Про перспективи виробництва біоетанолу, побудову біогазового комплексу та позов до суду на захист честі й гідності розповів голова спостережної ради Гнідавського цукрового заводу, Ярослав Галькевич, передає прес-служба компанії.

— Ярославе Миколайовичу, після кількамісячної перерви відновив роботу біоетанольний завод, але все ж таки в чому була проблема?

— Коли лучанам став дошкуляти неприємний запах, то причиною стали називати біоетанольний завод. Аби довести протилежне, ми ще 20 травня прийняли рішення зупинити підприємство. Завод зупинився, однак неприємний запах не зник, це свідчить про те, що причиною поширення смороду був не «БіоПек». Від біоетенольного заводу на поля фільтрації потрапляли так звані «мертві дріжджі», тому ніяких процесів бродіння там бути не могло. Коли стали розбиратися в проблемі, спеціалісти назвали декілька причин неприємного запаху, серед яких нечистоти району Вересневий, які у великій кількості скидалися на поля фільтрації Гнідавського цукрового заводу, несанкціоновані зливи нечистот на вулиці Мамсурова, очисні споруди на Вишкові, рештки тварин, що були знайдені на Львівській. У комплексі це і стало причиною смороду, що тероризував лучан. Певна річ, що є й інші причини, про які ми не знаємо.

— Скільки людей сьогодні працює на новоствореному підприємстві?

— На сьогоднішній день на заводі створено близько 100 робочих місць.  У нас працюють висококваліфіковані спеціалісти з вищою (50% працівників) та середньою спеціальною та технічною освітою (35%). У перспективі плануємо ще створювати робочі місця, аби висококваліфіковані спеціалісти не змушені були збирати полуницю у Польщі, адже вони потрібні нам. В плані розвитку біогазового комплексу Гнідавського цукрового заводу, протягом 5 років буде створено додатково близько 400 робочих місць.

— Які збитки понесло підприємство за чотири місяці перерви?

— Значні збитки, враховуючи що місячний оборот підприємства — 30 млн грн.

— Куди зараз діваєте відходи виробництва біоетанольного заводу?

— Ця проблема вже вирішена і ні одна крапля відходів або так званої мелясної барди не потрапляє на поля фільтрації Гнідавського цукрового заводу. На території заводу побудовані закриті резервуари для зберігання мелясної барди, а потім її забирають сільськогосподарські підприємства, бо цей продукт є цінним органічним та мінеральним добривом.

— Ярославе Миколайовичу, а як йдуть справи з будівництвом міської каналізації?

— Наскільки мені відомо, на сьогоднішній день каналізація фактично добудована. До цього було реверсне відкачування нечистот мікрорайону Вересневий через каналізацію Гнідавського цукрового заводу у міську КНС. Тому, якщо зараз там хтось і говорить, що мовляв, біоетанольний завод відновив роботу і знову почало смердіти, то це ніщо більше ніж огульні звинувачення, популізм та намагання отримати певні політичні бонуси.

— Керівництво підприємства неодноразово звинувачували в тому, що у них немає необхідної дозвільної документації?

— Скажу так, вся необхідна документація для роботи підприємства впорядку, інакше заводу не дозволили б запуститися. Єдине чого не було, то це дозволу на викиди в атмосферне повітря, бо на той момент він знаходився в стані розробки. На сьогодні від Міністерства екології та природних ресурсів підприємство такий дозвіл отримало, викиди в атмосферне повітря в межах норми, так що хочу заспокоїти людей і розвіяти міфи про «хмари сірчаної кислоти. Відповідно до висновків інституту громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва» підприємство ТзОВ «Біо ПЕК» відноситься до категорії біологічного виробництва, а не хімічного.

— Попри те, що ваше підприємство не було першопричиною поширення неприємного запаху завод активно долучився до вирішення проблеми...

— Дозволю вам нагадати, що як тільки виникла та ситуація, ми не залишились осторонь і зробили все необхідне, щоб її побороти. В інституті мікробіотехнології ім. О.М. Марзєєва висококваліфікованими спеціалістами на прохання керівництва Гнідавського цукрового заводу розроблено і протестовано ряд пробіотичних бактерій, що в народі попросту називають «пробіотиками», які покликані повністю нейтралізувати неприємний запах фекальних відходів, що відчували жителі прилеглих районів. Це двоетапні біотехнології: на першому етапі так звані карти фільтрації пройшли етап біоекструкції, на другому етапі туди вносяться відповідні мікроорганізми, які придушують розвиток гнильних бактерій. Саме гнильні процеси продукують речовини, які неприємно пахнуть. Сьогодні це питання вже вирішено. В перспективі ми плануємо взагалі відмовитись від полів фільтрації, зробити закритий цикл виробництва, але це питання не одного дня та не одного мільйона гривень.

— Ярославе Миколайовичу, Ви подали позов на захист честі й гідності проти Дмитра Климука, нині справа знаходиться в суді?

— Справді позовна справа про захист честі й гідності та ділової репутації нині розглядається в суді. Тут не потрібно переводити суть справи в політичну площину, пан Климук образив мене особисто як громадянина України. Це немає ніякого відношення до Гнідавського цукрового заводу, ТзОВ «БіоПЕК» чи чогось іншого, йдеться про відстоювання моєї репутації і крапку у цій справі має поставити суд. Кошти за відшкодування моральної шкоди будуть направлені на розвиток міста.

— Які перспективи з розвитком біогазового комплексу?

— Ми поставили перед собою високу планку. У перспективі будівництво та установка біогазового котла, що дасть можливість зменшити енергетичну залежність від російського газу. Це що стосується біоетанольного заводу. Вже розроблений проект і найближчим часом розпочнеться монтаж і установка обладнання по зрідженню вуглекислого газу біологічного походження. Також буде встановлено обладнання, яке дасть можливість добувати так званий бетаїн. Завдяки плідній співпраці із «Укргазбанком», який підтримує передові технології по енергозбереженню, нами отримано довгострокові кредити за доступними відсотковими ставками, що разом з нашою ефективною роботою дало можливість розпочати комплексну модернізацію підприємства. Цього року в планову модернізацію Гнідавського цукрового заводу було інвестовано близько 70 млн грн, що дало змогу збільшити обсяг переробки цукрового буряка на 600 т за добу і на сьогоднішній день цукровий завод переробляє близько 6 тис. т буряка щодня. У 1998 році ця цифра сягала всього 4 тис. т. В перспективі плануємо створити закритий цикл аби ще збільшити обсяги переробки цукрового буряка та виробництва цукру.

Читайте також:

Гнідавський цукровий завод інвестує 15 млн євро в програму модернізації

«Полтавазернопродукт» викопав більше половини цукрових буряків

ЄБРР надав «Астарті» кредит на будівництво енергоефективних складів