ЄС лібералізує «цукровий режим»
ЄС лібералізує «цукровий режим», але виробники буряку все ще матимуть розбіжності з переробниками цукрової тростини.
Про це повідомляє The Economist.
На старому складі на березі Темзи в Лондоні лежать гори тростинного цукру-сирцю кольору карамелі. Відповідно до багатовікової структури торгівлі, вони були відправлені через океани в портовий завод Tate&Lyle Sugars, де будуть перероблені на білий цукор. Цукрова тростина панує в усьому світі, становлячи чотири п'ятих цукрового виробництва. Проте, в Європі вона становить лише одну п'яту частку, тому що більше цукру виробляється з буряку завдяки розвитку техніки впродовж наполеонівських війн, коли англійська блокада зупинила французький імпорт тростинного цукру.
Тож не дивно, що виробництво цукрових буряків добре охоронялося Єдиною сільськогосподарською політикою ЄС. Але в останні роки Євросоюз реформував систему квот та субсидій, щоб знизити ціни на продовольчі товари і збільшити конкурентоспроможність фермерів: наприклад, у 2015 році були скасовані квоти на виробництво молока. Настала черга для цукру. Із жовтня 2017 року ЄС скасує свою мінімальну ціну і квоту на виробництво цукрового буряку. Складні обмеження імпорту цукру залишаться, однак вони підтримуватимуть прибутки фермерів.
Наразі вже проведено реструктуризацію виробництва цукрового буряку при підготовці до змін. В ЄС схеми компенсації полегшили закриття заводів та скорочення числа виробників буряку, які отримували державну підтримку. «Завдяки вдосконаленій посівній технології, збільшується врожайність цукрових буряків, — стверджує Кона Хак від ED&F Man — Особливо для виробників «бурякового поясу», який охоплює частину Великобританії, Франції та Німеччини». Кона Хак очікує, що в 2017 році виробництво буряків збільшиться на більш ніж 17% завдяки сприятливій погоді.
Скасування підтримки виродництва цукрових буряків також означає, що вперше за більш ніж 10 років ЄС стане нетто-експортером цукру. Обмеження експорту в ЄС існує з 2005 року, коли СОТ ухвалила рішення на користь скарги Бразилії, Австралії та Таїланду про те, що ЄС надає експорту незаслужену підтримку. «Експорт білого цукру подвоївся до 2,6 млн т на рік, як тільки підтримка зникла», — говорить Клод Коврига з Глобальної Platts S & P, постачальник інформації про товарному ринку. Але обсяги експорту навряд чи повернуться до пікових 7 млн т, які експортувалися перед постановою СОТ, так як це вимагало б значних інвестицій в експортну інфраструктуру. Європейські експортери зіштовхнуться з великою кількістю конкуренції, також: колишні клієнти, такі як Близький Схід та Північна Африка, створюють свої власні переробні заводи.
Наскільки збільшиться виробництво та експорт залежатиме від світових цін. У результаті реструктуризації виробництва буряку, в ЄС ціни на цукор впали більше ніж із 700 євро/т (742 дол./т) в 2013 році до близько 500 євро/т на початку 2017-го та опинилися майже на рівні світової ціни. Оскільки сектор стає менш захищеним, здається ймовірним, що європейські ціни опиняться ближче до мінливої світової ціни на цукор. Що, в свою чергу, вплинуло на рішення фермерів щодо виробництва цукрових буряків. Вони залишилися б конкурентоспроможними за нижчими цінами, але гострі цінові падіння утримають їх від сівби буряків. Підприємства з переробки пропонують сільськогосподарським кооперативам довгострокові контракти, щоб стабілізувати постачання, а форвардні контракти пропонують спосіб застрахуватися від динаміки цін. Але ніхто не знає, наскільки ефективними будуть ці контракти.
Проте, ці зміни не означають, що тростина та буряк знаходяться на одному рівні в Європі, каже Джеральд Мейсон з Tate&Lyle Sugars. Цукрова тростина «безпомічна» через обмеження імпорту. Система тарифів та квот робить торгівлю з найефективнішими недорогими виробниками, такими як Бразилія та Мексика, занадто дорогою та недоступною.
Африканські, Карибські і Тихоокеанські виробники тростини продовжать отримувати кращий доступ до європейського ринку. Але багато з них є неефективними, дорогими та неконкурентоспроможними виробниками, так як європейські ціни на цукор впали. Вигідним для них рішенням є різнобічно розвиватися (з цією метою ЄС зробив фонди доступними). Маврикій і Беліз, наприклад, використовують тростину, щоб виробляти цукор, етанол та електрику; африканські виробники, такі як Замбія і Малаві, можуть експортувати на регіональні ринки. Але карибські виробники, такі як Гайана і Ямайка мало розвинені. З експортом в Європу, який, як очікується, різко впаде, їх показники безробіття, ймовірно, зростуть.
Переробники цукрової тростини в ЄС, які, за даними Європейської комісії, базуються в дев'яти державах-членах, зменшать прибуток, тому що ціни на білий цукор падають, а вартість імпортованого цукру-сирцю залишається високою. Tate&Lyle Sugars отримував збиток у розмірі 25 млн євро на рік до вересня 2015 року, в якому він звинувачує обмеження імпорту. Тому компанія підтримала вихід Британії з ЄС. Вихід Великобританії з Євросоюзу є «чудовою нагодою» для встановлення правил, які врівноважать цукрову тростину та буряк на британському ринку.
Читайте також:
В ЄС стартувала посівна першого врожаю цукрових буряків після квоти
Солодкі перспективи: чим обернеться зняття обмежень на виробництво цукру в ЄС
ЄС стане одним з найменш регульованих локальних ринків цукру в усьому світі