Про це повідомляє Reuters.

За останні тижні уряд зробив 56 цукрових заводів дочірніми компаніями державної цукрової монополії AZCUBA та включив місцеві плантації до нових підприємств, що дозволило їм використовувати нещодавні реформи, які включають встановлення заробітної плати та цін на тростину та збереження контролю над 80% їх експортної виручки.

Минулого сезону Куба виробила трохи більше 800 тис. т цукру-сирцю, що є найгіршим показником з 1908 року і всього 10% від 8 млн т вироблених у 1989 році. Експерти, опитані Reuters, кажуть, що в 2022 році виробництво може бути ще нижчим.

«Промисловість, можна сказати, звалилася. Цього року ситуація гірша, ніж минулого, і потрібен час, щоб її відновити», — сказав місцевий експерт із цукру, попросивши зберегти анонімність, оскільки він не має повноважень розмовляти з журналістами.

Карибська острівна держава постраждала як від наслідків пандемії коронавірусу, так і нових жорстких санкцій США, що призвело до скорочення доходів у твердій валюті за останні два роки приблизно на 40%, скорочення економіки на 13% і скорочення ресурсів, доступних для заводів і плантацій.

Провінційні ЗМІ рясніють розповідями про нестачу тростини, несвоєчасний ремонт заводів та нестачу шин, акумуляторів та палива для збиранн та транспортування тростини.

Довгий час економіка Куби значною мірою залежала від експорту цукру, але після розпаду Радянського Союзу 1991 року виробництво різко впало.

У центральній провінції Санкті-Спірітус, наприклад, близько 45% земель, які мали оброблятися для вирощування тростини, залишилися необробленими, повідомила минулого тижня провінційна газета Комуністичної партії Escambray.

У комюніке національної ради міністрів, ухваленому на засіданні у червні 2021 року, йдеться, що проводиться огляд галузі, «щоб гарантувати в майбутньому життєздатність цієї діяльності, яка так багато означала в економічному плані та в історії Куби».

Збирання врожаю зазвичай починається у листопаді і триває до травня, але цього року перший завод на Кубі запуститься 5 грудня, а переробка основної маси врожаю триватиме з кінця грудня до січня.

За повідомленнями провінційних ЗМІ, минулого року працювало 38 заводів, а цього року їх поменшає.

Основні цукровиробні провінції Вілья-Клара і Лас-Тунас оцінюють виробництво приблизно в 125 тис. т кожна, що трохи більше, ніж минулого сезону, в той час як у провінціях Санкті-Спірітус, Сьєнфуегос, Гранма і Артемісу очікуються менші врожаї.

Куба споживає від 600 до 700 тис. т цукру на рік та має угоду продавати Китаю 400 тис. т цукру щорічно.

Незрозуміло, скільки цукру Куба експортувала цього року та чи імпортувала вона його для задоволення місцевого попиту.

Подібно до інших галузей, сільське господарство і вирощування тростини стикаються зі структурними проблемами в командній економіці, яка залежить від імпорту, які уряд тільки-но почав вирішувати. Нові реформи, включаючи різку девальвацію місцевої валюти та децентралізацію експортних надходжень, мають на меті чергове зростання виробництва.

Водночас галузеві експерти заявили, що немає грошей, щоб почати відновлення експорту, ні доступу до багатостороннього фінансування.

За словами галузевого експерта, з урахуванням того, що населення повністю вакциновано від коронавірусу, а туризм – рушійна сила економіки та іноземної валюти – відновлюється, згодом ситуація може покращитись.

Читайте також:

У Таїланді виробництво цукру збільшиться майже на третину — USDA

У Китаї виробництво цукру зменшиться на 300 тис. т — USDA