Найпоширенішими шкідниками, які вражають цукровий буряк на ранніх стадіях розвитку листя (BBCH 10-19) і завдають великої шкоди, є дротяники (Agriotes), які живуть у ґрунті та харчуються коренеплодами. Основна шкода проявляється навесні у вигляді проріджування посівів та скорочення урожайності. Блішки (Chaetocnema tibialis) завдають шкоди, харчуючись листям, утворюючи в ньому невеликі круглі отвори (1 мм в діаметрі), які збільшуються в міру росту листя. Іноді крім листя вони також живляться стеблами. Коли рослина знаходиться в стадії сім’ядолі, одна блішка може завдавати 33% шкоди на добу, три блішки — до 62% і п’ять блішок можуть завдати шкоди до 90%. Їх активність зростає з підвищенням температури, тобто більше шкоди в теплішому кліматі. Бурякові довгоносики (Bothynoderes punctiventris) з’являються з ґрунту ранньою весною, коли верхній шар землі нагрівається до температури 6-10°С. Зазвичай цукрові буряки в цей час знаходяться в стадії сім’ядолі, тому їх пошкодження можуть бути значними. За добу один дорослий довгоносик може з’їсти до 50% рослин на 1 м². Знову ж таки, швидкість живлення комах збільшується з підвищенням температури. При 20°С дорослий довгоносик з’їдає 34 мм² площі листя, а при 32°С вона збільшується до 145 мм². Гусениці совки (Agrotis segetum, Agrotis ypsilon та Euxoa temera) можуть завдавати шкоди понад 150 рослинам-господарям. Перше покоління гусениць є найбільш шкідливим, харчуючись підземними та надземними частинами молодих рослин. Зараження може призвести до проріджування посівів та зниження врожайності. 5-10 гусениць виду A. ipsilon можуть пошкодити 90% рослин висотою до 8 см. Пізніше в період вегетації цукрові буряки можуть бути атаковані декількома видами попелиць, такими як кореневі Smynthurodes phaseoli, Pemphigus fuscicornis і Pemphigus betae та наземні Aphis fabae та Myzus persicae. Крім попелиць, гусениці молі (Scrobipalpa ocellatella), капустяної совки та яскраво-коричневої молі (Mamestra brassicae і Lacanobia oleracea), а також сріблястої молі (Autographa gamma) можуть пошкоджувати цукрові буряки під час вегетаційного сезону.

У Хорватії ґрунтові шкідники (переважно дротяники) зазвичай контролювалися з застосуванням ліндану, тербуфосу, форату, хлормефосу, хлорпірифосу, фоксиму та карбофурану. Для боротьби з блішками використовувався широкий спектр активних інгредієнтів, таких як діазинон, фосалон, монокротофос, тіометон, карбарил, альфаметрин, циперметрин і дельтаметрин. Попелиця в основному контролювалася за допомогою системних діючих речовин тіометон, диметоат, метилдеметон, карбаміл тощо або перметрин. Середня кількість діючої речовини на 1 га цукрових буряків за 1981-1989 рр. становила 1,64 кг. Протягом 1990-х до 2018 року для контролю шкідників застосовувалося 0,05-0,1 кг активної речовини неонікотиноїдів під час обробки насіння на 1 га цукрових буряків. Позакореневе підживлення інсектицидами проводилося тільки в разі необхідності боротьби з буряковим довгоносиком.

Тому неонікотиноїди сприяли значному зменшенню кількості інсектицидів, що використовалися у вирощуванні цукрових буряків. Підтверджено, що обробка насіння цукрових буряків імідаклопридом забезпечує задовільний захист молодих рослин від слабкого та помірного зараження дротяниками, блішками та попелицями.

Вчені проаналізували можливі наслідки заборони неонікотиноїдів для зараження цукрових буряків шкідниками в Північній та Центральній Європі та дійшли висновку, що обробка насіння неонікотиноїдами забезпечує достатній захист від попелиць, переносників вірусу жовтухи. Оскільки попелиці зустрічаються раз на рік на кожному полі, було передбачено, що заборона не матиме серйозних наслідків для виробництва цукрових буряків. Крім того, було запропоновано розробити системи моніторингу та моделі для визначення регіонів (років) із високим ризиком шкідників і дозволити використання інсектицидів для обробки насіння лише тоді, коли очікується високий тиск попелиць.

Метою даного дослідження було визначити ефективність обробок насіння неонікотиноїдами щодо основних шкідників цукрових буряків протягом двох вегетаційних періодів та в різних кліматичних умовах у двох регіонах Хорватії (Лукачі та Товарнику); фактичну чутливість до окремих шкідників за конкретних агрокліматичних умов та ступінь ефективності обробок насіння неонікотиноїдами для запобігання пошкоджень посівів; а також можливі наслідки заборони неонікотиноїдів для виробництва цукрових буряків у Південно-Східній Європі.

Результати

На Рис. 2 A-C показано кліматичний аналіз, проведений у Лукачі і Товарнику протягом двох вегетаційних сезонів 2015 та 2016 рр. Не було виявлено суттєвих відмінностей між кліматичними умовами обох ділянок протягом двох досліджуваних років. Порівняно з Товарником, середні температури повітря та ґрунту в Лукачі в обидва роки дослідження були нижчими. Кількість опадів у Лукачі була більшою у 2015 році, тоді як у 2016 році відмінності були не суттєвими.

Протягом двох вегетаційних періодів було зафіксовано зараження цукрових буряків дротяниками, блішками, довгоносиками, попелицями та гусеницями залежно від місця розташування ділянки. До BBCH 12, що відповідає стадії молодого листя (перша пара листків), шкідників не було виявлено. У Таблиці 1 показано  стану посівів на дослідних ділянках та вказано ураження цукрових буряків дротяниками. У 2015 році в Товарнику було виявлено сильне зараження буряків дротяником. Густота рослин на необроблених ділянках була значно меншою у фазі BBCH 19 та 31, порівняно з обробленими рослинами. У Лукачі суттєвої різниці не було виявлено. У 2016 році було виявлено відмінності в кількості рослин на оброблених і необроблених ділянках майже на всіх етапах розвитку рослин, що призвело до висновку, що обидві ділянки були заражені дротяником (Таблиця 1).

У результаті ураження дротяником місце розташування, обробки інсектицидами та їх поєднання мали значний вплив на густоту посівів на всіх етапах розвитку рослин (від BBCH 12 до BBCH 34), що доводить, що зараження дротяником значно відрізнялося у контексті регіонів, а також те, що обробка насіння неонікотиноїдами здатна захищати рослини від зараження дротяником за різних умов навколишнього середовища. Третій фактор, рік, суттєво впливав на густоту рослин у перших двох спостереженнях (BBCH 12 та 16), тоді як пізніше в процесі розвитку рослин цей фактор не мав істотного значення. Однак на густоту рослин суттєво (p > 0,05%) впливала комбінація місця розташування ділянки та року, а також комбінація обробки інсектицидами та року протягом усього періоду розвитку рослин від BBCH 12 до BBCH 34. Поєднання всіх трьох факторів суттєво вплинуло на густоту рослин у період їх розвитку від BBCH 19 до BBCH 34.

У Таблиці 2 показано відсоток ураження цукрових буряків блішками. У 2015 році пошкодження від блішок були вищими на самому початку вегетаційного сезону в Товарнику, ніж у Лукачі, і значно вищим на необроблених зразках в обох регіонах. У Лукачі рослини добре розвивалися до кінця BBCH 16 (близько 45 дня), коли зараження припинилося. Усі оброблені сорти в обидва роки дослідження були значно менше зараженими шкідниками. Під час росту розетки цукрових буряків і розвитку рослинного покриву спостерігалися значні відмінності в чисельності блішок на оброблених і необроблених рослинах. У 2016 році в Лукачі спостерігалася значна різниця у пошкодженні блішками оброблених та необроблених буряків. У той же час у Товарнику пошкодження було значно меншим, а відмінності між обробленими та необробленими рослинами також були меншими (Таблиця 2).

Місце розташування та рік суттєво впливали на пошкодження рослин блішками на двох стадіях розвитку рослин (BBCH 16 та 19) (Таблиця 3). Середній відсоток пошкодження в Лукачі був значно вищим і становив 22,1% і 27,4%, порівняно з пошкодженням, що спостерігалося у Товарнику, де воно становило 17,4% і 18,6% у фазі BBCH 16 і BBCH 19 відповідно. У той же час на пошкодження рослин значно впливала обробка інсектицидами на всіх трьох стадіях розвитку рослин (BBCH 12-19), що доводить, що обробка насіння неонікотиноїдами захищає буряки від зараження блішками. Значна (p > 0,05%) взаємодія між усіма трьома факторами (місце розташування × рік × обробка інсектицидами) у контексті ураження буряків блішками виявлялася на всіх трьох стадіях розвитку рослин. Значна взаємодія місця розташування ділянки та обробки інсектицидам спостерігалася на першій і останній спостережуваних стадіях розвитку рослин (BBCH 12 і 19), а взаємодія «рік × місце розташування ділянки» та «рік × застосування інсектициду» — на всіх трьох спостережуваних стадіях розвитку рослин (BBCH 12-19).

У Таблиці 3 показано пошкодження цукрових буряків довгоносиком. У 2015 році напад довгоносиків був відносно слабким. Як і очікувалося, в Лукачі спостерігалася деяка ефективність інсектицидів у зниженні рівня шкоди довгоносиків. Більше довгоносиків протягом BBCH 31-34 не спостерігалося. У 2016 році зараження було значно більшим, особливо в Товарнику. Пошкодження необроблених ділянок було значно вищим, ніж оброблених. За цих умов обробка насіння неонікотиноїдами показала задовільні результати щодо захисту цукрових буряків на найбільш чутливих стадіях розвитку рослин.

Місце розташування ділянки та обробка інсектицидами суттєво (р > 0,05%) впливали на пошкодження цукрових буряків довгоносиком на всіх трьох стадіях розвитку рослин (від BBCH 12 до BBCH 19), рік впливав на стадіях BBCH 16 та BBCH 19. Середній відсоток пошкоджень в Лукачі був значно нижчим та становив 0,63%, 0,67% та 2,49%, порівняно з ушкодженнями, які спостерігалися у Товарнику та становили 3,42%, 5,36% та 5,41% на стадіях BBCH 12, BBCH 16 та BBCH 19. У той же час на пошкодження рослин значно впливала обробка інсектицидами на всіх трьох стадіях розвитку рослин (BBCH 12-19), що доводить, що обробка насіння неонікотиноїдами захищає буряки від довгоносиків на ранніх стадіях їх розвитку. Значна взаємодія (p > 0,05%) між усіма трьома факторами (місце розташування ділянки × рік × обробка) була виявлена лише на стадії BBCH 19.

Не спостерігалося значної взаємодії «обробка × місце розташування ділянки» для ураження цукрового буряка довгоносиками на будь-якій стадії розвитку рослин. Значна взаємодія (p > 0,05%) «рік × місце розташування» та «рік × застосування інсектициду» у контексті ураження цукрового бурякова довгоносиками була виявлена на двох із трьох спостережуваних стадій розвитку рослин (BBCH 12 та BBCH 16).

У Таблиці 4 показано відсоток заражених гусеницями цукрових буряків на різних стадіях розвитку. У 2015 році в польових випробуваннях у Товарнику молодих гусениць не було виявлено. У Лукачі гусениці з’явилися на 20 днів раніше, ніж очікувалося, на стадії розвитку листя BBCH 19. У 2016 році в Товарнику не спостерігалося пошкоджень гусеницями, тоді як у Лукачі гусениці з’явилися на стадії BBCH 31,але максимальне зараження гусеницями виявилося меншим, ніж роком раніше.