Сьогодення змушує аграрний сектор України шукати нові методи підвищення ефективності менеджменту та управління собівартістю продукції. Одним із таких інноваційних методів управління виробничими процесами є застосування бенчмаркінгу, про який ми і поговоримо.

Якщо звернемось до історії, то поняття «бенчмаркінг» (від англ. benchmarking – встановлення контрольної точки) з’явилося ще в 1972 році в Інституті стратегічного планування Кембриджу під час дослідницької роботи консалтингової групи PIMS. Саме тоді і був сформований основний принцип бенчмаркінгу: «Для того, щоб знайти ефективне рішення у сфері конкуренції, необхідно знати досвід найкращих підприємств, які вже досягли успіху за схожих умов».

У більш широкому трактуванні ми можемо визначити бенчмаркінг як альтернативний метод стратегічного планування, в якому завдання визначаються не від досягнутого, а на основі аналізу показників конкурентів. Така технологія бенчмаркінгу об’єднує в єдину систему і розробку стратегії, і галузевий аналіз, і аналіз конкурентів.

По суті, застосування бенчмаркінгу полягає в чотирьох послідовних діях: розуміння деталей власних бізнес-процесів, аналіз бізнес-процесів інших компаній, порівняння результатів власних процесів із результатами аналізованих компаній, впровадження необхідних змін для скорочення відриву.

З огляду на те, що тривалі роки ми спостерігали спад вирощування цукрових буряків і аграрії все менше і менше були готові сіяти таку «непопулярну» та «неприбуткову» культуру, НАЦУ «Укрцукор» минулого року вирішив вперше провести бенчмаркінг процесу вирощування цукрових буряків і проаналізувати, чому все ж таки в межах одного району урожайність даної культури кардинально різниться.

Так як жодної загальноприйнятої методології не виявилось, ми розробили її самостійно, попередньо врахувавши побажання підприємств, що надали інформацію, та проаналізувавши проблеми, з якими зіткнулись виробники, серед яких не тільки висока собівартість виробництва та низька урожайність цукрових буряків, а й низький рівень застосування новітніх технологій, прорахунки в обліковій політиці та недостатній рівень обізнаності фахівців.

Одним із найскладніших завдань був підбір критеріїв та їх групування. Проаналізувавши виробничі процеси та розглянувши усі фактори, ми відібрали ряд центрів витрат та операцій для аналізу. Саме така методика групування даних дозволяє чітко відображати технологічну частину ведення польових робіт та порівнювати усі фактори. Що стосується економічної частини — головним завданням був аналіз операційної маржі. В результаті ми отримали систему бенчмаркінгу з двох частин:

1. технологічна (строки, операції, машини, агрегати, препарати, насіння, добрива);
2. економічна (фактичні економічні показники вирощування та структура витрат).

Що ж це дає аграрію, подумаєте Ви? Крім порівняння власної технології вирощування цукрових буряків, зібрані дані дозволять проводити дослідження для пошуку оптимальних варіантів затрат на вирощування 1000 га посівів. В свою чергу, агрономи отримають доступ до інформації про різні практики вирощування. Якщо із підготовкою площ та внесенням добрив ситуація зрозуміла, то різноманіття гібридів, мікродобрив, засо- бів захисту рослин ускладнюють оптимальний вибір. Зрозуміло, що через брак коштів наважитися експериментувати можуть далеко не всі, проте, спробувати перевірену ефективну технологію вирощування і отримати кращі результати охочих знайдеться значно більше.

НАЦУ «Укрцукор» прагне надалі залучати підприємства до обміну інформацією про вирощування цукрових буряків. Наразі, більше 10-ти підприємств беруть участь у проекті НАЦУ «Укрцукор», проте, робота по залученню ще триває.