Директор британської «дочки» в Україні Володимир Гусєв розповів про необхідність проведення експерименту в АПК, порахував економіку зрошення та поділився планами «АТФ Агро-Діло» на 2018 рік.

Володимире Олексійовичу, розкажіть про компанію. Скільки зараз землі обробляєте і що вирощуєте?

Зараз «Агро-торгова фірма «Агро-Діло» обробляє 13,4 тис. га у Херсонській та Миколаївській областях. Незважаючи на те, що землі знаходяться на півдні країни, де мало опадів і високі температури, ми вирощуємо пшеницю і ячмінь, сою, кукурудзу, цукровий буряк і соняшник. Також на невеликих експериментальних полях ми пробували вирощувати нут, сорго, горох і гречку. Все це ми можемо собі дозволити завдяки тому, що з 13,4 тис. га у нас 9 тис. га знаходяться під зрошенням. Зі зрошувальними системами ми маємо чітке уявлення про те, які культури можемо вирощувати та отримувати прибуток. А це досить проблематично для нашого регіону, який вважається зоною ризикованого землеробства. 

З якими показниками вдалося завершити минулий рік?

Цукрові буряки ми зібрали з урожайністю 60 т/га, середня врожайність кукурудзи становила 10 т/га, пшениця на суходолі дала по 3,7 т/га, пшениця на зрошенні — по 5,5 т/га. Це дуже незначний результат. Здавалося б, є зрошення і показники врожайності повинні бути дуже хорошими. Проте температура повітря +50°С дає про себе знати. У цьому році температура на поверхні грунту доходила до +70 °С, тому, на жаль, навіть на зрошенні урожай підгорає. 

У структуру компанії також входить Засільській цукровий завод. Вам вдається повністю забезпечити його сировиною, або Ви також працюєте з фермерами?

У нас сучасний завод, і для його забезпечення необхідно 600 тис. т цукрових буряків. Ми можемо забезпечити тільки 250 тис. т. Решту треба докуповувати. 300 тис. т докупити не вдається, але близько 100 тис. т компанія купує. Тому завод працює на половину своєї потужності. У цьому році ми везли цукровий буряк вагонами з Львівської області. Якщо ж возити автотранспортом, то максимальна відстань від заводу — 150 км.

Коли Ви його будували, було розуміння, що завод буде недовантажений?

Розуміння було. Але у компанії є стратегія. До 2020 року ми плануємо збільшити земельний банк до 30 тис. га, з яких 20 тис. га повинні бути на Півдні (Миколаїв, Херсон) та 10 тис. га в Центральній частині країни (Черкаська і Вінницька області, Біла Церква — крайня межа) .

Ви зараз активно займаєтеся збільшенням земельного банку?

Серйозне розширення земельного банку компанії почалося ще в 2012 році. Землю брали поступово. Хотілося б, щоб збільшення земельного банку проводилося трохи швидше, але ми також хочемо вирощувати цукровий буряк з дотриманням сівозміни. Тому ми і не завантажуємо завод повністю, а сіємо цукровий буряк раз в 4 роки. Крім того, зараз є багато фермерів, які самі ведуть господарство, заробляють гроші і не поспішають прощатися з землею. Правда, наших сусідів трохи лякає мораторій на продаж землі. Деякі з них думають все продати і виїхати. Але все це на рівні розмов, поки що ніхто нічого не продає.

Ваші британські інвестори переживають з цього приводу? Адже у них ринок землі діє вже давно.

Напевно, на пальцях рук можна перерахувати ті країни, у яких земля все ще відкрито не продається. На жаль, Україна в цьому списку. У наших інвесторів є побоювання з цього приводу. Ми розуміємо, що, як тільки відкриється ринок землі, буде хаос. Відразу з-за кордону приїде багато інвесторів з грошима. Компаніям, які просто господарюють на землях і не мають зрошення, буде простіше. Частину землі куплять вони, ще частину — хтось інший, потім сядуть і домовляться. Ми ж вкладаємо в зрошення $ 3 тис./га. Саму зрошувальну машину можна розібрати і перенести, але комунікації і труби нікуди не дінеш. Тому нам буде складніше, якщо хтось «уклиниться» в наші землі. Але без зрошення ми не зможемо працювати ефективно.

Зараз у вашій компанії є 100 зрошувальних установок, що робить Вас найбільшим клієнтом Valley в Україні. Розкажіть, з чого починалося зрошення в компанії і як дійшли до таких масштабів?

У нашій компанії полив здійснюється з 2012 року. У земельному банку компанії додалися землі, на яких уже були зрошувальні системи. На той момент це були російські «Кубані», українські «Фрегат», американські дощувальні машини Sigma і Valley. Зараз ми працюємо тільки з Valley через перевіреного дистриб'ютора — «Агробудівельний альянс «АСТРА». Перед кожною покупкою машини ми, як будь-яка інша компанія, проводимо тендер. Парадокс, але системи компанії Valley за цінами виходять дешевше, ніж українські «Фрегат».

В принципі, ми розібралися, чому так. Справа в тому, що у компанії «Фрегат» зараз немає нічого свого, у них тільки імпортні комплектуючі машин. Тому виходить така ціна. Але головна перевага Valley — це якісний і швидкий сервіс. Як ви розумієте, на Півдні України вирощувати цукровий буряк — великий ризик. Якщо щось трапиться зі зрошувальною системою і її будуть довго ремонтувати, то цукровий буряк просто згорить. Тому 3 роки тому ми вирішили працювати з Valley, і ця співпраця успішно триває.

Вони завжди дбають про клієнтів. Періодично ми просимо їх запропонувати нам якісь ексклюзивні фінансові умови. На деякі поступки вони йдуть, на деякі не йдуть, але вже 3 роки у нас дуже продуктивна співпрацюя. За цей час компанія Valley нас жодного разу не підвела за термінами поставки, а «Агробудівельний альянс «АСТРА» — по сервісу дощувальних машин.

Чи виникали у Вас проблеми зі зрошувальними системами та як швидко реагувала сервісна служба?

Частково проблеми були, але всі вони виникали з вини наших операторів. І навіть в цих випадках компанія Valley оперативно все вирішувала. Максимальний простой системи, який у нас був, — 24 години. Коли машина доходить до межі поля, оператор повинен її зупинити, щоб вона не поїхала далі. Але сталося так, що наш оператор не відключив систему. Вона виїхала за межі поля, прогнулася і трохи зламалася. Тоді сервісні фахівці «АСА «АСТРА» оперативно виїхали, все полагодили.

Єдина проблема, з якою нам постійно доводиться стикатися (і не тільки нам, а всім підприємствам на Півдні), — це поля, де води не вистачає навіть зі зрошувальною системою. Коли на вулиці липень, температура +50, то до полів, розташованих у кінці каналу, вода просто не доходить. По дорозі її використовують на ближніх полях. До того ж зараз у південному регіоні не тільки наша компанія встановлює зрошувальні системи. Цим інтенсивно займаються і місцеві фермери. Думаю, років через 5-6 нам необхідно буде всім збиратися на початку року за одним столом і вирішувати, які саме культури вирощувати під зрошенням. Оскільки є культури, які вимагають більше води.

Опишіть економіку зрошення в цілому. Скільки потрібно вкласти в 1 га?

Наш досвід показує, що для ефективної роботи зрошувальних систем на полях треба вкласти мінімум $ 2,3 тис./га, максимум — $ 3 тис./га. Все залежить від того, як далеко розташоване поле від каналу, як далеко потрібно проводити труби і комунікації. Є поля, які розташовані практично біля зрошувальних каналів. Звичайно, там витрати будуть мінімальні. Але є поля, куди треба тягнути труби на відстань в декілька кілометрів. 

Ви не плануєте встановити зрошення і на решті 4 тис. га?

Ми б уже давно це зробили, якби мали можливість. Справа в тому, що ці 4 тис. га знаходяться дуже далеко від каналів. Тому, ми намагаємося максимально ефективно використовувати ті площі, на яких вже є зрошувальні мережі. Сьогодні ми одні з перших в Україні почали встановлювати кругові дощувальні машини Valley з приставкою для поливу кутів під назвою Corner. Під час роботи дана система виїжджає і поливає кути, тим самим збільшує площу зрошення при використанні кругових дощувальних машин.

Що залишилося від радянських зрошувальних систем? Наскільки відомо, поруч з Вашими полями розташований смт. Білозірка, де є Інгулецька система.

Так, саме з Інгулецької зрошувальної системи ми беремо воду. Із часів СРСР залишилася тільки невелика кількість поливних машин «Кубань». Також частково збереглися канали, по яких тече вода.

Труби були викопані?

Так. Це зараз встановлюють пластикові труби, а раніше були металеві. Звичайно, за 30 років від металевих труб нічого вже не залишилося. Зараз виробники кажуть, що пластикові труби прослужать 100 років.

Кажуть, зі зрошувальними системами на Херсонщині та Миколаївщині можна збирати по 2 врожая за сезон. Це правда чи тільки популізм чиновників?

Взагалі, ми дуже багато експериментуємо, тестуємо різні культури. У 2016 році, наприклад, ми спробували після збиральної кампанії сіяти сою і соняшник. Але ви ж пам'ятаєте, яка тоді була осінь, тому нічого доброго не вийшло. У 2017 році ми знову спробували сіяти по другому разу соняшник і сою. У підсумку, соняшника зібрали по 1,5 т/га, сої — по 1,4 т/га.

По сої начебто непоганий результат, але економіка виходить не дуже хорошою. Наш сусід по другому разу посіяв гречку, зібрав по 1,2 т/га і задоволений результатом. Ми в 2017 році посіяли всього 20 га гречки. Перший урожай залишили собі на насіння, а в новому році будемо вже експериментувати. Звичайно, ми прагнемо вирощувати по 2 врожаї на рік, але це дуже важко. Дехто каже, що це легко: взяв, посіяв і потім зібрав. Але така схема не працює.

У цьому році ми вперше посіяли нут, який зібрали по 3 т/га. Економіка вийшла дуже гарною: з 1 га заробіток близько $ 1 тис. Тому на 2018 році ми запланували під нут виділити вже 300 га. Для порівняння: у 2017 році ми сіяли тільки 15 га, щоб навчитися з ним працювати. Адже наші агрономи ще не вирощували цю культуру, а я бачив її тільки на демо-полях. Головна проблема нуту — в Україні немає зареєстрованого для нього гербіциду. Тому, на жаль, культура заростає бур'янами. Але ми вносимо основний гербіцид, який має тривалу дію і дозволяє нуту вирости. А далі вже починають лізти бур'яни.

Які з нішевих культур Ви ще пробували вирощувати?

У 2017 році пробували сорго, але експеримент не вдався через агрономічної помилки.

Ви керуєте агрономічною службою. Скільки землі припадає на одного агронома?

Ми намагаємося дотримуватися норми 2 тис. га на одного агронома. Тому у нас працює 6 агрономів. Структура компанії побудована таким чином, що у нас є 3 блоки. І обов'язкова вимога — керівником блоку повинен бути агроном. Також є молодші агрономи, як ми їх називаємо.

Чи відбувається в компанії заміщення «старої школи» на нову? Ви задоволені молодими фахівцями?

Найстаршому агроному компанії 54 роки, наймолодшому — 24 роки. Зараз є багато наполегливих молодих агрономів, які сперечаються зі старшими, доводять свою точку зору. Старші, звичайно, працюють «по-старому», їх дуже важко переконати спробувати щось нове. Але всі агрономи працюють сумлінно і якісно.

У 2018 року ми обов'язково візьмемо на роботу агронома-дослідника, який буде проводити експерименти. Наука — це велика справа, необхідно весь час прагнути до мінімізації витрат і підвищення ефективності. У 2017 році ми на кожному блоці намагалися проводити дослідження, але в пік сезону в агрономів багато роботи, і на експерименти не завжди вистачає часу. Тому я вважаю, що в компанії повинна бути людина, яка буде займатися виключно дослідженнями, буде все чітко фіксувати, щоб ми мали конкретні результати і бачили, що доцільно робити, а що ні. Особливо зараз, коли в світі ціна на цукор впала на 20%, з технологією треба щось робити, її треба здешевлювати. До цього треба підходити обережно, експериментувати на великих масивах ніхто не буде.

Падіння ціни на цукор підштовхнуло Вас на вирощування нішевих культур?

Ні, це була ініціатива нашої команди. У будь-якому випадку ми повинні дотримуватися сівозміни і сіяти цукровий буряк раз в 4 роки. До того ж, ця культура займає всього 30% полів. Решту 70% також треба чимось засівати. На зернових культурах великих грошей не заробиш, особливо на Півдні. Тому, ми зараз в активному пошуку нових культур. Це і стало причиною наших досліджень. На площі 30 га ми сіяли горох, зібрали по 3,5 т/га і дуже задоволені результатом. Зерно залишили собі на насіння і в цьому році плануємо сіяти вже 400 га. Так і формується наш план посіву на 2018 рік.

Які ще у Вас плани на 2018 рік? Чи є потенціал для розширення земельного банку?

На 2018 рік ми вже добрали 1 тис. га. Тобто 13,4 тис. га — це вже з додатковою землею. У зв'язку з тим, що пріоритетною культурою для нашої компанії є цукрові буряки, і всі наші гроші — це виробництво цукру, ціна на який впала, ми призупинили наші амбітні плани по збільшенню земельного банку. Після закінчення нового сезону подивимося, що буде відбуватися з ціною на цукор, які будуть показники врожайності інших культур. Тоді вже наші акціонери будуть приймати рішення. Я впевнений, що земельний банк буде збільшуватися в будь-якому випадку. На скільки га? Це поки невідомо.

У 2016 році «Агро-торгова фірма «Агро-Діло» піддалася рейдерському захопленню. У вас хотіли відібрати урожай льону.

Так, за 2 роки у нас було 2 серйозних конфлікти за землю.

Як дієте в таких випадках? Як захищаєте свої землі?

Ми вже відпрацювали стратегію захисту. Звичайно, це дуже неприємна ситуація, але ми до неї готові. І, в першу чергу, готова наша юридична служба. По-друге, у нас є компанія, яка нас охороняє. І якщо виникне необхідність, вона готова втрутитися фізично. По-третє, ми вже самі готові. Знаєте, як в армії — «підйом-відбій», так і ми натренувалися. Вже знаємо, що в разі захоплення необхідно виїжджати в поля і своєю технікою оточувати територію, не випускати тих, хто приїхав за нашим урожаєм.

Тобто Ви технікою оточуєте рейдерів і не даєте їм виїхати?

Так, не виїде ні машина, ні трактор. У 2017 році під час збирання зерна була спроба прибрати наш ячмінь. Я не дав прибрати жодного гектару. Це все швидко локалізували. Сподіваюся, на цьому і закінчиться, але дуже сумніваюся, адже район неспокійний.

Це дивно, адже землі у Вашому регіоні не найродючіші.

Так, землі не самі щедрі, але дуже багато хлопців, які сидять і чекають легких грошей, які приїжджають просто на поле, збирають урожай та отримують за свою роботу гроші. Ми — велика компанія з європейськими інвестиціями. Нам вдалося тоді відбитися. Але якби рейдери приїхали до якогось фермера, то було б зібрано до 1 тис. га льону, і ніхто нічого не довів би. На жаль, в наших судах комусь щось доводити — невдячна справа.