Оптимальні рішення основних проблем у буряківництві — польський досвід

 

(За матеріалами журналу «Цукровий бізнес»», №4 (6), грудень 2018 р.).

Ведення аграрного господарства, а особливо великого, завдання не з легких. Щоб досягти певного успіху та отримати задовільні результати від господарської діяльності, слід володіти знаннями у багатьох галузях.

У наш час професія фермера одночасно вимагає навичок та вмінь менеджера, фахівця з логістики, фахівця з управління (включаючи і управління людським капіталом), а також компетентність у галузі фандрейзингу (залучення коштів). У виробників-аграріїв завжди багато нагальних справ, часу, натомість, щораз менше. Для підтримки фермерів у їх нелегкій праці останнім часом було створено безліч консультативних програм, моделей прогнозування та численних розрахунків. Пропозицій досить багато, оскільки не лише державні установи відповідають за такий попит (наприклад, PIORiN, IOR-PIB), але й компанії, пов’язані з сектором захисту рослин та цукровими заводами.

Сільськогосподарська консультативна допомога виробникам цукрових буряків — LIZ

На веб-сайті сільськогосподарського консультативного центру з вирощування цукрових буряків представлено широкий діапазон інтерактивних консультаційних програм, які охоплюють питання удобрювання, гербіцидного захисту рослин, сигналізації розвитку та появи бурякових нематод, системи вирощування цукрових буряків і багато іншого. На веб-сайті у великій кількості також доступні різноманітні атласи, а саме: LIZ-Розмаїття бур’янів, а також LIZ-Хвороби та ушкодження рослин. Завдяки цим матеріалам можна досить швидко діагностувати проблеми, які не раз у великій кількості виникають на виробничих полях. Нижче буде подано декілька цікавих програм, однак, особливо зацікавлені читачі мають можливість зайти на веб-сайт https://liz.pl/index.php/programy/, де можна досить детально ознайомитися з консультативною пропозицією.

Для захисту плантацій від хвороб і шкідників пропонуються дві програми. Програма LIZ-Гербіцид допоможе оптимізувати використання гербіцидів та грамініцидів. Тут враховуються як фази розвитку буряків, так і фази розвитку одно- та дводольних бур’янів й актуальні умови (ґрунтові показники, метеорологічні характеристики), при яких даний препарат буде затосовуватись. LIZ-Фунгіцид дає інформацію про те, які втрати, з урахуванням конкретних умов даної плантації, можна очікувати у випадку відмови від проведення обробки проти церкоспори та бурої плямитості листя. У випадку проведення процедури обробки, програма демонструє її рентабельність (прибуток/збиток у злотих на га), яку можна оптимізувати за допомогою вибору фунгіциду та дати виконання обробки. Крім того, програма виконує розрахунки для двох вибраних альтернативних препаратів.

Програми, які стосуються удобрювання, наступні: LIZ-Npro та LIZ-Dungpro. Перша з них визначає оптимальну дозу мінерального азоту для цукрових буряків з урахуванням площі культивування, особливостей ґрунту, рослин-попередників і внесених попередньо органічних добрив. Для ряду вибраних територій надаються поточні та довгострокові дані про погоду, крім того, у відповідній вкладці можна додати свої власні дані. В останній вкладці представлений детальний баланс азоту разом із річним курсом його мінералізації. Програма збалансовує для окремих рослин, культивованих у сівозміні, річну потребу основних поживних речовин (K, P, Ca, Mg) та мікроелементів (B, Mn, Na, Cu). Обидві програми враховують такі фактори, як потреби у харчових інгредієнтах культури основного врожаю та культур, висіяних між двома основними культивованими рослинами. Враховується також родючість ґрунтів, вимивання поживних речовин із ґрунту та їх внесення у ґрунт разом з органічними добривами та рештками після збору основного врожаю.

Програма LIZ-Системи вирощування цукрових буряків оцінює придатність різних систем обробітку ґрунту для даної плантації, залежно від несприятливих явищ, що виникають на них. Програма враховує інтенсивність таких природних процесів, як водна та вітрова ерозії, тривале нагрівання ґрунту навесні, дефіцит вологи, низький вміст гумусу, замулення та ущільнення ґрунту, наявність глибоко вкорінених бур’янів. Як працювати з програмою? У вступі потрібно вибрати тип ґрунту та дати кожній із зазначених вище проблем значення від 1 (середнє значення для даної плантації) до 3 (велике значення). Програма виконує обчислення та видає загальну оцінку кожній із систем, включених до бази даних. В окремих вкладках можна детально ознайомитися з результатами.

LIZ-Хвороби та пошкодження  — це лексикон різноманітних захворювань та шкідників. Програма дає можливість на основі візуальних симптомів у рослин визначити причину їх пошкодження. Потрібно зі списку вибрати стадію цукрового буряка, тип/місце пошкодження. Звужуючи вибір, програма у жовтому полі відображає посилання на потенційні джерела даної проблеми. Після кліку мишкою комп'ютера на конкретне посилання, відкриється вікно з безліччю фотографій та інформацією на задану тему, тобто з'являються картинки з зображенням пошкодження рослин, інформація про фактори, що сприяють появі даної проблеми та методи боротьби з нею, а також можливі помилки, які допускають аграрії у процесі захисту культивованих рослин.

Гербологічним відповідником вищезгаданої програми є LIZ-Розпізнавання бур’янів. Перевага даної програми полягає у тому, що вона не вимагає у користувача наявності фахових знань з ботаніки. За допомогою піктограм, що відображають органи рослини, їх характеристики та властивості (наприклад, сім’ядолі/перший листочок, гіпокотил, стебло, квітка), рослину можна описати досить точно. Це значно полегшує ідентифікацію бур’янів серед решти рослин. Кожна бур’янова рослина містить докладну інформацію про проростання, вигляд перших спражніх листочків, стебло, а також про насіння та ареал поширення. Все це доповнює велика, яскрава фотогалерея. База даних нараховує майже 140 видів рослин-бур’янів.

Для визначення оптимальної дати знищення самосівів ріпаку та запобігання розвитку популяції бурякової нематоди, пропонується наступна програма – LIZ-Самосіви ріпаку. Програма розраховує суму температур ґрунту вище 8 °C, виміряної на глибині 10 см із моменту проростання самосівів. Після досягнення відповідної температури, належить розпочати знищення небажаної рослинності.

Аналогічним чином, тобто на основі температурного критерію, діє короткострокове прогнозування появи совок. Автором є Інститут Захисту Рослин – PIB. Програма базується на середніх значеннях щоденних температур повітря, на основі яких обчислюється визначена сума тепла для совок (502 °С) та сума діючих температур (235 °C). Підсумовування починається з того моменту, коли протягом 2-3 днів до пастки потрапляє більше, ніж один метелик. Це вказує на початок масового льоту метеликів. Ця дата записується у таблиці та з цього дня вона доповнює значення середньодобової температури повітря, а система програми робить відповідні підрахунки.

Прогнозована дата для знищення гусені припадає на день, коли сума тепла досягне або перевищить показник 502  °С. У рубриці «Прогнозована дата обробки» автоматично відображається рекомендація «Знищення гусені совки». Проте, остаточному рішенню про проведення процедури захисту має передувати ретельне обстеження плантації з урахуванням порогу економічних збитків – 6 молодих гусениць совки (на етапах L1 і L2) на 1 м2. Впевнившись у тому, що допустимий поріг перевищено, можна приступати до проведення процедури хімічної обробки. У протилежному випадку в таблиці визначається дата обробки на основі суми діючих температур. Час обробки припадає на день, коли температура досягає або перевищує значення 235  °С (повторно з’являється запис про рекомендацію знищення гусені).

Важлива сигналізація

Сигналізація полягає у повідомленні компетентними службами аграріїв про появу певної стадії шкідника чи хвороби та про необхідність проведення відповідних захисних процедур протягом певного часу. Сигналізація базується, насамперед, на короткострокових (за кілька днів) прогнозах розвитку захворювань та шкідників. Прогнозування базується на показниках моніторингу, який служить не тільки для потреб даної сигналізації. Моніторинг також відіграє важливу роль, контролюючи можливість проникнення нових загроз ззовні. Це дозволяє швидко реагувати та застосовувати відповідні заходи для мінімізації ризиків. На веб-сайті Інституту Захисту Рослин – PIB діє Сигнальна Платформа Шкідників (https://www.agrofagi.com.pl).

Повідомлення про небезпеку з’явлються з ранньої весни та стосуються найважливіших хвороб і шкідників, які є найбільшою загрозою для сільськогосподарських культур – зернових, олійних культур, цукрових буряків і картоплі. Програма містить такі розділи: дату спостереженя, стадію розвитку культивованої рослини (стадія BBCH), стадію розвитку певного шкідника, інтенсифікацію його розповсюдження, а також відсоток колонізованих та інфікованих збудниками хвороб культивованих рослин.

Після перевищення порогу економічних збитків, подається повідомлення про необхідність проведення захисних процедур. Таку інтернет-систему сигналізації також проводить державна інспекція захисту рослин і виробництва насіння: https://piorin.gov.pl/sygn/start.php.

При цьому повідомлення стосуються ще й фруктових дерев, ягідних кущів та овочів.

Трудомісткий моніторинг

Контроль за виникненням хвороб і шкідників – завдання досить складне. Необхідно ретельно та систематично проводити огляд плантацій, знати етапи розвитку рослин і біологію комах. Тут знадобляться знання у галузі фенології та екології – звичайно, в сенсі науки про структуру та функціонування природи.

Зараз слід пам’ятати, що не лише з огляду на існуючу правову легітимність, а й з огляду на вкладені кошти, захист рослин не може бути випадковою справою. Він повинен базуватися на достовірній інформації системи сигналізації та ретельному огляді плантацій, оскільки інформація про появу самої загрози не завжди означає негайне виконання процедури обробки. Той факт, що сусід із фунгіцидами в руках «летить» на поле, ще не означає, що і ми повинні робити те ж саме. Відповідно до чинного законодавства кожна процедура обробки повинна бути добре задокументованою.

Найпопулярнішими та найбільш доступними приладдями для моніторингу шкідників є лупа, ентомологічна лопатка-сачок та жовтий посуд. Сачок потрібен для захоплення дрібної колеоптерофауни (п’явиці червоногрудої та блішок). Жовтий посуд добре відомий для виробників ріпаку. Це – контейнери різного розміру та форми, з невеликими отворами біля країв, заповнені водою з додавнням декількох крапель рідини, що зменшує натяг поверхні. Контроль посуду повинен проводитися регулярно, мінімум двічі на тиждень. Рекомендується розмістити верхній край контейнера на висоті рослини та в міру підростання рослини піднімати пастку вгору. Важливим аспектом тут є правильне розташування посудин для відлову комах. Найкраще встановити їх зі сторони очікуваного потоку шкідників, які вилітають із зимівників, тобто з лісів, лісосмуг, пустирів тощо. Тут важливо не припуститися помилки та обрати єдино правильне місце, інакше результати відлову будуть хибними.

Застосування кольорових липких дощок ґрунтується на використанні позитивної реакції комах на певний колір, що дозволяє легко ідентифікувати їх у даному середовищі. Колір приваблює комах і є приманкою, а клей служить пасткою. Сині дошки використовуються для контролю над трипсами, жовті  – часто використовуються для відлову жуків і диптерів. Липкі аркуші теж є елементом пасток із дельта-феромонами. Такі пастки виготовлені з цупкого, водонепроникного матеріалу, покритого зсередини клеєм. Дозатор із феромоном вміщується в середину пастки, а приваблені запахом комахи прикріплюються до липких елементів. У пастках із феромонами використовують приваблюючі субстанції сексуального або харчового характеру. Пастки з феромонами сексуального характеру ґрунтуються на симуляції присутності самки, яка готова до копуляції, тому такі пастки приваблюють лише самців. У свою чергу, харчові феромони імітують запах їжі та заманюють до пастки представників обох статей. Феромони знаходяться в дозаторі та розповсюджуються з рухом повітря. Вітчизняний ринок пропонує різні типи феромональних пасток – вище згадану delta trap (дельта-пастку), funnel trap (пастку-димар) та core trap (пастку-ядро). Пастки цього типу характеризуються високою чутливістю й ефективністю селективного захоплення комах. Дозволяють встановити дату вильоту перших метеликів, оцінити динаміку їх польоту разом із максимумом та дають інформацію про закінчення вильоту комах. Але найважливіше те, що вони допомагають визначити дату можливої обробки.

Однак, є правила, яких слід чітко дотримуватися. А саме, феромонові пастки повинні бути готовими до експлуатації якраз напередодні очікуваного вильоту шкідників. Вони повинні розташовуватися з самого краю поля, до того ж мають регулярно перевірятися, щоб не пропустити моменту вильоту комах. Важливо, щоб пастки знаходилися у стороні від будь-яких джерел сильного запаху, наприклад, гноївки. Феромональний дозатор не слід брати голими руками, бо це може призвести до втрати пасткою здатності захоплювати шкідників. Найкраще купувати пастки цьогорічної дати випуску, оскільки пастки минулорічного сезону можуть виявитися неефективними. Обов’язково слід замінити феромональний дозатор, так як через певний проміжок часу він втрачає властивості атрактанта.

Виставлення більшої кількості пасток, ніж це пропонується виробником, з метою підвищення ефективності відлову,  – однозначно ідея не зовсім вдала. Кумулятивна доза феромонів може діяти як репелент. Не слід також розміщувати пастки занадто високо, оскільки це збільшує їх рухливість у повітрі та знеохочує метеликів наближатися до них. Помилковим також є розміщення поруч світлової та феромональної пасток – світло буде порушувати дію хімічної сполуки, яка входить до феромональної пастки. Тому слід дотримуватися відстані між пастками щонайменше 100-150 м (у випадку різнотипних пасток). Що стосується пасток core trap (пастка-ядро), до якої шкідники залітають знизу, то вона повинна встановлюватись на висоті принаймні 30 см над поверхнею ґрунту.

Оснащення сигнальних агрегатів також включає такий складний пристрій, як аспіратор Джонсона, який в основному використовується для контролю над польотом тлі. Пристрій циклічно засмоктує великі обсяги повітря разом з аеропланктоном. Він має форму тубуса, у верхній частині якого знаходиться сітка, яка перешкоджає потраплянню всередину птахів, а сам тубус вбудований у герметичну кабіну з дверцятами. Всередині кабінки є сітка з дуже дрібними фракціями та контейнер, до якого, власне, і потрапляють комахи. Аспіратор досить добре визначає міграцію клопів у радіусі 80 км.

Що стосується хвороб, то подібну роль виконують захоплювачі спор (spore trap). Це своєрідні (різні за типом) пастки, які засмоктують спори грибів разом із повітрям. Пастки добре оправдовують себе при оцінюванні частоти вірулентності справжньої борошнистої роси та сухої капустяної гнилі.

Колись і тепер

Невід’ємною частиною системи моніторингу є метеорологічні станції, завдяки яким реєструються, архівуються та інтерпретуються кліматичні дані. Вони дають можливість вимірювати температуру та вологість повітря, кількість опадів, швидкість і напрямок вітру. Окрім того, завдяки роботі станції з’являється можливість провести розрахунок суми ефективних температур та оптимізувати іригаційне планування. Але, що найважливіше, це те, що метеорологічні станції дають можливість реєструвати та аналізувати перебіг атмосферних умов, сприятливих для розвитку певних видів шкідників.

Колись електронні метеостанції були підключені безпосередньо до комп’ютера за допомогою кабелю, нерідко – дуже довгого. Спеціальні програми з моделлю певного захворювання ретельно аналізували зібрані дані, на основі яких створювалося повідомлення. Через збільшення кількості вхідної інформації, запуск програми з дня на день займав все більше і більше часу – навіть декілька хвилин. Сьогодні станції нового покоління надсилають дані безпосередньо на сервери, а безпровідний інтернет, доступний практично на будь-якому смартфоні, відкрив нові можливості для обміну повідомленнями. І вже не тільки у формі текстових повідомлень або електронних листів, але й у спеціальних додатках для смартфонів. Це надає практично необмежений простір для мультимедійних матеріалів, текстів та фотографій.

  Підсумки  

Усі калькулятори, посібники, моделі прогнозування допомагають визначитися з прийняттям рішення, але не звільняють виробників-аграріїв від систематичних люстрацій плантацій, аналізу метеорологічних умов і вираховування економічних збитків, що спонукають їх до самостійного прийняття рішень про необхідність проведення хімічної обробки. Правильно організований моніторинг із залученням належних методів та інструментів і є тим самим ключем до правильного, розумного захисту рослин.


1823