Фермерське господарство «Широкоступ» на Київщині має давній агрономічний досвід із вирощування цукрових буряків та відповідну техніку, успішно вирощує та реалізує низку культур, а паралельно підтримує на своїх землях наукові досліди з вивчення природного біорізноманіття з компанією «Сингента». Про досвід господарювання та плани виробництва розповів власник фермерського господарства Олександр Широкоступ для ІА «Agravery».

Які культури зазвичай вирощуєте і що змінили у сівозміні цьогоріч?

Працюємо з 1995 року, традиційно вирощуємо озиму пшеницю, ріпак, ячмінь, горох, соняшник, кукурудзу, гречку, цукрові буряки. Цьогоріч зміни у посівах були незначні, можливо, ми просто швидко не відреагували на воєнні події, але наступний рік плануємо організувати сівозміну по-іншому. Звісно, сподіваємося, що ситуація з розблокуванням портів та реалізацієї агропродукції вирішиться, тоді фундаментальних змін не буде. Але якщо експорт з країни залишиться обмеженим, то будемо змушені зменшити посіви кукурудзи на майбутній 2023 рік.

Посіви яких культур плануєте збільшити?

Збільшимо посіви гречки. На початку господарювання ми займалися цією крупяною, потім пішли в більш складні культури, на яких можна було заробити. Але зараз стоїть інше завдання – зменшити затратну частину, бо добрива дуже дорогі, і можливо їх не буде за що придбати, тож слід звернути увагу на невибагливі до добрив культури. На гречці важко заробити на нашому ринку через постійні цінові гойдалки: або її мало сіють, є гарна ціна, або навпаки. Якби була певна цінова політика, були б завжди з гречкою, а так фермери її мало сіють, бо нема фінансового результату. Звісно, цьогоріч вдало продали гречку, вона була в дефіциті, з господарства забрали навіть врожай минулих років. Проте наступного сезону такого попиту може і не бути.  

Які ще культури є малозатратними?

Продали по хорошій ціні ячмінь на пивний завод, що дало нам ранні кошти, за які придбали пальне і мали змогу виплатити зарплату. Інші господарства, хто зробив ставку виключно на соняшник, і особливо на кукурудзу – опинилися у дуже важкому фінансовому стані через неможливість експортувати. Цьогоріч мали 260 тис. га посіві ярового пивоварного ячменю чеської селекції сорту Себастьян. В нас є домовленість про поставки на пивзавод, тож збільшимо посіви на 30% на майбутній 2023 рік. Соняшник в нас повторюється через 7 років, за правилами сівозміни. З олійних збільшимо посіви сої, бо є попит на внутрішньому ринку, споживання буде. Для вирощуванні сої маємо і техніку, і посівний матеріал, цього сезону посіяли 240 га, плануємо збільшити площі до 500 га.

Ви маєте в сівозміні таку непросту культуру як цукровий буряк, які плани з подальшого вирощування?

Збільшимо посіви цукрових буряків. До першого червня господарство існувало за рахунок реалізації цукру, який в нас був. В радянські часи рентабельність вирощування цукрових буряків сягала 300%, потім ставлення до виробництва цукру стало негативним, чимало цукрових заводів було порізано на металобрухт. Зараз відношення до культивування цукрових буряків змінюється на позитивне. Культура складна у вирощуванні, це вищий пілотаж агрономів, і зараз гідна ціна на неї. Звісно, є велика затратна частина, але ціна висока і заробляти на цукрових буряках можна. До повномасштабної війни в Україні використовувалось чимало замінників цукру, що становили йому конкуренцію, а зараз їх не імпортують у такій кількості. Тож зріс попит на цукор із буряків. Урожайність цукрових буряків у нашому господарстві минулого року була високою, під 80 т/га, цьогорічний буряк у гарному стані: вже з бур’янами поборолися, з шкідниками також, і провели обробку проти хвороб. Щодо буряків – це значні вантажі, і логістичне плече має значення. В господарства  договір із цукровим заводом, який знаходиться на відстані 94 км. Витрати на логістику вони на себе взяли, оскільки не багато залишилися господарств, які можуть вирощувати буряки. Минулого року ми сіяли 100 га буряків, цьогоріч 150 га, на майбутнє плануємо довести площі до 200 га.

Які сьогодні головні завдання фермерів?

Зараз головне — вижити. Перше завдання — не допустить боргів по заробітній платі, бо з неї будуть виплачені податки. Друге завдання — вчасна виплата паїв, бо людям важко, тому треба платити в строк і в повному обсязі. З цих виплат також є податок, який йде на місцеву громаду. Далі необхідно придбати пальне, бо без нього неможливо функціонувати. А от закупівлю добрив будемо зменшувати. Якщо раніше вносили їх по максимальній планці, то на 80% скоротимо, 20% добрив внесемо від колишніх обсягів.

Чи маєте залишки продукції внаслідок проблем із реалізацією?

Це наш біль. У залишках маємо соняшник, чимало кукурдзи, пшениці, сої.  Для експорту переходиимо на використання автівок. Просто віддати товар за низьку ціну — бажання немає. Продаємо в середині країни за низькими цінами виключно на зарплату та податки.

Міркуємо як розмістити нове збіжжя, бо ще є 700 га кукурудзи. Зараз закинуті приміщення переглядаємо. Робимо ремонти, готуємо швидко старі склади за мінімальних вкладень, щоб було куди покласти врожай, пережити скрутні часи.

Як давно проводите наукові досліди із «Сингентою» в секторі біорізноманіття?

Проєкт із «Сингентою» щодо біорізноманіття триває вже більше 5 років. Взагалі із компанією співпраця налічує більше 20 років, більшість застосованих пестицидів на полях – це від компанії «Сингента». Також насіння соняшнику на 100% — від «Сингенти», і менше 4 т/га не збираємо — якісне потужне насіння, яке дає результат. І чималий клин кукурудзи — також з насіння цієї компанії.