Ретельно вичищений обприскувач гарантує безпеку як для посівів, так і для навколишнього середовища, а також для людей та особливо для тих, хто має безпосередній контакт із цим механізованим пристроєм. Одним із найбільш негативних наслідків незадовільного та неправильного очищення установки розпилення рідини обприскувача після використання гербіцидів та регуляторів росту може стати ушкодження рослин при проведенні наступного агрозаходу, якщо в розприскувачі залишилась навіть незначна частина попередньої робочої речовини  — препарату з гербіцидами тощо (Рис.1). Ретельне промивання обприскувача є необхідною умовою також перед перевіркою технічного рівня підготовки пристрою, ремонтом чи просто сервісним обслуговуванням.

Підготовка обприскувача до зимівлі включає в себе, перш за все, ретельне очищення та злиття води з установки для розпилення рідини або заповнення її рідким консервантом, який не замерзає при низьких температурах. Таким чином, підготовлений обприскувач не буде доставляти зайвих проблем, а головне — буде безпечним для оператора.

Після промивки обприскувача зазвичай залишається відносно великий об’єм води, забрудненої засобами для захисту рослин. Невідповідне місце для миття і непродумана система утилізації води, забрудненої препаратами для захисту рослин, є серйозним приводом для тривоги, оскільки виникає ризик забруднення навколишнього середовища, яке, своєю чергою, стає джерелом забруднення поверхневих та підземних вод. Тому для ополіскування обприскувача належить відвести спеціально визначене місце, а процедуру миття проводити відповідним чином згідно інструкції.

Правила використання і зберігання засобів захисту рослин

Основні вимоги, що висуваються у зв’язку з цим, чітко окреслені правовими нормами, які містяться у Статті 4 Розділу ІІ Закону України «Про захист рослин» про те, як застосовувати ті чи інші засоби захисту рослин. Відповідно до цих положень, чищення обладнання для захисту рослин слід проводити таким чином, щоб запобігти забрудненню поверхневих та підземних вод, а також ґрунту. Споліскування обладнання належить проводити на відстані щонайменше 30 м від колодязів, водозборів та водотоків. Це положення не стосується чистки обладнання на спеціально призначених для такої цілі мийках, які відповідають певним технічним вимогам і мають спеціальне обладнання.

Згадане розпорядження чітко визначає спосіб утилізації залишків робочої рідини, яка залишається в контейнері (баку) та в установці розпилення рідини обприскувача після проведення агрозаходу. За правилами рештки препарату (робочої речовини) слід розбавити водою та розлити суміш на поверхню саме тієї частини ділянки чи поля, де щойно проводився агрозахід.

На практиці розбавлені водою рештки робочої речовини розприскуються зазвичай на певну ділянку чи просто ґрунт у тому місці, де вже проводилось обприскування, знижуючи при цьому тиск струменю рідини та збільшуючи швидкість шасі, щоб не призвести до змивання нанесених раніше засобів та не спричинити істотного їх передозування. Правилами передбачено також утилізацію забрудненої води. З цією метою застосовують технічні рішення, які забезпечують біологічний розпад активних речовин, які знаходяться у засобах захисту рослин. Для цього існують біоремедіаційні пункти, які можна створити в кожному господарстві.

У жодному разі не можна виливати рештки робочої речовини та забрудненої після промивки обладнання води на землю, дорогу, у відкриті каналізаційні системи чи в будь-які інші невідповідні для цього місця, аби не створити своїми діями загрози екологічного забруднення.

Більш детальні правила очищення контейнера й установки для розприскування рідини визначаються рекомендаціями, отриманими практичним шляхом. За такими рекомендаціями, дії по очищенню обприскувача слід проводити в три етапи, використовуючи для цього чисту воду.

Перший етап включає в себе миття внутрішньої частини контейнера при включеному насосі обприскувача та виключених пульверизаторах. Після ретельного обмивання внутрішньої частини бака рідина (вода та рештки робочої речовини) розприскується на уже попередньо обприсканому полі чи ділянці.

На другому та третьому етапах слід повторити попередні дії, отримуючи на кожному етапі щораз нижчу концентрацію активної речовини у змивальній рідині. Якщо обприскувач обладнаний додатковим контейнером на чисту воду, об’єм якого становить щонайменше 10% від ємності головного контейнера, то на першому етапі слід використати 50% чистої води, а на двох наступних етапах — по 25%. Обприскувачі з додатковим контейнером на чисту воду зазвичай мають також розпилювачі, які ополіскують контейнер під тиском (Рис. 2). Використання розпилювачів в описаній вище три-етапній процедурі дозволяє знизити концентрацію засобів захисту рослин у рештках води, що залишились в установці до 2% концентрації використаної рідини, що можна вважати ефективним споліскуванням.

Саму процедуру миття можна запрограмувати й автоматизувати. Керовані комп’ютером обприскувачі обладнані системою автоматичної промивки установки розпилення рідини та функціонують відповідно до обраної програми.

Препарати для миття обприскувачів

При наявності таких засобів захисту рослин, які легко осідають на поверхні установки розпилення рідини, створюючи цим самим серйозний ризик ушкодження посівів, необхідною умовою є використання препаратів для миття обприскувачів. Такий миючий препарат додається на другому етапі миття установки. Він сприяє розпадові активних речовин, а присутній в ньому емульгатор успішно змиває рештки робочої речовини. Слід зазначити, що вказані миючі препарати абсолютно не фітотоксичні та є нейтральними до навколишнього середовища. Розпорошення такої рідини на ґрунті чи на посівах не є загрозливим. Якщо для рослин є ризик змивання активної речовини з посівів, то рештки рідини можна розлити десь на перелогах. Завжди корисним і доцільним є ознайомлення з етикеткою миючого препарату та діяти згідно інструкції.

Система ополіскування установки розпилення рідини обприскувача на постійній основі

Існують також системи промивання установки розпилення рідини обприскувача, які працюють безперервно. Така система має власний насос, який приводить в дію розприскувачі для миття контейнера і який працює автономно, незалежно від головного насоса обприскувача. Процес обмивки бака (або контейнера) та розбавлення залишків робочої рідини з водою проходить набагато швидше, оскільки це відбувається під час проїзду обприскувача по ділянці, який рівномірно розприскує змивки. Під час такої процедури використовується вдвічі менше води, ніж при традиційній три-етапній процедурі обмивання.

Під час процесу обприскування на деталях обприскувача, зокрема на штанзі, колесах, контейнері, відкладаються залишки робочої речовини — засоби захисту рослин. Більше того, деталі обприскувача можуть збирати та переносити на інші господарські ділянки шкідників і спори патогенних організмів. У такий спосіб забруднений біологічно та хімічно обприскувач стає загрозою для людей, навколишнього середовища, посівів, чутливих до дії шкідливих речовин та агрофагів.

Це достатньо серйозний привід для того, щоб регулярно обмивати поверхню обприскувача. Найкраще таку процедуру можна виконати, використовуючи додаткове обладнання обприскувача, на полі (Рис. 3, 4), місцевості, де ґрунт проявляє біологічну активність, необхідну для біодеградації (біологічного розпаду) активних речовин, змитих з машини.

Та кількість активних речовин, розведена, як правило, кількома десятками, а то й більше, літрів води, використаної для зовнішнього миття обприскувача, не становить суттєвої загрози для середовища, оскільки не призводить до кумуляції (накопичення), тим більше не має загрози в тому випадку, коли змивання відбувається на відповідній відстані (30 м) від колодязів, водоймищ, поверхневих вод. Саме тому ополіскування механічного пристрою слід проводити кожного разу в іншому місці.

Миття обприскувача в господарствах

Відсутність додаткового обладнання на обприскувачі (контейнера на чисту воду та шланга) унеможливлює зовнішнє обмивання пристрою безпосередньо на полі. У такому разі процедуру миття слід проводити на господарстві, використовуючи для цього непроникну поверхню (напр., на бетонній плиті). Місце для миття повинно бути обладнане таким чином, щоб унеможливити витік забрудненої води після споліскування технічного обладнання у напрямку водоймищ, поверхневих вод, відкритих каналізаційних систем тощо. Оптимальним варіантом у даній ситуації є збирання забрудненої води та спрямування її до біоремедіаційного пункту з метою нейтралізації, яка відбувається у процесі біологічного розпаду з участю ґрунтових мікроорганізмів.