Основні потреби цукрових буряків у підживленні мікроелементами давно добре відомі, однак підкормка мікроелементами в практиці не завжди застосовується у достатній кількості. Тому варто тут ще раз пригадати, яке велике значення для росту і розвитку буряків мають такі мікроелементи, як бор і марганець. Навіть в умовах родючих ґрунтів підкормка цими елементами є доречною, дає відчутний результат у вигляді значного збільшення урожайності коренеплодів та помітного росту у них вмісту цукру. Протягом вегетаційного періоду існує певний період накладення дефіциту цих елементів у ґрунті на фазу найбільшого на них попиту в рослини. Саме тому навіть на родючих ґрунтах бор і марганець завжди доречні.

Найважливіші для цукрових буряків мікроелементи

Бор і марганець в умовах регульованої кислотної реакції ґрунту легко іммобілізуються (знерухомлюються) в ґрунті, через що доступність цих елементів до рослин значно зменшується. Отож, листкове підживлення бором і магнієм буде в такій ситуації необхідним.

Бор належить до тих мікроелементів, які відіграють ключову роль у вирощуванні цукрових буряків. Цей хімічний елемент необхідний у таких фізіологічних процесах, як розподіл і диференціювання клітин у тканинах конусів росту паростків і коренів. Бор приймає безпосередню участь у дозріванні пилку та пилкових трубочок, у синтезі та транспортуванні вуглеводів, у фотосинтезі та диханні рослини, у метаболізмі РНК і ДНК. Бор є незамінним у таких процесах, як стабілізація мембрани цитоплазми, у антиоксидантній дії тощо. Найбільшу кількість бору потребують саме молоді рослини, у яких метаболічні процеси відбуваються найбільш інтенсивно.

Бор неспроможний самостійно переміщуватися в рослині від старих органів до молодих. Тому дефіцит цього елемента в ґрунтовому середовищі вкрай негативно позначається, в першу чергу, на стані молодих органів рослини. Падає урожайність та вміст цукру в коренеплодах, натомість зростає кількість мелясних субстанцій, а при зростаючому дефіциті бору з’являється таке захворювання, як гангрена серцевих листків (гниль сердечка), кінцевим результатом якої є суха гниль (дуплистість) коренеплодів. Молоді серцевинні листочки скручуються, чорніють і загнивають.

У середньому засвоєння бору цукровими буряками становить близько 600–700 г з 1 га, а в умовах високопродуктивного вирощування може становити навіть 1500 г. Доступ до цього елемента живлення для рослин найбільш сприятливий при pH ґрунту в межах 5,5-7,2.

Марганець у рівній мірі є необхідним елементом для здорового росту і правильного розвитку буряків, в першу чергу, з огляду на його участь у фотосинтезі, при якому він активує понад 30 ензимів, пов’язаних із метаболізмом азоту. Доступ до марганцю у рослини збільшується поряд зі зниженням рівня pH ґрунту, тобто на кислих ґрунтах дефіцит цього елемента спостерігається украй рідко.

Однак, в умовах надмірно засолених ґрунтів марганець іммобілізується. Таким чином можна візуально побачити прояви нестачі цього хімічного елемента на рослинах. На молодих листках з’являються жовті плями, листя випростується, набуває трикутної форми, перфорується (вкривається дірками). Стосується це, в першу чергу, тих посівів буряків, де не застосовується удобрювання гноєм. Нестача марганцю суттєво гальмує розвиток кореневої системи цукрових буряків, зменшуючи тим самим урожайність і вихід цукру.

Поєднання агротехнічних заходів при вирощуванні цукрових буряків 

Ідея поєднаного внесення агрохімікатів-сумішей не є чимось новим. Але актуальною вона стала саме тепер – у часи все більшого прагнення до зниження витрат у виробництві. Спроби поєднати гербіцидний захист посівів буряків із підживленням їх мікроелементами викликають у буряководів стійке зацікавлення, і не дивно, – адже це сприяє економії коштів і часу.

Такий підхід окрім економічної доцільності має ще й інші позитивні моменти – поєднання агротехнічних заходів сприяє зменшенню ризиків ушкодження після застосування засобів захисту рослин та скорочує час їх шкідливої дії на рослини. Можливість поєднання підживлення цукрових буряків з процедурою гербіцидного захисту обмежена в часі з огляду на необхідність ранньої боротьби з бур’янами. Тому найкращим терміном проведення такого агрозаходу є останнє обприскування гербіцидами, яке зазвичай припадає на фазу розвитку 6-8 листків.

Досвід Польщі

У Департаменті вирощування рослин і землеробства IUNG – PIB у Вроцлаві вже віддавна проводяться наукові досліди щодо поєднаного застосування агрохімікатів у різних варіантах. Проводились експерименти над можливістю поєднання гербіцидного захисту з підживленням мікроелементами при вирощуванні цукрових буряків. Коли мова заходить про цукрові буряки, це архіважливо, оскільки найменші обмеження кількості агрозаходів на полях призводять до суттєвої економії. У зв’язку з цим слід нагадати, що в окремих випадках вартість процедур захисту рослин може перевищувати 10% вартості самого урожаю коренеплодів. Крім того, під час вегетаційного сезону часто нагромаджується безліч робіт і відміна однієї поїздки в поле з метою підживлення мікроелементами, яка могла б бути поєднана з гербіцидним захистом, дає цінну економію в часі.

Протягом трьох років у польових умовах було проведено цілу низку експериментів на предмет можливого поєднання обробки гербіцидом, який містив десмедифам, етофумезат і фенмедифам, а також бор і марганець. Перші три гербіцидні процедури (термін I, II, III) було проведено без добавки мікроелементів, а сам агент тестування, в рекомендованій на етикетці дозі, був застосований для системних процедур. Їхні терміни з’являлися з появою нових сходів бур’янів. Можливість поєднаного внесення агрохімікатів досліджувалась і в четвертому заході (термін V), який був проведений у фазі 6-8 листка буряків і в фазі сім’ядолі бур’янів. Також для порівняння було застосовано гербіциди і мікроелементи окремо. При цьому гербіцид було внесено в IV терміні, натомість мікроелементи – на 3-4 дні пізніше (термін V). У процесі дослідів бор застосовувався у формі борної кислоти (H₃BO₃) дозою 2,3 кг/га, а марганець – у формі сульфату марганцю (MnSO₄ 5H₂O) дозою 8,7 кг/га.

На підставі проведених експериментів можна стверджувати, що застосування суміші з гербіциду, який містить десмедифам, етофумезат, фенмедифам і бор із марганцем не спричинило негативного впливу на ріст та розвиток цукрових буряків. На рослинах не було помічено ані візуальних шкідливих змін, ані гальмування росту, зміни тургору чи деформації листя. Були відсутні ознаки некрозу, хлорозу листя та зменшення щільності посівів. Процес розвитку буряка проходив аналогічно тому, як він проходив при роздільному підживленні мікроелементами і гербіцидним захистом.

Натомість було виявлено корисний ефект від дії такої суміші. Буряки, оброблені мікроелементами, показували кращу врожайність. Підживлення марганцем сприяло росту урожайності коренеплодів на 7- 8%, підживлення бором – до 3%, а поєднане застосування обох цих елементів живлення збільшило урожайність на 4%. Звичайно набагато більший вплив на різні показники врожайності коренеплодів мав сам гербіцидний захід, завдяки якому урожайність зросла на 38-52% порівняно з площами, не обробленими гербіцидом.

Застосування бору і марганцю позитивно вплинуло і на вміст цукру в коренеплодах. Незалежно від того, чи добрива вносились разом з гербіцидами, чи окремо, аналіз вмісту цукру в буряках показав ріст виходу цукру від 0,6 до 1,3%. Застосування марганцю призвело до збільшення рівня цукру на 1,1-1,5 т/га, при внесенні бору – на 0,4-0,6 т/га. Натомість при внесенні цих елементів живлення одночасно, рівень цукру збільшився на 0,3-0,8 т/га. У кожному конкретному випадку більший вихід цукру спостерігався тоді, коли гербіциди вносились у суміші з мікроелементами.

Результати дослідів