За матеріалами статті на тему «Ефективність обробок насіння проти основних шкідників цукрових буряків: можливі наслідки нещодавньої заборони неонікотиноїдів» («The Efficacy of Seed Treatments on Major Sugar Beet Pests: Possible Consequences of the Recent Neonicotinoid Ban») журналу «Агрономія» («Agronomy») (11) 2021 р.

Під час випробувань 2015 року значних пошкоджень попелицями не спостерігалося (Таблиця 5). Деякі незначні пошкодження посівів відбулися на пізній стадії, під час росту розетки (BBCH 31), але відсоток заражених рослин не перевищував 3,5%. У 2016 році протягом усього вегетаційного періоду зараженість попелицями в Лукачі була нижчою 2%. У Товарнику пошкодження рослин відбулося на стадії BBCH 31 і коливалося від 4% у контрольній групі до 12% при внесенні імідаклоприду, тоді як при внесенні тіамтетоксаму значного пошкодження не спостерігалося.

Таблиця 5. Ураження цукрових буряків попелицями на різних стадіях їх розвитку

Середні значення, за якими слідує однакова літера у стовпці, суттєво не відрізняються (p = 0,05, тест Тьюкі).

Дротяники

У Хорватії до впровадження неонікотиноїдів (1980-1990 рр.) дротяники контролювалися на 50-95% усіх буряків полів. Середня витрата інсектицидів для боротьби з дротяником коливалась від 0,8 до 1,4 кг діючої речовини/га буряків залежно від року. Найбільш часто використовуваними активними інгредієнтами були ліндан (хлорорганічний), тербуфос, форат, хлормефос, хлорпірифос, фоксим (фосфаторганічний) та карбофуран (карбамати). Після впровадження неонікотиноїдів у середині 1990-х років усі поля були засіяні дражованим насінням і оброблені на 100%. Проте додаткові обробки проти дротяників не застосовувалися, а кількість використовуваних інсектицидів була значно меншою, в порівнянні з попереднім періодом. Було 0,073 кг діючої речовини/га буряків.

В країнах ЄС більше не дозволяється профілактичне застосування інсектицидів у якості неонікотиноїдної обробки насіння буряків. На основі поточних результатів, а також звітів інших авторів, обробку насіння неонікотиноїдами слід застосовувати лише тоді, коли популяція дротяників досягає порогового рівня. Для цього розглядаються та пропонуються різні стратегії прийняття рішень. Як зазначають деякі автори, існують раціональні стратегії інтегрованої боротьби зі шкідниками, але відповідні варіанти обробок або інструменти моніторингу ще знаходяться на стадії розробки. Однак залишається незрозумілим, чи можна застосовувати одні й ті самі засоби для захисту різних культур, у тому числі й цукрових буряків. Виходячи з того, що існують інші інструменти для боротьби з дротяником на інших культурах, будуть проводитися додаткові дослідження, щоб визначити, чи можна повністю замінити неонікотиноїди для боротьби з дротяником у вирощуванні цукрових буряків. Проте використання неонікотиноїдів як спосіб для боротьби з дротяниками має сенс лише тоді, коли існує реальний ризик зараження (на основі прогнозів).

У Хорватії економічний поріг шкодочинності дротяників на полях цукрових буряків і кукурудзи становить 1-3 личинки/м² у сухих районах і 3-5 личинок/м² у районах із більшою кількістю опадів, що свідчить про те, що дана кількість личинок може завдавати однакової економічної шкоди для обох культур. Поширеність дротяників на досліджуваних полях, а також наявні дані показують, що в Хорватії та в сусідніх країнах поширеність дротяників може бути значно більшою, в порівнянні з Північною Європою, де дротяники не перевищують 10% на бурякових полях, а в Нідерландах, Бельгії, Німеччині, Швеції, Данії та Італії цей показник ще менший. Повідомляється, що протягом 29 років навали дротяників становили менше 15% на 70% полів. Проте на більше ніж 10% полів пошкодження перевищували 40%. На півночі Франції повідомлялося про пошкодження на рівні понад 15% приблизно на половині полів.

У даних експериментах пошкодження дротяником відрізнялися за густотою рослин між різними ділянками та роками, що демонструє, що дротяники є серйозними шкідниками на деяких ділянках і в окремі роки. У 2015 році в Товарнику на необроблених ділянках густота рослин зменшилася на 43% та на 13% у 2016 році в Лукачі. Застосування інсектицидів призвело до збільшення густоти рослин приблизно на 11% у Лукачі в 2015 році та на 69% у 2016 році в Товарнику. У 2016 році густота рослин збільшилася на 22% та 32% у Лукачі та на 37% та 55% у Товарнику. Таким чином, інсектицидні обробки значно підтримували розвиток рослин в обох регіонах і в обидва роки.

Бурякові блішки

До впровадження неонікотиноїдів у Східній Хорватії бурякові блішки контролювалися на 10-65% усіх полів цукрових буряків. Середня витрата інсектицидів на боротьбу з буряковими блішками коливалась від 0,1 до 0,59 кг діючої речовини/га буряків залежно від року. Після впровадження неонікотиноїдів усі поля почали засіватися обробленим насінням, додаткові обробки проти бурякової блішки не застосовувалися, відповідно кількість використовуваних інсектицидів значно зменшилася, ніж у період до неонікотиноїдів.

Повідомлялося про дуже серйозні ураження буряків блішками за надзвичайно спекотних і посушливих погодних умов у Воєводині (Сербія), де обробка насіння тіаметоксамом призвела до чотириразового збільшення сходів. Однак через інші фактори, що впливають на врожайність, на ділянках, оброблених тіаметоксамом, збільшення врожайності становило лише 13%. Задовільний захист рослин від бурякової блішки досягався за допомогою тільки тіаметоксаму або в суміші з тефлутрином та сумішшю імідаклоприд + тефлутрин. Ці обробки забезпечували значно нижчий відсоток пошкоджених рослин, при цьому помітно підвищувалася врожайність буряків.

Нехімічні альтернативи для боротьби з буряковими блішками відсутні, єдина альтернатива – обприскування листя піретроїдами. Тому після заборони неонікотиноїдів у 2018 році збільшилася потреба в боротьбі зі шкідниками шляхом обприскування листя піретроїдами. У Хорватії ми вже спостерігали стійкість бурякових блішок до піретроїдів, що може бути однією з причин, чому десять країн-членів ЄС звернулися до Єврокомісії з проханням про надання екстреного дозволу для використання імідаклоприду, тіаметоксаму і клотіанідину для обробки насіння цукрових буряків.

Пошкодження блішками, що спостерігалися в обидва роки та в обох регіонах, на необроблених ділянках становили в середньому 44% у фазі BBCH 16 і 52% у фазі BBCH 19. Спостережувані рівні пошкоджень доводять, що бурякові блішки є серйозними шкідниками в Хорватії, як і в інших сусідніх країнах. У той же час на півночі Європи вони не вважаються серйозними шкідниками. Незважаючи на те, що в даних експериментах ураження буряковими блішками відбувалося регулярно, їх інтенсивність була різною в різних регіонах і в різні роки. І місце, і рік істотно впливали на зараження буряків блішками.

Обробка насіння неонікотиноїдами призвела до значного зменшення пошкоджень. У 2015 році обробка насіння імідаклопридом зменшила пошкодження буряків на 88-97% в Лукачі та на 96-98% в Товарнику, порівняно з необробленими рослинами. Дещо нижчу ефективність спостерігали на ділянках, оброблених тіаметоксамом і тефлутрином (від 83% до 94% у Лукачі та від 91% до 95% у Товарнику відповідно). У 2016 році ефективність інсектициду була меншою. Обробка насіння імідаклопридом зменшила пошкодження на 68-73% у Лукачі та на 36-46% у Товарнику. У той же час ефективність комбінації тіаметоксаму та тефлутрину коливалася від 74% до 77% у Лукачі та від 43% до 46% у Товарнику відповідно.

Бурякові довгоносики

Із 1965 року до початку 2000-х років буряковий довгоносик не був серйозним шкідником у Хорватії, на відміну від Сербії, особливо регіону Воєводина, який межує зі східною Хорватією. Як зазначається, довгоносик є найважливішим шкідником цукрових буряків у Воєводині. За останні 60 років він знищив загалом більше 250 тис. га молодих буряків та викликав пересівання. У період із 1975 по 2004 рік виявлялися в середньому 3,3 особини на квадратний метр. У східній Хорватії (на кордоні з Воєводиною) популяція шкідника була нижчою економічного порогу до 2008 року. Після цього його популяція значно зросла і регулярно була дуже високою, завдаючи при цьому серйозної шкоди посівам буряків. Збільшення поширеності популяцій довгоносика у Хорватії, Україні та Сербії пов’язане з глобальною зміною клімату та підвищенням температури. У Польщі, Австрії, Угорщині та деяких країнах Східної Європи буряковий довгоносик завдає значної економічної шкоди. Причину збільшення чисельності даного шкідника можна пов’язати зі сприятливими кліматичними умовами (спекотна та посушлива весна) та забороною використання ефективних інсектицидів.

Буряковий довгоносик регулярно зустрічається у східній частині Хорватії. У той же час в Лукачі не очікували його появи. Погодні умови сприяли низькій чисельності шкідника у 2015 році в обох регіонах. Проте в 2016 році в Товарнику чисельність шкідника була високою, а пошкодження рослин на необроблених ділянках становило близько 20% і значно вище, ніж у Лукачі, де пошкодження рослин на необроблених ділянках не перевищували 12%. За таких умов обробка інсектицидами значно зменшила пошкодження рослин. Протруювання насіння досягло задовільних результатів у захисті цукрових буряків на найбільш чутливих стадіях розвитку рослин за умови низької зараженості посівів довгоносиками.

Гусениці

У Хорватії у виробництві цукрових буряків одними з найбільш шкідливих видів совок є Mamestra brassicae, Lacanobia oleracea та Autographa gamma. Вони здатні пошкоджувати велику частину (або все) листя молодих буряків і значно впливати на їх ріст та розвиток. Перша поява гусениць зазвичай відбувається в червні, через два-три місяці після посівної. Через тривалий період між посівною і першою появою шкідників вони зазвичай не контролюються обробкою насіння неонікотиноїдами. У даних дослідженнях в обидва роки було зафіксовано значно вищу зараженість посівів у Лукачі, який характеризувався більшою кількістю опадів, що підтверджує вплив погодних умов на появу шкідників та пошкодження рослин. Повідомлялося про зменшення пошкоджень рослин гусеницями, викликане дуже теплим і посушливим вегетаційним періодом. Як очікувалося та повідомлялося іншими авторами, обробка насіння неонікотиноїдами істотно не зменшує пошкодження буряків гусеницями. У зв’язку з появою гусениць молі та совок в середині вегетаційного періоду з ними необхідно боротися за допомогою позакореневих обробок інсектицидами.

Попелиці

Попелиці пошкоджують цукрові буряки в основному шляхом висмоктування соку з листя, що призводить до зниження доступності асимілятора для росту рослин та листового апарату. Вони також є переносниками вірусу жовтухи, який може завдавати значної шкоди в деяких країнах Південної та Східної Європи, тоді як у Північній Європі передача вірусу не відіграє важливої ролі в поширенні жовтухи на цукрових буряках.

У даному досліді не було виявлено значного зараження цукрових буряків попелицями. На основі результатів інших авторів очікувалася висока ефективність обробки насіння неонікотиноїдами проти попелиць. Незважаючи на дуже низький відсоток пошкодження рослин, у 2016 році спостерігалася краща ефективність імідаклоприду, порівняно з тіаметоксамом та необробленими рослинами. Однак отримані результати не дають надійної підстави для висновків щодо ефективності неонікотиноїдної обробки насіння у контексті захисту буряків від попелиці.

Висновки

У даних дослідженнях обробки насіння імідаклопридом та тіаметоксамом забезпечували задовільний захист молодих цукрових буряків від дротяників та довгоносика при малих його популяціях. Ці шкідники регулярно зустрічаються в Південній та Східній Європі, тому вимагають заходів боротьби.

Незважаючи на повідомлення про високу ефективність обробки насіння неонікотиноїдами проти попелиці, ми не змогли зробити жодних висновків через низьку зараженість посівів попелицями в обох дослідженнях. Існують альтернативні варіанти боротьби з дротяниками, довгоносиками, гусеницями та попелицями. Однак їх слід додатково досліджувати, оскільки їх норма застосування не дуже висока.

Необхідна подальша програма досліджень, щоб знайти альтернативні рішення та розробити легко реалізовані стратегії для боротьби з усіма шкідниками цукрових буряків. На підставі отриманих результатів пропонується дозволити застосовувати неонікотиноїди для обробки насіння цукрових буряків у регіонах із високою зараженістю посівів основними шкідниками.