розвиток ринків органічної продукції. Органічний ринок почав розвиватися як прямі поставки органічних продуктів фермерами для споживачів. Він охоплює овочі та фрукти, м’ясо, птицю та молочні продукти. Крім того, за останні роки попит на органічний цукор продемонстрував значне зростання.

Починаючи з кінця ХХ століття, основний сектор супермаркетів взяв на себе зобов’язання підтримувати органічну торгівлю, яка включила в себе велику кількість різноманітних продуктів та напоїв, а також традиційний вибір органічної продукції сільського господарства. Цукор, як важливий, а іноді й незамінний інгредієнт у виробництві морозива, джемів, кондитерських виробів, починає користуватися швидко зростаючим попитом. Проте, слід зауважити, що попит на органічний цукор зростатиме нарівні з органічним ринком у цілому.

У короткостроковій та середньостроковій перспективі головною проблемою для органічного ринку цукру буде недостатня пропозиція, аніж брак попиту. Вартість органічного цукру, що приблизно у два рази перевищує ціну на цукор, який не є органічним, відкриває нові можливості та ринки для виробників й експортерів.

Українські реалії. Буряк

Цього року на території України було вирощено врожай органічного цукрового буряка. Відбулось це на полях підприємства «РІТТЕР БІО АГРО». Щербачук Віктор Миколайович, генеральний директор підприємства, розповів редакції про цей досвід.

— Вікторе Миколайовичу, розкажіть, будь-ласка, коротко про себе читачам, з чого розпочали свою роботу в аграрному секторі?

— Навчався у Шепетівському сільськогосподарському технікумі, отримав бухгалтерську освіту. Після навчання працював у сільському колгоспі різноробочим. Досяг успіху у роботі та став агрономом із освітою бухгалтера. Ця професія припала мені до душі, тому паралельно з роботою у колгоспі я вступив до Кам’янець-Подільського сільськогосподарського університету на спеціальність агронома. У 2005-2007 роках від Міністерства аграрної політики та продовольства України проходив стажування за кордоном, потім працював старшим агрономом по бобовим культурам у корпорації «Сварог Вест Груп», яка викупила колгосп. Покинув роботу в корпорації «Сварог» та пройшов стажування у Швейцарії від університету. Згодом поступив в аспірантуру у Львівському університеті.

У 2016 році захистився та отримав звання кандидата сільськогосподарських наук. Із 2014 року працюю з органікою генеральним директором на підприємстві «РІТТЕР БІО АГРО» та ТОВ «ДЕДДЕНС АГРО».

— Яка історія Вашого підприємства, як давно Ви вирощуєте органічні культури?

— Підприємство ТОВ «РІТТЕР БІО АГРО» було засновано у 2013 році німецькою групою компаній «Радебергер» (Radeberger), у структуру якої входить досить відома в Європі компанія «Біонад» (Bionade), яка виготовляє органічні напої. Вона інвестувала частину коштів у створення на базі німецького підприємства ТОВ «ДЕДДЕНС АГРО», яке на той час існувало в Рівненській області України, компанії з органічним нахилом, що отримала назву «РІТТЕР БІО АГРО».

Було закуплено техніку, 700 га відведено для вирощування органічних культур. Але у 2014 році через кризову ситуацію в Україні підприємство припинило займатися вирощуванням органічного буряка.

«РІТТЕР БІО АГРО» та «ДЕДДЕНС АГРО» мають одного власника, вироблена продукція сертифікована ТОВ «Органік Стандарт» та з 2015 року сертифікується за стандартами Натурленд (Naturland).

— Які органічні культури вирощуєте?

— ТОВ «РІТТЕР БІО АГРО» та «ДЕДДЕНС АГРО» вирощують органічні культури, такі як озиму та яру пшеницю, горох, чечевицю, кукурудзу, льон, соняшник, сою, жовту та коричневу гірчицю, ярий та озимий ріпак, редьку, овес. Також маємо 6 га органічної малини та 2 га органічної полуниці.

У цьому році органічним буряком засіяли 50 га, у наступному році плануємо збільшити посівну площу до 200 га. На сьогоднішній день маємо 3,8 тис. га земель, з яких 3,2 тис. га відведено під органічні культури та мають статус «органічних». Плануємо щороку збільшувати та розширювати земельний банк.

— Чи плануєте замкнути виробничий цикл та почати займатися переробкою вирощених культур?

— Звісно, в майбутньому маємо намір замкнути наш виробничий цикл та почати самостійно займатися переробкою органічної сировини. Крім того, зараз ведемо переговори та хочемо придбати ще одне сільськогосподарське підприємство, щоб почати займатися тваринництвом.

— Відомо, що Ви вирощуєте органічну продукцію для європейського ринку. Розкажіть, будь-ласка, в які країни експортуєте?

— Вирощену продукцію експортуємо до Німеччини та Італії. Маємо надійних та постійних клієнтів для продажу органічних культур.

— Чим відрізняються органічні цукрові буряки від звичайних, які мають переваги?

— У народі кажуть, що цукор – це біла смерть, так як у звичайному цукрі набагато більше хімічних елементів, які негативно впливають на здоров’я людини, порівняно з органічним продуктом. Усі знають, що організм людини потребує глюкози, а коли людина споживає цукор, то разом із ним отримує багато інших невідомих хімічних речовин, які можуть бути шкідливими для здоров’я. Зараз в Україні ринок цукру не є регульованим пестицидами, ніхто не проводить аналізи для перевірки вмісту хімічних речовин у цукрі.

Кажуть, що звичайної пшениці можна отримати 8 т/га, а органічної – лише 5 т. Проте, можна збирати й навіть 6 т органічної пшениці, для цього потрібні відповідні умови. Якщо, наприклад, у нас ґрунти середньої якості, то, відповідно, нижча врожайність. У таких умовах врожайність можна збільшити завдяки збалансованому органічному живленню. Таким чином, ви отримаєте вищу врожайність культури, але при цьому виростуть ваші затрати. Хочу наголосити, що всі ваші затрати компенсуються, так як органічні буряки є дорожчими за звичайні культури.

Ми почали готувати землю до нового сезону вирощування органічного цукрового буряка ще з осені 2017 року: внесли у ґрунт органічні добрива, провели оранку полів, при цьому врожайність буряка буде вищою.

Багато аграріїв «роблять із мухи слона», стверджуючи, що хвороби зменшують цукристість органічного буряка. Хочу розвіяти цей міф та сказати, що неорганічний буряк потребує обприскування інсектицидів та пестицидів протягом усього вегетаційного періоду. Говорячи про органічний цукровий буряк, цього робити не потрібно, буряк можна вирощувати без застосування пестицидів, при цьому цілком можливо отримати гарну врожайність.

— Вікторе Миколайовичу, розкажіть, будь-ласка, як і коли Ви готувалися до першої посівної органічного буряка?

— До першої посівної органічного цукрового буряка ми готувалися весною 2017 року, а до посівної 2018 року почали готуватися ще з осені минулого року. Весною 2017-го ми посіяли лише 50 га органічного буряка, так як це був наш стартап і ми не знали, що з цього вийде. Серйозних проблем не було, проте, деякі нюанси є, але в органіці таке часто трапляється і тут нічого не вдієш. Можу з упевненістю сказати, що в Україні цілком можливо вирощувати органічний цукровий буряк. Тепер, озброївшись певними знаннями та досвідом, ми почали готуватись до наступної посівної раніше.

— Чи потрібна сівозміна для органічного буряка?

— Сівозміна необхідна для всіх культур. Крім дотримування сівозміни, ми ще сіємо культури на сидерати: гірчиця, жито, вика, гречка, фацелія. Восени сіємо тритикале + панінський горошок, збагачений азотом, калієм, фосфором, він є прекрасною культурою у якості сидерату. Всім рекомендую сіяти восени цю прекрасну культуру. У 2016 році ми посіяли 10 га тритикале + панінський горошок на сидерати, у минулому році збільшили посівна площу до 100 га, з 50 га зібрали насіння сидерату для наступного сезону.

— Скажіть, будь ласка, яка тривалість вегетаційного періоду органічного буряка, коли можна починати його сіяти та збирати?

— За сприятливої погоди у квітні можна починати сіяти органічну культуру. Вегетаційний період органічного буряка нічим не відрізняється від звичайної культури. У минулому році ми посіяли буряк 9 травня, а 26 серпня почали копати. Середня врожайність склала 30 т/га, зробили певні висновки: що та як потрібно робити, які проблеми можуть чекати на нас у наступному сезоні.

Хочу сказати, що нам усе вдалося, ми це зробили! На сьогоднішній день це – наша перемога. Відкрили для себе секрети вирощування органічного буряка, було декілька неочікуваних моментів, які допомогли нам зрозуміти як правильно вирощувати органічний цукровий буряк. 2018 рік буде ще кращим та більш урожайним, порівняно з минулим сезоном.

Хочу наголосити, що органічний цукровий буряк – затребувана культура в Європі. Росте потреба в органічному цукрі не тільки у світі, а й в Україні.

Українські реалії. Цукор

Розвиток виробництва органічного цукру в Україні знаходиться в активній стадії формування. У даний час – це виробництво орієнтоване, перш за все, на експорт, але при створенні необхідних умов Україна зможе виробляти органічну продукцію і для власного внутрішнього ринку.

У 2017 році ПрАТ «Гнідавський цукровий завод» першим в Україні почав виготовляти екологічно чисту продукцію. Про секрети та перспективи виробництва органічного цукру в Україні розповідає голова правління «Гнідавського цукрового заводу», Новосад Ростислав Павлович.

— Ростиславе Павловичу, розкажіть, будь ласка, в декількох словах про себе, з чого розпочинали роботу в аграрному секторі України?

— Я очолюю підприємство з травня 2016-го року. На зборах акціонерів мене було обрано головою правління, до цього я працював виконуючим обов’язки та 12 років заступником на цьому ж підприємстві. До посадових обов’язків голови правління входить оперативне управління заводом, організація його виробничо-господарської діяльності та забезпечення виконання завдань підприємства, передбачених статутом.

— Розкажіть коротко про ПрАТ «Гнідавський цукровий завод», історія розвитку Вашої компанії.

— Будівництво Гнідавського цукрового заводу було розпочато у 1955 році. У 1958 році закінчено комплексне випробування устаткування першої черги заводу на виробничу потужність 1500 т переробки буряків за добу. Було пропущено одну лінію технологічного потоку. 16 грудня 1958 року було одержано перший цукор. Надалі удосконалювались технологічні та теплові схеми, механізовувались виробничі процеси. Вводились виробничі потужності: у 1983 році – 4 780 т переробки буряків на добу, у 1986 році – 4 900  т. У 1982 році було розроблено технологічну схему переробки цукру-сирцю.

Із 16 лютого 1994 року з метою підвищення ефективності використання державного майна та досягнення найбільших результатів діяльності, Гнідавський цукровий завод став орендним підприємством. «Гнідавський цукровий завод» перетворено у ВАТ у процесі приватизації у 1996 році, у ПрАТ «Гнідавський цукровий завод» перетворено у процесі приватизації у 2017 році.

ПрАТ «Гнідавський цукровий завод» – лідер цукрової галузі Волині та Західної України. Саме ПрАТ «Гнідавський цукровий завод» першим у державі створило національну цукрову торговельну марку «Солодко», під якою продукція підприємства виробляється і фасується з 2003 року. Починаючи з 2004 року підприємство і ТМ «Солодко» здобувають золоті нагороди на різноманітних аграрних і харчових форумах найвищого рівня (останні  – «Аграрний Олімп-2016» та ін., за вагомий внесок у розвиток аграрного бізнесу України), а продукція під ТМ «Солодко» («Цукор-пісок», «Природний цукор», «Цукор пресований», «Дрібнокристалічний білий») є лідерами продажу серед цукрів. Цього сезону підприємство вийшло на рекорд за кількістю переробленої сировини та виробництва цукру. Таких об’ємів цукрового буряка не було протягом останніх шістдесяти років.

— Як Ви зважилися почати займатися виробництвом органічного цукру, що стало стимулом?

— 27 червня 2017 року до нас звернулося керівництво підприємства ТОВ «РІТТЕР БІО АГРО» з пропозицією переробити їхню цукросировину з 50 га, яка вирощена без мінеральних добрив та засобів захисту рослин, і виробити екологічно чистий цукор із подальшою реалізацією в Німеччину по орієнтовній ціні 1 350 євро за тонну. Дане підприємство, співзасновниками якого є німецькі інвестори, має площу у 3,5 тис. га ріллі з перспективою розширення до 5 тис. га та знаходиться в с. Красносілля, Гощанського району, Рівненської області. У господарстві по Європейських екологічних стандартах також вирощуються такі культури як: пшениця, овес, кукурудза, льон, соя.

Порадившись із технологами цукрового заводу, ми прийняли пропозицію керівництва «РІТТЕР БІО АГРО». Врахувавши певні особливості переробки цієї сировини (а саме: у переробці буряка, в першу чергу, недопустиме змішування як буряка, так і цукру з інших підприємств, потрібно повністю виключити з технології антибактеріальні засоби), було вироблено біологічно чистий цукор, який пройшов по Євро стандартах і допущений для реалізації в Європі. Що це дало нашому підприємству?

По-перше, у 2018 році господарство буде вирощувати 300 га органічної сировини для нас, а у 2019 році – 500 га, що дасть змогу запустити завод у кінці серпня.

По-друге, вихід на Європейський ринок нашої продукції.

По-третє, це престиж заводу, адже ми перші виготовили екологічно чисту продукцію і саме цей вибір іноземними партнерами доводить, що наш цукор є високої технологічної якості.

— Чи проводили модернізацію та заміну обладнання для органічного виробництва цукру? Як взагалі готувалися до першого сезону виробництва органічного цукру?

— У ремонтний період 2017 року для інтенсифікації процесу та одержання соку вищої якості встановили відстійник (декантатор) для фільтрації соку І-ї сатурації. Також було встановлено центрифуги фірми БМА для фуговки утфелю 1 продукту. Особливість центрифуг полягає в тому, що в них встановлено радіолокаційний пристрій контролю товщини шару утфелю і регулювання кількості води на промивку цукру, а це висока якість цукру при мінімальній кількості води.

Заміну обладнання спеціально під органічний цукор не проводили. Навіть, навпаки, фільтрацію соку І-ї сатурації провели на старих фільтрах П9 ЦФЛ, щоб не використовувати флокулянти, які необхідні для фільтрації на декантаторі.

Підготовка до сезону з виробництва органічного цукру в основному полягала у ретельному очищенні обладнання та митті його чистою водою.

— Розкажіть, будь ласка, про технологію виробництва органічного цукру, це складніший і довший процес, порівняно з виробництвом звичайного цукру, чи ні?

— Технологія виробництва органічного цукру відрізняється від виробництва звичайного лише тим, що повністю відсутнє додавання будь-яких хімічних реагентів у процесі його виробництва, тобто відсутня сульфітація живильної води на дифузійні установки та соку, ПАР та антисептиків.

Для переробки органічних буряків використовується така ж технологічна схема, як і при переробці звичайних буряків, але ми одержали сік і сироп значно кращої якості. Сік був термостійкий, у ньому не було альфа-амінного азоту, а це свідчить про те, що при вирощуванні не використовувалися азотні добрива. Сік і сироп не пінилися, не було потреби застосовувати піногасники.

— Яка собівартість органічного цукру?

— У зв’язку з відсутністю будь-яких хімічних реагентів, собівартість органічного цукру має бути меншою, порівняно зі звичайним цукром.

— Розкажіть, будь ласка, чим відрізняється органічний цукор від звичайного?

— Органічний цукор вироблений із сировини, яка вирощена без внесення мінеральних добрив і засобів захисту рослин. Для органічного цукру не потрібно застосовувати всілякі засоби, які нейтралізують негативний вплив на сировину добрив та пестицидів, відповідно, цукор є екологічно чистим.

— Скільки органічного цукру ви зварили у 2017 році?

— Всього було зварено 75,55 т органічного цукру.

— Вироблену продукцію будете експортувати чи продавати на внутрішньому ринку України?

— Вироблений екологічно чистий цукор коштує в Європі орієнтовно 1 350 євро за одну тонну, а в Україні на даний момент – 330 євро, тому купівельна спроможність українців не дозволить масово реалізовувати цукор в Україні.

— Ростиславе Павловичу, як вважаєте, наскільки перспективним є виробництво органічного цукру в Україні?

— Виробництво органічного цукру в Україні варто розвивати по кількох причинах:

по-перше, це розширення ринку реалізації за кордон із відповідним поповненням валютного ринку України;                                                                   

по-друге, за органічним землеробством стоїть майбутнє, так як це здоров’я нації;                                                                                                                                      

по-третє, це робочі місця і, відповідно, зарплати.