Про це повідомив інформаційний портал Postimees.

Дефіцит бюджету Лікарняної каси доведеться оплачувати всім жителям Естонії, навіть якщо план Євгена Осиновського ввести податок на цукор буден реалізований.

У відповідності до законів Європейського союзу встановлювати податок можна не на вибрані вироби, а тільки на сировину, що призведе до підвищення цін на всі продукти, що містять цукор.

Союз харчової промисловості бачить, що в ситуації, коли Лікарняна каса понесла витрати на суму в кілька десятків млн євро для лікування гепатиту «C» та коли бюджет вимагає швидких додаткових ресурсів, не треба поспішно займатися показниками здоров'я людей та зменшенням споживання цукру. Якщо податок на цукор потрібен лише для того, щоб «залатати діри» в бюджеті Лікарняної каси, то так і потрібно говорити. Приклад інших країн показав, що показники здоров'я людей від податку на цукор не поліпшуються. Люди просто знаходять дешевші альтернативи.

Відомі вчені у сфері харчування стверджують, що не існує хороших та поганих продуктів, існує лише помірне та надмірне споживання. У той же час Міністерство соціальних справ прийняло підхід, який намагається поділити продовольчі товари та склад на хороші й погані. Це — пропаганда, а не реальна наука.

Тема податків виявилася сюрпризом для робочої групи, оскільки раніше було вирішено, що податки на продовольство з точки зору здоров'я є нерозумними. Союз харчової промисловості неодноразово представляв свої пропозиції в робочу групу зі складання зеленої книги харчування, проте їх просто ігнорували. Ніхто не має наміру все обдумати, податок на цукор буде встановлений в будь-якому випадку.

Важливо зрозуміти, що відповідно до законів Європейського союзу не можна встановлювати податок на солодке тільки по відношенню до підсолоджених напоїв, тобто щодо обраних продуктів харчування. Оподаткувати можна складову частину продукту харчування — цукор. Оскільки цукор в деякій мірі міститься в дуже великій кількості продуктів харчування (хліб, сир, м'ясні маринади), то в результаті цього подорожчає значна частина щоденного продуктового столу. У ситуації, коли кожна п'ята дитина живе на межі ризику бідності, надмірне підвищення рівня цін на продовольство є неприпустимим.

У Великобританії в результаті аналізу з'ясувалося, що встановлення в Лондоні 20% продуктового податку на лимонад, зменшило витрати на охорону здоров'я на 39 млн фунтів, проте ці показники також означають те, що лондонці одночасно стали на 2,6 млрд фунтів біднішими через витрати на адміністрування податками.

Оподаткування сировини призведе до подорожчання тільки вітчизняних товарів. У той же час на прилавках магазинів є велика кількість імпортних продуктів, які стануть дешевшою альтернативою для споживача. Отже, встановлення продуктового податку не може бути ефективним засобом в боротьбі із зайвою вагою і в зміні звичок споживання. 

В Естонії вже є податок на продукти. У багатьох країнах податок на продукти харчування набагато нижчий, ніж в Естонії (20%): у Фінляндії 14%, в Голландії 6%, в Австрії 10%, в Німеччині 7%, в Ірландії 0%, а в Англії деякі основні продукти харчування взагалі звільнені від податку.

Причиною надмірної ваги є споживання великої кількості калорій, які організм не в змозі витратити протягом дня.

Обставина, що податок на прохолодні напої зменшив споживання, не означає, що в той же час не виросло, наприклад, споживання сокових або підсолоджених напоїв, і таким чином, є беззмістовним аргументом.