Збільшення маси коренеплодів і підвищення цукристості триває від кінця серпня і до листопада, за умов теплої погоди. Ранній збір урожаю зменшує вихід цукру з гектара, пізній – викликає великі втрати врожаю внаслідок дощів, снігу та морозів. Коренеплоди буряка, які збираються у ранні терміни, через фізіологічну недозрілість і високі температури, хоча вони і придатні для переробки, не можуть довго зберігатись і мають низькі показники цукристості. У вересні врожайність зростає на 15-30%, цукристість – на 1,4-1,8%. Зважаючи на це, масове збирання цукрових буряків слід проводити з 15 вересня по 25 жовтня.

Збирають цукрові буряки за допомогою шестирядних машин потоковим та потоково-перевалочним способами з одночасним збором бадилля без очистки коренів.

Якість буряків, які здаються на цукрові заводи, повинна відповідати вимогам стандарту. Не повинно бути більше 3% зеленої маси, відсутність хвостиків і бічних коренів. Буряк, який містить домішки підв’ялених рослин (5%) та з сильними механічними ушкодженнями (більш ніж 12%), цукрові заводи приймають, але знижують ціну на нього на 20%.

Але іноді виробникам цукрових буряків доводиться відходити від науково-обґрунтованих рекомендацій і розпочинати кампанію по збору дещо раніше через відсутність хороших погодних умов, недостатню кількість бурякозбиральної техніки та інші причини.

Зазвичай головною проблемою є неправильний посів сортів на полях, так як на полях із цукровими буряками переважають закордонні гібриди, які не мають імунітету до кореневої гнилі. При теплій осінній погоді шкодочинність гнилі збільшується. Такі коренеплоди у кагатах під час розкладання псують всю сировину. Саме тому рекомендується запроваджувати багатоваріантну сортосхему, в якій до 10% площі будуть займати сортові популяції, що дозрівають раніше, а, отже, з них і можна розпочати збирання; 50-60% сіяти вітчизняними гібридами, які не менш продуктивні, ніж закордонні, але не ушкоджуються кореневими гнилями; решту площі засівати закордонними гібридами.

Причиною, через яку необхідно починати раннє збирання цукрових буряків (тобто порушення оптимальних строків), є коренева гниль. Аби запобігти цьому, необхідно запровадити багатоваріантну сортосхему. Окрім цього, потрібні чіткі графіки збору та вивезення коренеплодів на цукрові заводи. Такі дії дадуть можливість максимально використати осінні прирости коренеплодів і уникнути непродуктивних втрат врожаю через невчасне вивезення цукрових буряків з полів.

Спосіб збирання	Переваги	Недоліки
Потоковий	мінімальні затрати праці та коштів менші втрати й пошкодження коренеплодів висока якість сировини підвищення валового збору буряків на 2-3 т/га (відпадає необхідність зберігати коренеплоди у кагатах) підвищується ефективність автотранспорту зменшується забрудненість бурякової сировини землею можливість транспортування буряків за несприятливих умов	більша кількість техніки значні витрати палива та зносу автомобілів знижується ефективність застосування великовантажних автомобілів та автопоїздів
Потоково-перевалочний	підвищується ефективність використання автотранспорту зменшується забрудненість бурякової сировини можливість перевезення коренеплодів за поганих погодних умов	значні втрати сировини (через велику кількість пошкоджених коренеплодів погіршується їхня якість під час зберігання)

Не менш важливими, ніж строки збору врожаю, є способи збирання. Варто виокремити два найбільш поширених методи збору цукрових буряків, такі як:

• Потоковий
• Потоково-перевалочний

Для зручного та швидкого збору коренеплодів не менш важлива і черговість. Доцільно копати буряки на полях, які:

• раннього строку сівби;
• уражені хворобами та пошкоджені шкідниками;
• на ділянках з нерівномірним розміщенням рослин і наявністю великих дуплистих коренеплодів, при збиранні яких найбільш імовірні пошкодження.

З таких полів коренеплоди необхідно негайно вивозити на цукрові заводи та відразу ж переробляти.

Найкращим способом запобіганню втрати врожаю цукрових буряків у процесі збирання є проведення пошарового розпушення ґрунту у міжряддях безпосередньо після проходу гичкозбиральних машин. Для цього робочі органи культиватора (стрільчасті лапи) встановлюють на глибину ходу 3-4 см.

Це значно полегшує роботу бурякозбиральних машин і в два, і навіть у три рази зменшує втрати та пошкодження коренеплодів, при цьому економлячи паливо та продовжуючи експлуатаційний строк використання техніки.

Якщо під час викопування коренеплодів копачі після розпушування ґрунту занадто заглиблюються з утворенням великих грудок, то слід зменшити глибину їх ходу. Отже, пошук кращих шляхів збирання, збереження технологічних якостей коренеплодів та зниження вартості збирання має ґрунтуватися на комплексному підході до вирішення всіх питань, що пов’язані зі збиранням, транспортуванням і переробкою бурякової сировини.

Якісне і своєчасне проведення всіх робіт дасть змогу зменшити втрату врожаю та зберегти якість сировини, що підвищить вихід цукру під час переробки.