Аграрії просять владу фінансово підтримати весняну посівну 2023 року
У п'ятницю, 3 березня, у прес-центрі "Інтерфакс-Україна" відбулася прес-конференція на тему "Посівна-2023 під загрозою зриву", в якій взяли участь сільгоспвиробники та представники провідних аграрних асоціацій.
В Україні напередодні весняної посівної склалася ситуація, яка більш критична для агросектору, ніж на початку війни. У 2022 році, коли почалася війна, аграрії задіяли всі власні ресурси, під мінами та обстрілами вийшли в поля, аби забезпечити продовольчу безпеку країни. Тоді посівну врятувала програма пільгового кредитування для товаровиробників «5-7-9», якою скористалися близько 44 тис. агровиробників.
Наразі аграрії зіткнулися з тим, що програма пільгового кредитування від держави не продовжена. У фермерів немає коштів, щоб закупити паливно-мастильні матеріли, насіння, добрива тощо.
«Якщо подивимося на статистику, то 53% від загального експорту з України у 2022 році становила аграрна продукція, що дало змогу залучити близько 22 млрд доларів і підтримати економіку воюючої країни. Нам вдалося зібрати врожай більше 70 млн тонн, з яких 50 млн тонн – зернові. Проте наближаючись до весняної кампанії, бачимо, що посівні площі будуть скорочені не менш як на 25% внаслідок окупації та замінування, і близько 7 млн га не будуть задіяні під вирощування с/г культур. Є ризик, що аграрії, за відсутності коштів на посівну, не засіють ще близько 5 млн га. Це катастрофічні цифри. В умовах недосіву Україна недопоставить світу продовольство і недоотримає валютної виручки. Навіть якщо пільгове кредитування буде, Україна збере не більше 35-36 млн тонн врожаю зернових. Без коштів цей прогноз варто ще знизити», — зазначив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
Якщо перед повномасштабним вторгненням аграрії встигли закупити добрива, ЗЗР, паливо та насіння, то після 24 лютого 2022 року були зруйновані ланцюги постачання продукції, заблоковані порти, експорт був повністю зупинений. Наразі ситуація суттєво не покращилась навіть після того, як запрацював “зерновий коридор”, як налагодились “шляхи солідарності” та сформувалися альтернативні маршрути експорту українського збіжжя. Це не допомогло агровиробнику в повній мірі реалізувати свою продукцію і отримати достатньо фінансових ресурсів.
«Аграрії стикнулись з тим, що логістика «з’їдає» 60-70% від ціни продукції, їм доводилось продавати вироблену ще у попередній рік продукцію у збиток. Напередодні посівної 2022 року, за 2,5 місяці аграрії залучили 38,5 млрд грн кредитів завдяки програмі пільгового кредитування «5-7-9». Сьогодні ті, хто користувався цими кредитами, мають дві великі проблеми. Перша - потрібно провести посівну, друга - потрібно віддавати ці кредити, якщо уряд не пролонгує програму. Ми розуміємо, що в держави зараз немає коштів, що всі фінасові ресурси ідуть на армію. Але потрібно розуміти на скільки важливий агросектор для економіки України. Без експорту не буде валютних надходжень, ми не зможемо гарантувати продовольчу безпеку», — заявила директорка Всеукраїнського національного аграрного форуму Марія Дідух.
Без пільгового кредитування посівної є ризик, що чимало виробників с/г продукції припинять господарську діяльність.
Генеральний директор фермерського господарства "Родина 2007" Валерій Мартишко розповів: «Без фінансової підтримки ми не виростимо врожай і просто загинемо, як виробники. Якщо минулого року кредит дав можливість притримати зерно, вигідніше продати продукцію і вийти хоча б на «нульову» рентабельність, то тепер складніше. Цьогоріч кредитні кошти повністю підуть на забезпечення посівної, бо на її проведення немає інших фінансових джерел. Наступний рік буде ще важчим. Останні 12 років моє підприємство господарювало так, що не потребувало залучення коштів, але у війну без фінансової підтримки ми не виживимо».
Про ситуацію на деокупованій Харківщині розповів Микола Пивовар, керівник та засновник ПП «Андріївка»: «У нас великі проблеми із зберіганням зерна та логістикою. Через обмежену роботу зернової угоди в українських аграріїв є ще збіжжя врожаю 2022 року, яке не вдалося реалізувати, і це тисне на ціни. На Харківщині чимало аграріїв взагалі втратили свої підприємства. Переважна більшість господарств перебували в окупації, потім були деокуповані. Ті, у кого залишились засоби для обробітку землі, не можуть працювати, бо всі поля заміновані. Ми вдячні за програму «5-7-9», вона дала змогу працювати минулого року. Цьогоріч просимо, щоб ця програма була пролонгована, щоб був піднятий фінансовий поріг, щоб ті підприємства, які не в змозі погасити минулорічні кредити, могли збільшити свій фінансовий портфель і працювати далі».
У 2022 році держава пішла на поступки і збільшила можливості кредитування в АПК за програмою «5-7-9» на одну юридичну особу з 60 млн грн до 90 млн грн. Сьогодні внаслідок інфляції такого обсягу недостатньо. Для закриття проблемних питань посівної потрібно подвоїти кредитний ліміт на юридичну особу. Ці кошти підуть не на збагачення, а на збереження агросектору.
Аграрні асоціації звертаються до прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля та міністра фінансів Сергія Марченка врятувати агросектор, продовжити програму «Доступні кредити 5-7-9» та збільшити поріг кредитування до 180 млн грн на одне господарство.
Читайте також:
Аграрії закликають уряд продовжити пільгове кредитування в рамках програми «Доступні кредити 5-7-9»