Цукровий буряк вимагає високого рівня технології вирощування. Сучасні підходи до захисту рослин свідчать про ефективність комплексного підходу. Оптимізація підбору технології обробки, системи живлення та захисту рослин сприяє збільшенню кількісних та якісних показників врожаю.

Під час вегетаційного періоду розвиток цукрових буряків залежить від впливу біотичних та абіотичних стресів. У польових умовах буряки стикаються з комплексним впливом негативних факторів на урожайність (хворобами, шкідниками, посухою, високим температурним режимом).

Листковий апарат цукрових буряків можуть вражати різні захворювання, основним із яких є церкоспороз (Cercospora beticola). Розвитку захворювання сприяє чергування сухої теплої і прохолодної дощової погоди. Оптимальними умовами для активного розвитку церкоспори є температурний режим +15-35°С та оптимальна вологість повітря, сприятлива для патогену.

Передчасні втрати листової поверхні буряків зумовлюють зменшення кількості пластичних речовин у коренеплоді, які стимулюють утворення нових листків, що тягне за собою скорочення врожайності.

При ризиках епіфітотичного поширення церкоспорозу особливо важливо розробити стратегію застосування фунгіцидів, яка забезпечить максимальний захист листового апарату цукрових буряків від грибкової плямистості, що в подальшому вплине на врожайність буряків, вихід та якість цукру.

Матеріали та методи

Дане дослідження проводилося в ТОВ «Агросахар», Ставропольський край, Росія, з гібридом Рекордина (KWS), який висівався після озимої пшениці (попередник). Площа поля складала 155,8 га, в тому числі під зрошенням – 105 га. Розкладка варіантів представлена методом рандомізованих повторів, у 4 повторах за методикою польового досвіду Б.А. Доспєхова (1985).

Результати та обговорення

Вегетаційний період характеризувався гострим дефіцитом опадів, порівняно з середнім довгостроковим рівнем, менше ніж 50%, з травня до середини червня та в третій декаді липня були дощі. Необхідна кількість продуктивної вологи для нормального розвитку рослин була повністю забезпечена за рахунок зрошення – з червня по вересень зрошення дало на цій ділянці (105 га) 400 мм опадів. Найбільш інтенсивний розвиток плямистості листя (як бактеріальної, так і церкоспори) було виявлено в другій-третій декадах серпня. Інтенсивне скидання листя почалося в третій декаді вересня.

Сезон характеризувався високим температурним режимом із характерними для регіону періодами максимальної температури вище 36-39°С. Моніторинг розвитку та поширення церкоспорозу почали проводити після другої обробки посівів.

Через 14 днів після другої обробки (Таблиця 2) найбільший відсоток поширення церкоспорозу (60%) було виявлено на прикладі альтернативного варіанту, у зв’язку з цим формування молодих листків також було більшим.

В умовах безперервного повторного зараження листя на зрошуваній ділянці було підтверджено, що основним збудником плямистості листя є бактеріоз, церкоспора лише супроводжувала його, забезпечуючи проникнення хвороби всередину тканин, але не встигаючи утворювати плямистість на молодих листочках та тим більше на тих, що перебувають у фазі активного росту.

Висновки

Всі зареєстровані ефекти (зменшення кількості відмерлого листя, збільшення кількості «робочих» листків, зниження співвідношення маси коренеплодів до маси листя за рахунок збільшення маси листя, поліпшення технологічних якостей та врожайності буряків, виходу білого цукру) виникли внаслідок стримування бактеріозу на прикладі нового варіанту обробки посівів цукрових буряків із використанням фунгіциду Елатус Ріа.

Варіант із помітним зниженням розвитку церкоспори показує ефект застосування діючої речовини солатенолу в подоланні допустимої стійкості збудника до діючих речовин класу триазолів на прикладі стандартного варіанту обробки буряків