Як розвивається енергоефективне напрямок в АПК і які складнощі при впровадженні енергозберігаючих проектів виникають в аграріїв, повідомляє LIGA.net.

Екологічні тренди успішно приживаються в українському агробізнесі. Альтернативна енергетика, використання біологічних добрив вписалися в бізнес-модель багатьох аграрних підприємств. А відходи і побічні продукти сільгоспвиробництва стали цінним матеріалом для аграріїв. Тільки за рахунок використання відходів сільського господарства можна замістити 9 млрд кубометрів газу в рік, розповідає голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Сергій Савчук. Причому таку кількість палива аграрії можуть отримати, направляючи на енергетичні потреби тільки 37% відходів сільгоспкультур.

При середній врожайності енергетичних культур 11,5 млн т на рік на 1 млн га можна замістити до 5,5 млрд кубометрів газу, зазначає чиновник. «Якщо охопити весь потенціал, то обсяг заміщення газу досягне 20 млрд кубометрів, а це більше 60% потреби країни в газопостачанні», — каже Сергій Савчук.

Зелене світло

Законодавча база для розвитку енергоефективних технологій все ще в стадії формування. У березні минулого року Верховна Рада прийняла законопроект про стимулювання виробництва теплової енергії з альтернативних джерел. За словами Савчука, документ дозволить стимулювати залучення інвестицій у виробництво тепла не з газу і потенційно залишити в бюджеті країни 600 млн дол. Згідно з новим законом, інвестори, які будуть реалізовувати проекти із заміщення газу, отримають зафіксований законодавством тариф на тепло з альтернативних джерел на рівні 90% від тарифу на тепло з газу для потреб бюджетних установ та населення.

«Таким чином, вони отримають гарантії повернення коштів, вкладених у такі проекти. Це буде стимулювати інвесторів працювати в Україні і встановлювати в містах та селах твердопаливні котельні, когенераційні установки на біомасі і так далі», — говорить глава Держенергоефективності.

Крім того, парламентський комітет із питань паливно-енергетичного комплексу 4 квітня рекомендував Раді прийняти в першому читанні законопроект про розвиток ринку рідкого біопалива. «Україна залежна від імпорту нафти і нафтопродуктів. Використовуючи потенціал аграрного сектору, ми можемо стимулювати виробництво і споживання рідкого біопалива. Заміщаючи імпортовані нафтопродукти хоча б на 10% власним біопаливом, Україна може заощадити більше 400 млн дол. на рік», — запевняє Савчук.

Законодавча база для розвитку біогазу є, і вона достатня для того, щоб користуватися певними пільгами при застосуванні цих технологій, стверджує президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. Погоджується з ним Іван Тракслер, директор компанії МХП Еко Енерджі. За його словами, українське законодавство захищає інвестора і дає можливість використовувати зелений тариф для генерації енергії з сонця, вітру, біоенергетики, біогазу, малої гідроенергетики. «Ця модель дає, мабуть, найвищий рівень окупності проектів зеленої енергетики, в порівнянні з іншими країнами Європейського Союзу», — каже Тракслер.

Незважаючи на це, є питання до чиновників на місцях, які регламентують отримання аграріями пільгового тарифу і підключення до мереж, каже Козаченко. Також залишається відкритим питання фінансування біоенергетичних проектів для аграріїв. «Якщо в Україні поки немає таких преференцій у кредитуванні, як для сільгоспвиробників у Німеччині, які планують побудувати біогазові установки, то про активний розвиток біогазових ноу-хау у нас говорити складно», — наводить приклад президент УАК. І все ж українські аграрії в останні роки активно інвестують в розвиток відновлюваної енергетики.

Наввипередки

Енергоефективні проекти з'являються практично в усіх галузях сільського господарства. При цьому використовуються всі види відновлюваних ресурсів — від сонячної енергії до геотермальних джерел.

Однак енергоефективність по-українськи в більшості випадків пов'язана зі зведенням біоенергетичних комплексів, якими обзавелися практично всі великі підприємства країни. Зокрема, в МХП працює біогазовий комплекс потужністю 5,5 МВт і запущено будівництво другого комплексу. «Після запуску другої черги комплекс може стати найбільшим у світі біогазовим підприємством, яке працює на органічних відходах — курячому посліді», — говорить Тракслер. Він додає, що на базі Вінницької птахофабрики в 2017 році розпочато будівництво першої черги біогазового комплексу електричною потужністю 10 МВт. «Особливість цього проекту в тому, що крім стандартного рішення з виробництва електричної енергії з біогазу проект передбачає 100%-ве використання пари і гарячої води, які утворюються в процесі виробництва електроенергії, для потреб забійного комплексу птахофабрики», — говорить він.

Енергоефективність — це одне з пріоритетних завдань агрохолдингу «Астарта». «У виробництві цукру, де собівартість майже на 50% залежить від енергоспоживання, ми постійно прагнемо скоротити витрати газу і електрики. Кожен новий сезон витрата газу на тонну переробки цукрового буряка скорочується в середньому на 5-10%, в сезоні 2017/2018 показник склав вже 24 куб. м», — повідомили в прес-службі компанії. У цілому в 2017 році цукровий підрозділ «Астарти» скоротив споживання газу на 9%, електроенергії — на 5%.

За словами операційного директора «Астарти» Желько Ерцега, побудований в 2014 році біоенергетичний комплекс (БЕК) в Глобино створювався як рішення для утилізації жому та економії природного газу на Глобинському цукровому заводі. Але вже в 2015 році біогаз із БЕКа також почали поставляти на соєпереробний завод «Астарти», для чого провели двокілометровий біогазопровод.

Активно розвиває біоенергетичний напрям компанія Good Valley (Даноша). Першу біогазову установку тут запустили в 2013 році, а зараз готуються побудувати новий біогазовий завод в Івано-Франківській області потужністю 1,1 МВт.

У 2017 році в Україні були добудовані і почали виробляти біогаз відразу чотири комплекси загальною потужністю 7,33 МВт. Найбільший з них — перша черга біогазового комплексу компанії «Україна-2001» потужністю 5,109 МВт, що робить його другим за встановленою електричною потужністю після комплексу МХП потужністю 5,5 МВт. У 2018 року закінчив будівництво біогазового заводу ТД «Вімексім».

Розвиває біогазові напрямок і свинарський комплекс «ГалсАгро», а також компанія «Агроспецсервіс» та інші учасники ринку.

Далі — більше

Судячи з планів аграріїв, зупинятися на досягнутому вони не збираються. За словами Тракслера з МХП, в поточному році компанія планує закінчити другу чергу біогазового комплексу потужністю 10 МВт. «Альтернативна енергетика в МХП — це не тимчасова примха, а важливий напрямок, який інтенсивно розвивається не тільки з точки зору енергонезалежності», — пояснює він.

Найближчі цілі «Астарти», за словами Ерцега, — виробляти з біогазу електроенергію і продавати її за зеленим тарифом. У липні компанія планує запустити першу когенераційну установку на 2 МВт. «Потужності БЕКа дозволяють нам зробити когенерацію до 12 МВт. Наскільки швидко ми будемо просуватися в цьому напрямку залежить від багатьох чинників: і макроекономічних, і адміністративних, і ринкових, зокрема, від ціни біомаси, яка потрібна для виробництва біогазу», — пояснює він.

За аналогічним сценарієм має намір розвиватися і компанія «Агроліга», засновники якої зареєстрували нове підприємство AGL Energy LTD. Основним видом діяльності нової компанії стане виробництво і реалізація електроенергії за зеленим тарифом. Біопаливом для генерації енергії послужить вторсировина — лушпиння соняшника, одержуване в процесі виробництва масла заводах групи. Втім, на зелений тариф орієнтується більшість агропідприємств, які за допомогою біогазових заводів задовольняють власні потреби і мають надлишки енергії.

Однак біогаз не єдиний напрямок альтернативної енергетики, яким цікавляться аграрії. Другий за популярністю напрямок — сонячна енергетика. У цю сторону дивляться багато агровиробники. Наприклад, МХП, за словами Тракслера, в 2018-2019 планує побудувати кілька сонячних електростанцій.

Енергію сонця вже використовують в агрохолдингу «Мрія». «Ми стояли перед вибором: встановити генераторне обладнання і використовувати паливо або встановити панель сонячної батареї. Вибрали другий варіант», — розповів Євген Дорота, директор ТОВ «ЕлАгрі-Козова», одного з семи елеваторів «Мрії».

Агрохолдинг «HarvEast» готовий інвестувати в поточному році 1 млн грн в установку сонячних панелей. За розрахунками інженерів компанії, сонячні батареї допоможуть знизити енергоспоживання на 60%, говорить Руслан Мазуренко, регіональний директор «HarvEast».

Україна рухається в правильному напрямку, відзначають в Міненерго. Використання альтернативних джерел забезпечить аграріям енергонезалежність і дозволить їм заробляти на надлишках виробленої енергії. За словами заступника міністра енергетики Максима Білявського, обсяги електроенергії, що виробляється з "чистих" джерел, зросли в середньому на 25% порівняно з аналогічним періодом 2017 року. Зокрема, вітрові електростанції згенерували 199 млн кВт-годин, що на 13% більше, ніж запланований показник, і на 23% більше, ніж в перші два місяці 2017 року. Виробництво енергоресурсу з біомаси було зафіксовано на позначці 43 млн кВт-год. Це на 7% більше запланованого показника і на 43% більше показника минулого року. Обсяги виробництва електроенергії сонячними електростанціями в перші два місяці поточного року склали 52 млн кВт-годин, що на 12% більше торішніх показників.

Читайте також:

На Житомирщині посіяно 142 га цукрових буряків

Гнідавський цукровий завод вироблятиме органічне добриво для вапнування ґрунтів

«Хавест-Агро» посіяв понад 100 га цукрових буряків