На сьогоднішній день актуальною темою, яку підіймають на світових форумах та міжнародних конференціях, є зміна клімату та її вплив на сільське господарство. Глобальне потепління, яке несе за собою великі ризики, уже в недалекому майбутньому неодмінно впливатиме на всі галузі народного господарства і, що найважливіше, на землеробство більшою мірою, ніж на інші галузі.

Одна з проблем, що повстали перед нами за останні декілька років, є наша відповідь на стрімку зміну клімату на всій планеті. Людство стоїть перед викликом! Кліматичні зміни мають грандіозний вплив не лише на повсякденне життя людей, але, що істотно, на економіку кожної країни. Стосується це, безумовно, і економіки фермерських господарств, і вирощування цукрових буряків, зокрема.

Коротенько зупинимось на тому, які саме зміни відбулися за останні кілька десятиліть на численних плантаціях цукрових буряків.

Термін посіву цукрових буряків – це важливо

На початку 80-х років минулого століття посівна кампанія цукрових буряків проводилась десь між 15 квітня та 15 травня. Сьогодні ж посіви буряків у першій декаді березня у північно-західній та південно-західній частинах країни не є рідкісним явищем. А вже кінець березня – початок квітня проводиться посівна цукрових буряків для решти регіонів країни! Вся посівна кампанія зазвичай закінчується десь до 15 квітня.

Таким чином, відбулось значне прискорення, і тим самим продовження вегетаційного періоду приблизно на 30 днів.

У період найбільш інтенсивної дії сонячного проміння у буряків уже достатньо сформована листкова частина та асимільована більша поверхня площі, ніж це було ще кільканадцять років тому. Звідси і значне зростання врожайності.

Нагадаємо, що у 80-х роках минулого століття урожай у 20-25 т/га вважався досить добрим.

Чим холодніше, тим краще

Ранній посів цукрових буряків має безпосередній вплив на зниження рівня загрози, яку несуть із собою збудники гангрени коренеплодів. У 80-х та 90-х роках відчутною проблемою для буряководів була гангрена саджанців, спричинена Aphanomyces cochlloides. Пізніший посів буряків – це, відповідно, вища температура ґрунту, в якому такий патоген активізується ще швидше.

Безумовно, застосування розчину Tachigaren 70 WP значно зменшило цей ризик, проте, факт лишається фактом, чим раніший посів буряків, тим нижча активність патогенних мікроорганізмів.

Повністю усунуто

У 70-х – 80-х роках на плантаціях цукрових буряків борошниста роса з’являлася з більшою чи меншою інтенсивністю, проте, регулярно щороку. Відтоді ця хвороба не зустрічається вже протягом багатьох років, оскільки було ефективно ліквідовано саме джерело інфекції – плантації бурякового насіння. Спори борошнистої роси зимували у листках коренеплодів, які зберігались у кагатах, таким чином, кожного наступного року хвороба розповсюджувалась від джерела інфекції на виробничі площі. Насіннєві плантації цукрового буряка зникли з наших полів десь приблизно наприкінці 90-х років. Але це лише одна з причин усунення з плантацій борошнистої роси.

Ось уже протягом декількох років у кінці травня – на початку червня не доводиться спостерігати періодів різкого зниження температури та сильних опадів, що, власне, створює оптимальні умови для активізації цих мікроорганізмів.

Таким чином, відсутність збудників у природний спосіб сприяла зникненню борошнистої роси з бурякових плантацій.

Церкоспора з’являється щоразу раніше

Ще декілька десятиліть тому поява церкоспори на плантаціях цукрового буряка була рідкісним явищем. До кінця 90-х років церкоспора розповсюдилась уже по всіх бурякових плантаціях країни. Безумовно, факт запровадження у систему вирощування цукрових буряків низки сортів західного виробництва, які давали гарний урожай, проте відзначалися значно меншою стійкістю до церкоспори, дещо прискорив цей процес. Однак, вирішальним чинником тут були кліматичні умови.

У кінці 90-х років минулого століття перші ознаки хвороби на території південної частини країни з’являлися приблизно у середині липня, а в центральній частині – це однозначно була середина серпня.

Таким чином, на півдні країни доводилось проводити дві обробки з захисту рослин, а в центральній частині достатньо було однієї. Якщо ми поглянемо на ситуацію, яка склалася за останні декілька років, то стане очевидним, що перші симптоми захворювання церкоспорозом у південній частині країни іноді з’являються вже на початку другої половини червня, а в центральній частині, відповідно, – у другій половині липня.

Тобто на місяць раніше, ніж це мало місце двадцять років тому. Безумовно, наслідком цього є нагальна потреба у більш інтенсивних заходах захисту рослин від патогенної мікрофлори.

Більше того, сьогоднішні реалії такі, що затримка з процедурою обробки посівів буряків загрожує значно більшими наслідками у вигляді втрати врожайності коренеплодів та зниженого виходу цукру, ніж це було кільканадцять років тому.

Нова загроза

Нещодавно на плантаціях цукрових буряків у Європі з’явилося нове захворювання, спричинене грибком Stemphylium beticola. Збудник призводить до появи на листках буряків характерної жовтої плямистості з некрозними утвореннями у центральній частині листка. Такі некрозні утворення, розростаючись, зливаються між собою, покриваючи повністю всю пластину листка.

Звичайно, таке бурякове листя надалі відмирає. З великою вірогідністю можна стверджувати, що поява цього захворювання безпосередньо пов’язана зі зміною кліматичних умов на планеті за декілька останніх років.

Імігрант із садів….

Нещодавно на плантаціях цукрових буряків з’явився новий небезпечний шкідник – павутинний кліщ (tetranychus urticae). Досі цей кліщ колонізував сади та ягідники, де приносив чимало шкоди, аж раптом несподівано став злісним ворогом цукрових буряків.

У період посушливого та спекотного літа павутинні кліщі масово переміщуються з кущів, дерев та чагарників, що ростуть поблизу бурякових плантацій, заселяють листя буряків та висмоктують із них клітинний сік.

Уражені рослини жовкнуть і засихають, а втрати врожаю коренеплодів та цукру можуть навіть перевищувати втрати від церкоспори.

Додатковою проблемою є відсутність засобів для ефективної боротьби з кліщем, тим більше, що він заселяє бурякові листки з їх нижньої частини, що ускладнює виконання процедур захисту рослин.

Наступним шкідником, який досі не становив загрози для посівів цукрових буряків, є звичайний буряковий довгоносик. Цей жучок за останні два роки на плантаціях буряків спричинив серйозного масштабу збитки. Масово заселяючи молоді пагони буряків, величезні популяції цієї комахи здатні в короткий термін повністю знищити посіви цукрових буряків. У результаті на багатьох плантаціях буряки доводилось пересіювати.

Час збору коренеплодів

Щораз частіше протягом останніх років збір коренеплодів цукрового буряка завершується у кінці листопада – на початку грудня, про що навіть уявити не можна було ще тридцять років тому.

Звичайно, бо зима останніми роками приходить пізніше, вона м’якша, вологіша. Хоча бувають і погодні несподіванки, коли на полях залишилась велика кількість не викопаних коренеплодів, а різке зниження температури до -20 °C унеможливлювало вивезення буряків з плантацій.

Що ж, сфера зіткнення поміркованого клімату з континентальним, в якому ми знаходимось, і надалі несе певні загрози. Напевно, можна було б навести ще більше прикладів впливу зміни клімату на культивування та захист цукрових буряків. Однак, саме приклади, наведені у статті, є найбільш важливими.

З якими ще новими викликами нам доведеться зустрітись попереду – не відомо. Все залежить від того, в якому саме напрямку буде надалі змінюватись клімат. І опцій тут є декілька, але залишмо ці роздуми для спеціалістів, більш компетентних у цій галузі.