"Цукровий" конфлікт Казахстану з Росією набирає обертів
«Цукрове» питання, ймовірно, буде окремою темою переговорів на рівні урядів країн Євразійського союзу: останнім часом аж надто загострилися пристрасті.
Про це повідомляє Рамблер.
Як стверджує російська сторона, казахстанські компанії здійснюють поставки цукру за рахунок реекспорту тростинного цукру-сирцю з третіх країн, щодо яких Росія ввела імпортні мита.
Казахстанська сторона це не заперечує, але вважає, що частка казахстанського імпорту в Росію мізерно мала, а тому нашкодити російським виробникам цукру не може. У той же час для Казахстану безмитне ввезення цукру-сирцю життєво важливе, так як дозволяє місцевій продукції бути конкурентоспроможною.
Загострення ж «цукрового питання» казахстанські виробники солодкої продукції пояснюють тим, що в Росії виростили великий врожай буряків і виробили з нього багато цукру, а тепер хочуть продати цей цукор Казахстану за ціною, яка може зробити місцеву продукцію неконкурентною, тобто дуже дорогою.
На думку казахстанських галузевих асоціацій, створення спільного ринку цукру ЄАЕС не означає безмежне зростання російських гігантів (які вже практично забезпечили внутрішню потребу і шукають канали для експорту), а також білоруських підприємців (які виробляють цукру в 1,5 рази більше від внутрішньої потреби, продовжуючи імпортувати в значній кількості бразильський цукор-сирець), але також і гармонійне зростання виробників цукру всіх країн-учасниць ЄАЕС, в яких є для цього кліматичні та економічні умови, зокрема, Казахстану.
Тим часом, реекспорт цукру з Казахстану в Росію давно викликав питання не тільки у Москви, але і в Євразійської економічної комісії.
У 2014 році Департамент агропромислової політики ЄЕК підготував аналітичну доповідь «Аналіз ситуації на ринку цукру держав-членів Євразійського економічного союзу за 2010-2014 роки», в якій, зокрема, йшлося про те, що саме Казахстан найбільш активно користується пільговим режимом на цукор-сирець, через що практично занапастив вітчизняне буряківництво.
Справа в тому, що пільги щодо безмитного імпорту цукру-сирцю Казахстану надавалися не просто так, а з певною метою — розвинути національне цукробурякове виробництво і знизити залежність від імпорту. Однак все вийшло не так, як планувалося.
За 2010-2014 роки обсяги виробництва бурякового цукру в Республіці Казахстан знижувалися. Площі посівів цукрових буряків скоротилися в 9,3 разів — з 11,2 млн га у 2010 році до 1,2 тис. га в 2014-му. Виробництво бурякового цукру за розглянутий період зменшилося в 4 рази — з 21,1 до 5,2 тис. т.
При цьому в Казахстані застосовується найширший набір заходів державної підтримки, спрямований на розвиток власної сировинної бази. «Однак безмитне ввезення цукру-сирцю і зростання обсягів його переробки перешкоджають досягненню зазначеної мети», — зробили висновки аналітики Євразійської комісії.
Втім, в 2015 році Казахстан почав піднімати бурякове виробництво. Так, за даними холдингу «КазАгро», якщо в 2014 році сільгосптоваровиробники засівали лише 1,2 тис. га цукровим буряком, то вже в 2016 році цукрових буряків стали сіяти в 11 разів більше — 12,9 тис. га. Однак цього буряка вистачає для виробництва лише 5% від усього виробленого в країні цукру.
Читайте також: