Кооперація або як отримати статус одного з найбільших виробників цукру у світі

Пʼятниця, 24 травня 2019 15:15

(За матеріалами журналу «Цукровий бізнес»», №2, вересень 2017 р.).

В усьому світі кооперативи розвиваються вже понад 200 років. Вони існують у всіх куточках світу та надають основні послуги, які в іншому випадку були б недосяжними. У багатьох країнах Третього Світу кооперативні установи, такі як кредитні спілки та сільськогосподарські організації, є дуже успішними та допомагають людям забезпечувати себе. У 90 країнах більше 700 мільйонів людей є членами кооперативних установ, зміцнили свої позиції та створили потужну економічну модель. У деяких країнах вони є значними силами всередині національної економіки.

У даний час кооперативна система Індії має високий потенціал, можливості та здатність нейтралізації негативних наслідків, що виникають у процесі глобалізації. Після економічної лібералізації, в умовах нового економічного середовища кооперативні установи докладають значних зусиль для переорієнтації своїх функцій відповідно до вимог ринку. На кооперативний сектор Індії покладається велика надія.

Порівняно з минулими роками, зараз кооперативи розглядаються як важлива платформа розвитку сільського господарства Індії. Вони мають невід’ємні переваги у вирішенні проблем подолання бідності, забезпечення продовольчої безпеки та створення робочих місць. Також кооперативи мають величезний потенціал для постачання товарів та послуг у райони, де це не вдалося зробити як державному, так і приватному секторам.

Моменти історії кооперативного руху в цукровій галузі Індії

Кооперативний рух в Індії можна назвати «добровільним рухом людей, який здійснювався шляхом об’єднання їх ресурсів з метою забезпечення та отримання певних переваг, які люди не можуть отримати індивідуально, а також пропагування духовних цінностей та загальних для всіх речей, таких як самореалізація, взаємодопомога, впевненість у свої силах тощо».

В Індії кооперативний рух почався у 1904 році, одночасно зі створенням першого цукрового заводу та ухваленням Закону про кооперативні товариства. Перший вакуумний переробний цукровий завод було створено в окрузі Саран (Saran) в Мархаура (Marhaura). Проте, в самій цукровій галузі кооперативний рух почався аж у 1934-1935 роках зі створенням кооперативних цукрових заводів в Етікоппака, Тгуммапала, Вуйюру в Андгра Прадеш та Бісван в Уттар Прадеш.

Спочатку основною метою створення кооперативу було подолання бідності в селах. У 1904 році, коли було прийнято Закон про кооперативні товариства, кооперативами ставали всі кредитні товариства, основною метою яких було надання дешевого кредиту сільгоспвиробнику для впевненості в тому, що вони врятовані від «кайданів» грошових кредиторів та поміщиків. Однак, зростання кооперативів тісно пов’язане з незалежністю Індії, яка була проголошена в 1947 році. Лідери цукрової галузі зрозуміли, що необхідно розробити комплексний план розвитку країни, який би докорінно змінив сільську місцевість в економічному та соціальному масштабі.

З імпортера в одного з найбільших виробників цукру

Уряд Індії створив кооперативний сектор у цукровій галузі як важливу стратегію підтримки людей з обмеженими можливостями для того, щоб вони могли конкурувати з ринковими умовами та цінами. Кооперативи допомагають розвивати галузь виробництва важливого продукту масового споживання — цукру, а також забезпечують соціально-економічний розвиток території навколо цукрових заводів. Саме кооперативний рух перетворив Індію з дефіцитної країни на одного з найбільших у світі виробників цукру.

Індія – батьківщина цукрової тростини, так як агро-кліматичні умови та ґрунти підходять для вирощування цієї культури. З іншого боку, вона також є найбільшим споживачем цукру, хоча споживання на душу населення є набагато нижчим, ніж у багатьох розвинених країнах світу.

Цукрова промисловість Індії є другою за розмірами агропромисловою галуззю після текстильної та забезпечує роботою понад 50 мільйонів фермерів, які займаються вирощуванням цукрової тростини. 7,5% сільського населення безпосередньо або опосередковано задіяні в цукровій галузі країни, 500 тисяч кваліфікованих та досвідчених робітників співпрацюють з цукровими заводами.

В Індії число кооперативів збільшилося з 35 тисяч в 1965-1966 роках до 545 тисяч в 2002-2003 роках. У країні нараховується 324 кооперативних цукрових заводів із наявних 633 заводів, виробнича потужність яких становить 10 млн т. Кооперативи не можуть відокремити себе від економічної та соціальної відповідальності. Незважаючи на необхідність того, щоб кооперативні підрозділи були економічно виправданими, також важливо забезпечувати справедливість соціальних обов’язків, які вони виконують. Однак, це можливо лише тоді, коли кооперативні підрозділи продовжують бути економічно вигідними. Вони беруть участь у скороченні та диверсифікації витрат на першому етапі переробки сільськогосподарської продукції, зокрема цукру.

Зародження NFCSF у цукровій галузі Індії

Зі створенням перших кооперативних цукрових заводів відчувалася гостра потреба в організації верхівки правління на державному рівні та управління кооперативами у всіх відносинах. Це стало основою створення Федерацій кооперативних цукрових заводів державного рівня. Таким чином, у 1960 році було засновано Національну федерацію кооперативних цукрових заводів Індії (NFCSF) для координації та сприяння діяльності Кооперативних цукрових заводів та Державних федерацій кооперативних цукрових заводів на національному рівні, а також просування та створення нових кооперативних заводів.

Федерація була створена в той час, коли в Індії налічувалося лише 30 кооперативних цукрових заводів, які виробляли 14,9% цукру від загального виробництва. Під керівництвом NFCSF було збільшено потужності існуючих кооперативних заводів та створено нові цукрові заводи, збільшено цукристість тростини та вихід цукру з одного гектара, що в результаті викликало збільшення виробництва цукру. Сьогодні кооперативний сектор цукрової промисловості відповідає за приблизно 48% цукру від загального виробництва Індії, яка є другим за величиною виробником цукру в світі.

NFCSF є членом Національного союзу кооперативів Індії, Асоціації цукрових технологів Індії, Міжнародного альянсу з реформування та лібералізації торгівлі цукром та Світової організації з дослідження цукру.

Переваги NFCSF Захист та підтримка інтересів своїх членів відповідно до принципів кооперативу. Організація навчання та практики на користь своїх членів. Надання техніко-комерційної підтримки та послуг своїм членам як для підвищення їх операційної ефективності, так і для організації і просування нових кооперативних цукрових заводів в Індії та за її межами. Проведення досліджень та розробок для своїх членів, фінансування та проведення науково-дослідних проектів, конференцій, семінарів та ін., щоб з'ясувати шляхи вирішення проблем кооперативних цукрових заводів та їх керівництва. Акредитований представник кооперативного цукрового сектора та організацій, що працюють у цукровій галузі. Співпраця з національними та міжнародними організаціями, та іншими компаніями, пов'язаними з цукровою промисловістю. Консультування та допомога своїм членам у питаннях, пов'язаних із фінансовим управлінням та операціями, включаючи маркетинг тощо. Надання інформаційних послуг. Публікації літератури та документів, що стосуються цукрової галузі на благо своїх членів. Реалізація будь-яких інших заходів для досягнення поставлених цілей та розвитку інтересів своїх членів, а також прогрес у галузі виробництва цукру і побічних продуктів безпосередньо або через стратегічно спільні підприємства чи партнерство з організаціями, включаючи страхування в Індії та за кордоном.

Чинники, що стимулювали створення кооперативу NFCSF

На початку свого існування NFCSF робив акцент на збільшенні обсягів виробництва цукру. Але зараз, із мінливими вимогами галузі та необхідністю стати конкурентоспроможним на світовому рівні, основна увага приділяється економічно ефективному виробництву цукрової тростини, цукру та ефективному використанню побічних продуктів цукрового виробництва.

Однією з найважливіших послуг, що надаються NFCSF, стала технічна допомога кооперативним цукровим заводам. Завдяки професійній майстерності консультанти NFCSF (фахівці у галузі машинобудування, цукрових технологій, агрономії, фінансового менеджменту, планування людських ресурсів, управління маркетингом) перетворили Індію з дефіцитної країни в країну, яка сьогодні сама себе забезпечує цукром.

Цукор є основним споживчим продуктом в Індії, тоді як кооперація – державне питання, тому для ефективного функціонування цукрового виробництва завжди існувала необхідність координації між NFCSF та Державними федераціями кооперативних цукрових заводів, відповідальних за неймовірний ріст та високі досягнення цукрової галузі.

NFCSF має представництво в різних Міністерствах на Урядових форумах Індії, таких як Міністерство сільського господарства, продовольства, торгівлі, споживчих справ, нафти та природного газу, нетрадиційних джерел енергії, галузей промисловості тощо. Він забезпечив технічні та управлінські послуги для близько 130 нових цукрових заводів та для 70 існуючих заводів з метою впровадження нових технологій, модернізації, реконструкції та розвитку виробництва й переробки цукрової тростини.

NFCSF є верхівкою всіх кооперативних цукрових заводів Індії. Його основна мета полягає в захисті та підтримці колективного інтересу кооперативних цукрових заводів, їх постійне зростання та розвиток. По суті, основні зусилля NFCSF спрямовані на економічне вдосконалення виробництва цукрової тростини в Індії. Під його керівництвом багато цукрових заводів Індії, Непалу, Шрі-Ланки, Кенії, Ефіопії, Мадагаскару, Гани, Судану стали лідерами галузі цукроваріння завдяки проведеній модернізації, технологічній перебудові, розширенню та підвищенню ефективності енергозбереження.