Про це повідомляє портал «Слобідський край». 

Для того, щоб виробляти якісніший продукт, заводи добре підтяглися і вдосконалили свою технологічну базу. Так, Новоіванівський, Первухінський та Білоколодязянський цукрові заводи оновили технологію і тепер виробляють продукцію другої категорії.

Для такої високотехнічної культури, як буряк, важливе не тільки впровадження нових технологій на полях, а й загальна модернізація підприємств, які займаються виробництвом цукру.

Це, зокрема, вітчизняним виробникам необхідно, щоб виходити на зовнішні ринки, адже ціна, яка зараз на ринку країни, не дуже вигідна для них. Так, в Україні сім заводів у минулому році модернізувалися і відмовилися від газу. Зараз працюють на іншому паливі, яке значно економить затрати на виробництво. 

«60% ціни формує сама сировина, тобто буряк, — розповів директор «Харківцукор» Юрій Ільченко. — Друга найбільша складова — це енергоносії. Раніше вони складали 8-10% від ціни, а зараз доходять до 35. Уряд регулює ціну на цукор, але ті кошти, які отримують заводи, не покривають їхніх збитків. Тому, на мою думку, для споживача ціна залишиться на тому ж рівні. Можливе подорожчання, але незначне».

Спеціалісти зазначили, що сьогодні уряд  прийняв мінімальну ціну буряку на рівні 740 за тонну, але на ринкові таких показників немає і мінімальна ціна тут становить близько 900 за тонну.

Тому в умовах конкуренції та відкритості ринку займатися цукровим буряком нелегко, адже тут потрібна висока культура землеробства, а в господарстві — наявність спеціальної техніки та кваліфікованих працівників. Та все ж таки робота цукрових заводів важлива, бо підвищує економічні та соціальні показники у регіоні.

«Такі господарства мають величезне значення для населеного пункту та усього району, адже платять податки до місцевих бюджетів, надають людям величезну кількість робочих місць, підвищуючи таким чином купівельну спроможність населення, — зазначив голова Харківської облради Сергій Чернов. — На Харківщині три з шести цукрових заводів роблять продукт, який за своїми якостями відповідає європейським нормам. Тому доцільно говорити про експортну орієнтацію на європейський ринок».